Справа № 729/1216/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/319/19
Категорія - - ч.1 ст.309, ч.1 ст.115 КК України Доповідач ОСОБА_2
10 квітня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
з участю: прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018270080000211 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 січня 2019 року,
Цим вироком:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1 , розлучений, має трьох неповнолітніх дітей, освіта середня, не працює, в силу ст.89 КК України, раніше не судимий,
засуджений за:
- ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років;
- ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання - з 28 вересня 2018 року.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишено без зміни - у виді тримання під вартою.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бобровицького районного суду від 24.05.2018 року на майно, визнане речовими доказами.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_10 100000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 2288 грн. процесуальних витрат. Питання щодо речових доказів вирішено у порядку ст.100 КПК України.
Вироком місцевого суду встановлено, що 22 травня 2018 року, у вечірній час, ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у будинку за місцем свого проживання, в АДРЕСА_1 , у ході конфлікту, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, з метою вбивства, усвідомлюючи, що від нанесення ударів у життєво важливі органи може настати смерть потерпілої, умисно наніс своїй матері - ОСОБА_11 руками, ногами, частиною дерев'яного стільця не менше двадцяти чотирьох ударів у життєво важливі органи, а саме: по голові, тулубу, а також верхніх і нижніх кінцівках, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження, що відносяться до тяжкого ступеню тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, від яких остання померла.
Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_11 є закрита внутрішньочерепна травма, крововиливи в м'які тканини голови, в м'які мозкові оболонки правої скроневої, потиличної, обох тім'яних долей, крововиливу під тверду мозкову оболонку, крововилив в шлуночки мозку, який ускладнився набряком - набуханням головного мозку з розладами кровообігу.
Крім того, ОСОБА_8 у невстановлений слідством час та невстановленому місці, незаконно придбав верхівкові частини та листя коноплі, які згідно постанови КМУ №770 від 06.05.2000 року, віднесено до особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - каннабісу. Загальна маса каннабісу в перерахунку на висушену речовину становить 86,511 г, який ОСОБА_8 незаконно зберігав без мети збуту за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , до його вилучення 24 травня 2018 року працівниками поліції під час обшуку.
Не погодившись із рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію дій, доведеність своєї вини, просив змінити вирок місцевого суду та призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України. В обґрунтування скарги зазначив, що призначене покарання є явно несправедливим унаслідок його суворості, так як місцевим судом не було враховано належним чином, що він визнав свою провину, щиро розкаявся в скоєному. Також зазначив, що до вчинення злочину його спонукала агресивна поведінка матері, яка першою його вдарила.
Захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити вирок місцевого суду та призначити його підзахисному мінімальне покарання, із застосуванням ст.69 КК України. Зазначив, що місцевим судом не було надано належної оцінки обставинам, які пом'якшують покарання ОСОБА_8 , так як останній повністю визнав свою вину у скоєному, щиро розкаявся. Визнав цивільний позов та має намір повністю відшкодувати завдану шкоду.
Заслухавши доповідь судді; захисника обвинуваченого, котрий підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити з наведених вище підстав; думку прокурора, який просив залишити вирок місцевого суду без змін, вважаючи його законним і обґрунтованим; дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та кваліфікація його дій в апеляційних скаргах обвинуваченим та його захисником не оспорюються.
Згідно положень ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_8 міру покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, ставлення обвинуваченого до скоєного; дані про його особу, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно; обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та визнання вини; обставини, які обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та стосовно особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах; та дійшов правильного висновку про необхідність призначити йому покарання саме у виді позбавлення волі на значний строк, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, оскільки його перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Отже, всі обставини, на які посилаються апелянти, судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_8 враховані, тому доводи про суворість призначеного покарання не заслуговують на увагу і спростовуються вищенаведеним, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг сторони захисту.
Порушень місцевим судом під час розгляду справи вимог кримінального або кримінального процесуального закону, які б давали підставу для зміни або скасування судового рішення, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 січня 2019 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4