10 квітня 2019 року
м.Суми
Справа №577/4030/18-ц
Номер провадження 22-ц/816/2127/19
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенко В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Хвостик С. Г.
за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
сторони:
заявник - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
заінтересовані особи: заступник начальника Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Громико Олена Валеріївна, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області в складі судді Ярмак О.М. від 14 січня 2019 року, постановлену у м. Конотоп Сумської області, повний текст ухвали виготовлений 18 січня 2019 року,
У вересні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця, просило визнати неправомірними дії заступника начальника Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Громико О.В. щодо повернення виконавчого документа стягувачу, скасувати постанову від 29 серпня 2018 року по виконавчому провадженню №56143485, зобов'язати заступника начальника Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Громико О.В. поновити порушене право заявника.
Свої вимоги мотивувало тим, що 10 квітня 2018 року старшим державним виконавцем Конотопського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області Громико О.В. було відкрите виконавче провадження №56143485 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 03 квітня 2018 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області у справі № 2/577/20/18 на виконання рішення суду від 05 січня 2018 року та постанови Апеляційного суду Сумської області від 15 березня 2018 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить поручителю ОСОБА_2, а саме: квартиру АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2086 від 13 березня 2008 року. У подальшому державним виконавцем були вжиті дії, направлені на реалізацію предмета іпотеки: отримано ухвалу суду на примусове входження для проведення опису предмета іпотеки, накладений арешт на предмет іпотеки. Проте 06 вересня 2018 року заявнику надійшла постанова державного виконавця від 29 серпня 2018 року про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», п. 28 розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень. ПАТ «Державний ощадний банк України» вважає, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа від 29 серпня 2018 року винесена з порушенням вимог діючого законодавства.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14 січня 2019 року скарга ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволена частково.
Визнано неправомірними дії заступника начальника Конотопського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області Громико О.В. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 29 серпня 2018 року у виконавчому провадженні № 56143485.
Скасовано постанову заступника начальника Конотопського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області Громико О.В. у виконавчому провадженні №56143485 про повернення виконавчого документа стягувачу від 29 серпня 2018 року.
В іншій частині у задоволенні скарги відмовлено.
У березні 2019 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги на дії державного виконавця.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що у разі передачі на реалізацію будь-якого нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, а тому положення п. 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень підлягають обов'язковому застосуванню, як і правова позиція Верховного суду, викладена у постанові від 10 січня 2018 року у справі №307/1023/16-ц, яка містить висновок про неможливість виселення громадян без надання їм іншого жилого приміщення, оскільки нерухоме майно придбане не за рахунок отриманих кредитних коштів.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Державний ощадний банк України» зазначило, що оскаржене судове рішення є законним, обґрунтованим, а тому просило залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Заступник начальника Конотопського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області Громико О.В. у відзиві на апеляційну скаргу підтримала доводи апеляційної скарги, вважає, що наявні достатні підстави для скасування оскарженої ухвали, справу просила розглядати без участі представника відділу.
ОСОБА_2 та її представник не з'явились у судове засідання. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені в установленому порядку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3, що в розумінні ч. 5 ст.130 ЦПК України вважається врученням повістки ОСОБА_2
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Державний ощадний банк України», який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Задовольняючи скаргу стягувача суд першої інстанції виходив з того, що оскаржена постанова державного виконавця винесена без достатніх правових підстав, зокрема положення п. 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень підлягають обов'язковому застосуванню лише в ході процедури виконання рішення суду про стягнення заборгованості, яке має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржнику.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Судом встановлено, що рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 січня 2018 року, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки (з майновим поручителем) від 13 березня 2008 року, зареєстрований в реєстрі № 660 трикімнатну квартиру, загальною площею 58,8 кв.м (згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно), загальною площею 59 кв.м (згідно договору купівлі-продажу) площу змінено в звязку з розібранням вбудованої шафи та переплануванням площі попередньої, житловою площею 35,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 на праві власності в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» за кредитним договором № 2086 від 13 березня 2008 року в розмірі 10734,25 доларів США та 12085,29 грн., з них: 9583,10 доларів США - заборгованість за кредитом; 1151,15 доларів США заборгованість за відсотками; 8655,74 грн - пеня; 3429,55 грн - 3% річних, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах на підставі оцінки майна субєкта оціночної діяльності 438900 грн, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна (а. 14).
Виконавчий лист, виданий 03 квітня 2018 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області у справі № 577/1298/17-ц (провадження № 2/577/20/18) на підставі вказаного рішення суду, стягувач пред'явив для примусового виконання до Конотопського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області.
10 квітня 2018 року старшим державним виконавцем Громико О.В. відкрито виконавче провадження № 56143485.
Державним виконавцем з'ясовано, що за адресою: АДРЕСА_3, зареєстровані та проживають: ОСОБА_2, ОСОБА_5 та її неповнолітні діти: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.
10 серпня 2018 року був проведений опис та накладений арешт на квартиру АДРЕСА_4.
Заступник начальника Конотопського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області Громико О.В. звернулась до органу опіки та піклування Конотопської міської ради Сумської області з листом про надання дозволу на реалізацію вказаної квартири, в якій зареєстровані та проживають малолітні діти.
Орган опіки та піклування Конотопської міської ради Сумської області дозволу на реалізацію квартири не надав.
29 серпня 2018 року заступник начальника Конотопського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області Громико О.В. винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відмови органу опіки та піклування Конотопської міської ради Сумської області у наданні дозволу на реалізацію предмета іпотеки, посилаючись на п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 28 розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень (а.с. 14).
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» .
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов'язковості виконання рішень, справедливості, неупередженості та об'єктивності, розумності строків виконавчого провадження.
Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Згідно з ч. 7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Як встановлено судом, 05 січня 2018 року рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області було звернено стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_5, яка належить ОСОБА_2, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» в сумі 10 734,25 доларів США та 12085,29 грн, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.
Тобто рішенням суду визначено конкретний спосіб задоволення вимог кредитора, саме шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, про погашення заборгованості за кредитними зобов'язаннями іншим способом або за рахунок іншого майна не йдеться.
При цьому в ході розгляду цивільної справи №577/1298/17 за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» про звернення стягнення на предмет іпотеки судами, як першої, так і апеляційної інстанцій, була надана оцінка доводам ОСОБА_2 щодо неможливості продажу квартири на прилюдних торгах, оскільки у спірному житловому приміщенні проживають діти, встановлено, що зазначена іпотекодавцем обставина не є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 січня 2018 року та постанова Апеляційного суду Сумської області від 15 березня 2018 року у справі №577/1298/17 набрали законної сили, є чинними, а тому підлягають обов'язковому виконанню.
10 квітня 2018 року старшим державним виконавцем Конотопського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській відкрито виконавче провадження №56143485 з примусового виконання вказаного рішення суду.
10 серпня 2018 року був проведений опис та накладений арешт на квартиру АДРЕСА_4.
Апеляційний суд погоджується, що положення пункту 28 розділу VІІІ «Порядок звернення стягнення на майно боржника» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, за якими у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користуванні яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону, підлягають застосуванню в ході процедури виконання рішення про стягнення заборгованості за рахунок усього майна, що належить боржнику, без визначення конкретного майнового об'єкта, який підлягає продажу.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про передчасність винесення державним виконавцем постанови від 29 серпня 2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернене стягнення та ненадання дозволу на реалізацію предмета іпотеки органом опіки та піклування, оскільки такі дії виконавчої служби порушують принцип обов'язковості судових рішень, зачіпають інтереси стягувача та суперечать законодавству України.
Заявлені у апеляційній скарзі ОСОБА_2 доводи щодо неможливості продажу предмета іпотеки з підстав проживання дітей у спірному житловому приміщення були розглянуті та належним чином оцінені судами під час розгляду цивільної справи №577/1298/17, не є підставою для зміни або скасування законного судового рішення.
Правові позиції Верховного Суду України у справі №307/1023/16-ц, викладені у постанові від 10 січня 2018 року, на які посилається ОСОБА_2 у апеляційній скарзі не підлягають застосуванню у даній справі, оскільки вони стосуються спору про виселення з житлового приміщення, яке є предметом іпотеки. Питання про законність дій державного виконавця з повернення виконавчого документа стягувачу судом у даній справі не вирішувались.
Суд апеляційної інстанції визнає, що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують та не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття судового рішення про скасування ухвали суду.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 11 квітня 2019 року.
Головуючий - В.І. Криворотенко
Судді : О.Ю. Кононенко
С.Г. Хвостик