10 квітня 2019 року
м.Суми
Справа №592/14593/18
Номер провадження 22-ц/816/2148/19
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенко В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І.
сторони:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 січня 2019 року в складі судді Хитрова Б.В., ухвалене в м. Суми,
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», уточнивши який, просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної плати та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Свої вимоги мотивував тим, що він перебував у трудових відносинах з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання». 25 липня 2018 року був звільнений з роботи за власним бажанням, на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, проте, при звільненні з ним не було проведено повного розрахунку.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 51792 грн 60 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 липня 2018 року по 16 січня 2019 року в розмірі 25979 грн 10 коп.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допущено негайне виконання рішення в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Стягнуто з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн 40 коп.
В апеляційній скарзі ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову за необґрунтованістю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що копія розрахункового листа, яка додана до позовної заяви, не завірена належним чином, не є належним та допустимим доказом підтвердження факту та розміру заборгованості із заробітної плати.
Відзиву на апеляційну скаргу стороною позивача не направлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2019 року: 1921 грн х 100 = 192100 грн), розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення ст. 116 КЗпП України при звільненні відповідач не виплатив позивачу заборгованість по заробітній платі, що є підставою для стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі та, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 117 КЗпП України, є підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду про наявність підстав для стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 25 липня 2018 року ОСОБА_1 звільнений з ПАТ «Сумське НВО» за власним бажанням, у зв'язку з невиконанням власником умов колективного договору, за ч. 3 ст. 38 КЗпП України (а.с. 4-5).
Згідно наданого ОСОБА_1 розрахункового листа, виданого йому роботодавцем, заборгованість відповідача перед позивачем з виплати заробітної плати становить 51792 грн 60 коп. (а. с. 6). Вказаний розмір заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується і довідкою ПАТ «Сумське НВО».
У відповідності до ст. 43 Конституції України та ст. 2 КЗпП України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно зі ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У відповідності до вимог ст.ст. 116, 117 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з відповідними змінами (далі Порядок), цей Порядок застосовується, зокрема у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
П. 2 Порядку передбачено, що у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно п. п. 3, 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітникам-почасовикам; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяця, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом останніх двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку). Такий порядок обчислення середнього заробітку застосовується незалежно від форми власності підприємства.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 56 КЗпП України, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.
За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП України, про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Судом, при визначенні кількості робочих днів, за які підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, було враховано, що на підприємстві діє неповний робочий тиждень, проте невірно обраховано розмір середньоденної заробітної плати позивача, який згідно довідки ПАТ «Сумське НВО» становить 314 грн 57 коп., а тому відповідно розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення складає 22019 грн 90 коп. (314 грн 57 коп.* 70 робочих днів).
У той же час, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового про відмову в задоволенні позову з посиланням на те, що доданий позивачем до позовної заяви розрахунковий лист не є належним доказом на підтвердження розміру заборгованості по заробітній платі, так як наявність заборгованості відповідача перед позивачем з виплати заробітної плати в сумі 51792 грн 60 коп. підтверджується довідкою ПАТ «Сумське НВО».
За таких обставин, рішення суду підлягає зміні в частині розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та з ПАТ «Сумське НВО» підлягає стягненню на користь позивача 22019 грн 90 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з послідуючим утриманням з цієї суми податків та обов'язкових платежів.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 141 ЦПК України апеляційний суд змінює розподіл судових витрат пропорційно задоволеним вимогам апеляційної скарги, а саме: з позивача на користь ПАТ «Сумське НВО» підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 38 грн 89 коп. та за перегляд справи судом апеляційної інстанції - у розмірі 58 грн 43 коп.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 3 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» задовольнити частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 січня 2019 року змінити в частині розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь ОСОБА_1 22019 грн 90 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з послідуючим утриманням з цієї суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 січня 2019 року у даній справі залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 38 грн 89 коп. та за перегляд справи судом апеляційної інстанції - у розмірі 58 грн 43 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - В.І. Криворотенко
Судді: О.Ю. Кононенко
О.І. Собина