Номер провадження: 22-ц/813/2849/19
Номер справи місцевого суду: 520/15161/17
Головуючий у першій інстанції Гниличенко М.В.
Доповідач Комлева О. С.
11.04.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.
суддів Журавльова О.Г., Кравця Ю.І.
з участю секретаря Ткачука В.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2
відповідач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Власник-2004»
третя особа - Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2018 року у складі суддіГниличенко М.В.
У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСББ «Власник-2004», третя особа Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про ліквідацію юридичної особи, посилаючись на те, що у 2004 році без відома та згоди співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 було створено об'єднання «Власник-2004», яке не проводило загальних зборів, не здійснювало господарської діяльності, керівництвом ОСББ «Власник-2004» було сфальсифіковано документи, які надавалися для прийняття рішення про передачу будинку на баланс ОСББ «Власник-2004», вона та її син не були повідомлені про проведення будь-яких загальних зборів, тому юридичну особу ОСББ «Власник-2004» необхідно ліквідувати.
На підставі вищевикладеного, позивачка просила суд ліквідувати юридичну особу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Власник-2004».
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача керівник ОСББ «Власник-2004» та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали.
Представник третьої особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, про слухання справи був сповіщений, надав заяву, в якій просив розглядати справу за відсутністю представника.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Власник-2004», третя особа Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про ліквідацію юридичної особи відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи, а також, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що оскаржуваним рішенням суду порушені її конституційні права та свободи, права та інтереси позивача, також вона позбавлена була права на справедливий судовий розгляд, оскільки судом не були встановлені дійсні обставини справи, зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню.
У своєму відзиві ОСББ «Власник-2004», зазначає, що рішення суду про відмову у задоволені позову про ліквідацію відповідача є обґрунтованим та законним, яке відповідає нормам матеріального права, у зв'язку з чим просить рішення суду залишити без змін, у задоволені вимог апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.
Указом Президента України № 452/2017 від 29 грудня 2017 року «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах», ліквідовано Апеляційний суд Одеської області, створено Одеський апеляційний суд, який здійснює правосуддя в апеляційному окрузі, який включає Одеську область, з місцезнаходженням у м.Одесі.
Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно - територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Частиною 5 ст. 31 ЦПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду.
На виконання вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ЦПК України рішенням зборів Одеського апеляційного суду від 28.12.2018 №1 днем початку роботи суду визначено 03.01.2019, до якого підлягають передачі всі справи, що перебували в провадженні Апеляційного суду Одеської області.
За результатами автоматичного розподілу після створення нового суду визначено склад колегії суддів: Комлевої О.С. - головуючий суддя, судді -Журавльова О.С., Кравця Ю.І.
Ухвалою Одеського апеляційного суду цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_2 була призначена до розгляду.
В судове засідання, призначене на 10 квітня 2019 року не з'явились ОСОБА_2, представник ОСББ «Власник-2004», представник Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, всі були сповіщені належним чином (а.с. 102-104 т.2).
10 квітня 2019 року через канцелярію суду від ОСОБА_2 надійшла заява з проханням перенести розгляд справи на іншу дату, у зв'язку тим, що вона перенесла гіпертонічний криз та приймати участь у розгляді справи не може, на підтвердження чого надала виписку із медичної карти, з якої вбачається, що ОСОБА_2 поступила до лікарні 25.02.2019 року та виписалася 05.03.2019 року (а.с.106-107 т.2).
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з вищевикладеного, та враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у результаті розгляду справи, колегія суддів ухвалила розглядати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає зміні, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду відповідає не в повній мірі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.
У відповідності до ст. 376 ЦПК України, підставами для зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності позивачці на підставі договору купівлі-продажу від 26.02.1998 року та договору дарування від 27.11.2012 року.
Згідно ст. 385 ЦК України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об'єднання власників квартир (житла). Таке об'єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Порядок створення діяльності і ліквідації ОСББ, особливості державної реєстрації ОСББ станом на 2004 р. були визначені Законом України №2866-III від 29.11.2001 року «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», який діяв на момент проведення відповідних установчих зборів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
За приписами ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання може бути створене в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень. Для створення об'єднання скликаються установчі збори.
Судом був досліджений Статут об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Власник-2004», затверджений установчими зборами членів ОСББ «Власник-2004» (протокол № 1 від 23.10.2004 року) та зареєстрований виконавчим комітетом Одеської міської ради за № 1393 від 09.12.2004 року.
23.10.2004 року на підставі установчих зборів власників житлових та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 було прийнято рішення про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Власник-2004», про затвердження статуту і державну реєстрацію, що підтверджується прийнятим протоколом № 1 установчих зборів власників житлових та нежитлових приміщень будинку № 94. Присутні на зборах запрошені власники (мешканці) були включені у складений список, які виявили бажання проголосувати за створення ОСББ та проставили підписи у графі результати голосування.
Судом встановлено, що у вказаному списку не має даних позивача ОСОБА_2, як мешканця, власника квартири № 81 вищезазначеного будинку, та що не є перешкодою для вирішення питання про створення об'єднання, оскільки відповідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання може бути створене в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників нежилих приміщень, якщо за нього проголосувало не менше двох третин присутніх осіб, які мають право голосу; установчі збори правомочні, якщо на них присутні більше п'ятдесяти відсотків власників.
Відповідно до протоколу № 1 від 23.10.2004 року р. на установчих зборах ОСББ було 117 осіб із 137 та представник Київської районної адміністрації (що є більшим, ніж 50% від 137 квартир), з яких одностайно проголосували за прийняте рішення - 103 особи, проти 11 осіб, утримались 3 особи, тобто загальні збори членів ОСББ «Власник» були правомочними, так як на них були присутні більше 50 відсотків членів об'єднання, а рішення на цих загальних зборах прийняті 2/3 голосів від загальної кількості голосів членів об'єднання, які були присутні на загальних зборах, що відповідає вимогам пунктів 5.3 Статуту ОСББ «Власник 2004».
Статтею 7 Закону № 2866 ІІІ встановлено, що статут об'єднання складається відповідно до Типового статуту, який затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Порядок проведення державної реєстрації ОСББ станом на 2004 р. був визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. № 1521 «Про реалізацію Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (із змінами, внесеними 22.09.2004 р.) та Законом України від 15.05.2003 р. № 755 ІV «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців». Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону як державну реєстрацію юридичних осіб слід розуміти засвідчення факту створення юридичної особи шляхом внесення відповідних записів до реєстру.
Пунктом 6 вказаного Порядку, зокрема, передбачено, що орган державної реєстрації перевіряє наведені у реєстраційній картці відомості, комплектність поданих документів та відповідність їх законодавству. У разі коли в результаті перевірки виявлено, що заявником подано не всі необхідні документи або вони не відповідають вимогам законодавства, орган державної реєстрації повідомляє про це заявника і повертає йому документи. Після врахування зауважень заявник може подати документи повторно.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 1393 від 09.12.2004 р. був зареєстрований Статут ОСББ «Власник-2004», про державну реєстрацію відповідача було видано свідоцтво про державну реєстрацію об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 09.12.2004 року.
Також судом встановлено, що рішення виконкому та дії державного реєстратора під час проведення державної реєстрації відповідача стороною позивача у порядку, визначеному КАС України оскаржені не були.
Частина 1, 2 ст. 104 ЦК України передбачає, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади.
Відповідно п.14 статуту - об'єднання ліквідується у разі: фізичного знищення або руйнування житлового комплексу, яке унеможливлює його відновлення або ремонт; відчуження житлового комплексу за рішенням суду; придбання однією особою всіх приміщень у житловому комплексі; прийняття членами об'єднання рішення про його ліквідацію; прийняття судом рішення про ліквідацію об'єднання.
Як вбачається з наданих суду пояснень представником ОСББ «Власник-2004», ОСОБА_2 є власником квартири, однак не є членом об'єднання, вона ніколи не виявляла бажання стати членом об'єднання, письмових заяв на вступ не подавала, за час створення ОСББ не бажала бути присутньою ні на одному засіданні загальних зборів членів об'єднання, хоча будь-яких перешкод для цього не існувало, проте її достеменно було відомо про створення ОСББ, про скликання загальних зборів, оскільки як процес створення ОСББ так і проведення загальних зборів було відкритою інформацією для усіх власників житлового будинку, оскільки завчасно за 15-20 днів до зборів на дверях усіх парадних житлового будинку було розміщено оголошення про час і місце проведення загальних зборів ОСББ з зазначенням порядку денного. Крім того, члени правління робили по квартирний обхід з метою сповістити власників квартир про проведення зборів і про питання, які підлягають вирішенню на цих зборах, ОСОБА_2 двері ніколи не відчиняла і відмовлялась спілкуватися з членами правління ОСББ.
Згідно п.10 Статуту в редакції 2004 року вбачається, що членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири або нежитлового приміщення у житловому комплексі. Членство в об'єднанні є добровільним і може набуватися одночасно зі створенням об'єднання при проведенні установчих зборів, а також на основі письмової заяви власника житлового чи нежитлового приміщення, за згодою об'єднання, у будь-який момент після його створення. Власники житлових чи нежитлових приміщень, розташованих у межах одного житлового комплексу, які не є членами об'єднання можуть укладати з об'єднанням договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території та надання послуг.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів, погоджується з висновком суду, які є вірними про те, що не встановлено підстав про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади, оскільки доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог до суду надано не було.
Однак, з висновком суду про те, що позов не підлягає задоволенню з підстав пропуску строку позовної давності, колегія суддів не погоджується та вважає, що рішення суду в частині посилання на пропуск строку позовної давності підлягає зміні, з наступних підстав.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).
Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та помилково відмовив ОСОБА_2 у задоволені позову за пропуском строку позовної давності, зазначивши в мотивувальній частині рішення суду про необґрунтованість позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, про те, що оскаржуваним рішенням суду порушені її конституційні права та свободи, права та інтереси позивача, також вона позбавлена була права на справедливий судовий розгляд її позовних вимог про ліквідацію юридичної особи, оскільки судом не були встановлені дійсні обставини справи, суд вважає безпідставними, оскільки судом при розгляді справи не встановлено підстав про ліквідацію ОСББ «»Власник-2004», також позивачем на підтвердження обґрунтованих підстав позову не було надано доказів на підтвердження позовних вимог, а судом при розгляді справи повно і всебічно з'ясовані обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Інші доводи апеляційної скарги, також не спростовують висновків суду, їм було надано відповідне правове обґрунтування у рішенні суду.
За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає зміні в частині посилання на пропуск строку позовної давності.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
РішенняКиївського районного суду м. Одеси від 04 липня 2018 року - змінити.
Виключити з мотивувальної частини рішення суду посилання на пропуск строку позовної давності.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 11 квітня 2019 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ О.Г. Журавльов
______________________________________ Ю.І. Кравець