Номер провадження: 33/813/566/19
Номер справи місцевого суду: 522/1081/19
Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.
Доповідач Драгомерецький М. М.
09.04.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Драгомерецького М.М., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Стетюра Андрія Ігоровича в інтересах ОСОБА_4 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2019 року про закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2019 року закрито провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Не погодившись з вказаною постановою суду, 01 квітня 2019 року адвокат Стетюра А.І. в інтересах ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначено, що в судовому засіданні на момент винесення постанови суду від 20 лютого 2019 року ОСОБА_4 не був присутнім. Копію оскаржуваної постанови суду було отримано адвокатом апелянта лише 21 березня 2019 року. У зв'язку з цим адвокат Стетюра А.І. в інтересах ОСОБА_4 просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити такий строк (а.с. 181-182).
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, за наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 289, ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 був присутнім в судовому засіданні, під час винесення постанови Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2019 року (а.с. 175-176).
Крім того, згідно протоколу судового засідання від 20 лютого 2019 року та змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_4 в судовому засіданні надавав пояснення по суті адміністративної справи (а.с. 175-178).
Таким чином, згідно вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП строк для ОСОБА_4 на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2019 року встановлений протягом десяти днів з дня винесення постанови, однак апеляційна скарга подана до суду лише 01 квітня 2019 року, тобто з пропуском встановлено строку.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також в рішенні «Пономарьов проти України» суд звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Таким чином Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений лише у разі, якщо коли він пропущений з поважних причин.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги причини, якими обґрунтовуються поважність пропущення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд приходить до висновку, що в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду не наведено жодної об'єктивної обставини, яка б перешкоджала ОСОБА_4 реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови суду в передбачений для цього законом строк, а вказані в обґрунтування клопотання доводи, спростовуються матеріалами справи, тому не належать до поважних причин пропуску процесуального строку.
За таких обставин, оскільки ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу після закінчення встановленого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження, та не навів поважних та достовірних причин припуску такого строку, приходжу до висновку, що строк на апеляційне оскарження не може бути поновленим, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -
В задоволенні клопотання адвоката Стетюра Андрія Ігоровича в інтересах ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2019 року - відмовити.
Апеляційну скаргу адвоката Стетюра Андрія Ігоровича в інтересах ОСОБА_4 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2019 року про закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.М.Драгомерецький