Справа № 750/376/19
Провадження № 2/750/635/19
11 квітня 2019 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
судді Карапута Л.В.,
секретаря Пишенко М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
11.01.2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 66685 грн. 30 коп. за кредитним договором №б/н від 09.04.2012 року, яка складається з: заборгованості за кредитом - 507 грн. 94 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом - 57333 грн. 03 коп., заборгованості за пенею - 5192 грн. 65 коп., штрафу (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп., штрафу (процентна складова) - 3151 грн. 68 коп., а також судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в поданій позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника.
Представник відповідача подав заяву про застосування строку позовної давності та просив відмовити в задоволенні позову.
Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст.626, ст.627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Як випливає з матеріалів справи (а.с. 7-32), 09.04.2012 року відповідач звернувся до позивача із Анкетою-заявою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (далі - Умови), яка в сукупності з цими Умовами, а також Тарифами позивача та Пам'яткою клієнта складає Договір про надання банківських послуг.
Посилаючись на невиконання відповідачем умов ОСОБА_2 про надання банківських послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість станом на 30.09.2018 року в сумі 66685 грн. 30 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом - 507 грн. 94 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом - 57333 грн. 03 коп., заборгованості за пенею - 5192 грн. 65 коп., штрафу (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп., штрафу (процентна складова) - 3151 грн. 68 коп.
Сторонами договору було визначено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання з пролонгацією автоматично на той самий строк.
Строк дії картки №5577212600322559 визначено - 04/15, тобто по квітень 2015 року.
Останній платіж на погашення кредитної заборгованості за договором від 09.04.2012 року позичальником було внесено 24.04.2014 року.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач вказані приписи Кодексу не виконав. Зокрема, він не надав суду:
- документальне підтвердження звернення відповідача із заявою про надання кредиту та фактичного надання кредиту позивачем;
- копію Пам'ятки клієнта, яка згідно Анкети-заяви є невід'ємною частиною договору, і таким чином не довів у суді сам факт укладення з відповідачем ОСОБА_2 про надання банківських послуг.
- інформацію щодо пере випуску кредитної картки за договором №б/н від 09.04.2012.
Крім того, із заповненого особисто відповідачем стандартного формуляра бланка Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та самих цих Умов неможливо зрозуміти до яких саме умов і правил приєднався відповідач: якщо це умови та правила надання банком кредиту - то в цих документах не визначена ані сума кредиту, ані процентна ставка за користування кредитними коштами, а ні строк кредитування та наслідки порушення термінів розрахунків.
До справи приєднано витяги з Умов і ОСОБА_3 позивача, які не підписані відповідачем, що могло б свідчити про підтвердження ним факту ознайомлення зі змістом цих документів і згодою на їх виконання.
За таких обставин, додані позивачем до позовної заяви документи, а саме: Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також витяги з Умов і ОСОБА_3 позивача в сукупності не визначають умови кредитного договору між сторонами та не підтверджують наявність у позивача права нараховувати відсотки за користування коштами, надання яких нічим по справі не підтверджено, а також неустойку як наслідок порушення відповідачем договірного зобов'язання.
Дійсно, підписуючи дану Анкету-заяву ОСОБА_1 погодився з тим, що заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становлять між ним та Банком кредитний договір. Анкета-заява містить лише особисті дані відповідача. В ній передбачено, що ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами ПриватБанку, клієнт виявляє бажання оформити на своє ім'я одну з карток, проте не зазначено, яку саме картку мав намір отримати ОСОБА_1, з яким саме кредитним лімітом та з якими умовами.
Одночасно, витяг з ОСОБА_3 обслуговування кредитних карт «Універсальна» містить перелік карт, які є в ПриватБанку (а.с. 8), однак у суду відсутня можливість встановити, яка саме кредитна карта обрана відповідачем та яка була йому надана.
В той же час, зазначені в ОСОБА_3 банку суду надані не були, тому встановити на яких умовах отримано, та чи взагалі отримано, кредитні кошти неможливо.
Витяг з Умовам та Правила надання банківських послуг також не підтверджує факту надання кредитних коштів відповідачу (а.с.9-32).
Жодних інших доказів про отримання відповідачем у 2012 році будь-яких карток на підставі підписаної відповідачем анкети-заяви від 09.04.2012 року та що останній розпоряджався відповідними коштами на умовах даного конкретного кредитного договору - позивачем не надано.
Крім того, не доведено яку саме кредитну картку отримав відповідач на підставі підписаної ним 09 квітня 2012 року Анкети-заяви.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки умовами договору встановлено окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Відповідно до статті 266 та частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Поняття виконання зобов'язання шляхом списання коштів з рахунку відповідача та вчинення дії - погашення боргу, яка свідчить про визнання боргу - це різні юридичні дії за своїми правовими наслідками.
Судом встановлено, що 12.06.2014 року банком в односторонньому проведено операцію - автоматичне погашення заборгованості в сумі 96,35 грн., оскільки відповідач жодних проплат за період з 25.04.2014 року не здійснював, із заявою про списання банком будь-яких сум з його карткового рахунку на погашення заборгованості не звертався в цей період, таке списання банк зробив за власною ініціативою, тому таке списання не може свідчити про визнання відповідачем боргу в повному обсязі, та про переривання строку позовної давності.
Крім того, суд вважає, що так як останній платіж був здійснений 24.04.2014 року, а наступного місяця, платіж не був здійснений, отож перебіг строку позовної давності розпочався щодо сплати відсотків з року, отож перебіг позовної давності розпочався з 01.06.2014 року. Крім того, як вбачається із умов договору, кредит в повному обсязі відповідач повинен був сплатити 30.04.2015, тобто не пізніше строку дії картки.
За наданою Банком інформацією, строк дії платіжної картки, яка була видана відповідачу за кредитним договором від 09.04.2012 року закінчився 04/15. Отож, перебіг строку позовної давності щодо зобов'язання погашення кредиту в повному обсязі розпочався 01.05.2015 року та закінчився 01.05.2018 року. Дії щодо автоматичного списання заборгованості вчинені позивачем 12.06.2014 року не переривають строк позовної давності. Так як сплив строк позовної давності спливом до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити у зв'язку із тим, що позивачем пропущенні строки позовної давності.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
в задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (місце знаходження: вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.В. Карапута