ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
10 квітня 2019 року № 826/2123/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, Державної архітектурно-будівельної інспекції України
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет споруОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетоніндустріяпроект»
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
представники сторін:позивача - ОСОБА_3, відповідача-1 - Ткаленко А.В., відповідача-2 - Вільгельм А.Д., Гашинський Д.М., третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3, третьої особи ТОВ «Бетоніндустріяпроект» - Авдєєнко В.А.
07.02.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва (далі - відповідач-1), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 31.01.2018 № 20 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації».
В якості підстав позову позивач посилався на те, що дії відповідача-1 є незаконними з огляду на наступне. Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції від 01.02.2015 встановлено, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання будівельних робіт, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог; як вбачається з декларації № КВ 083143310703 вона була зареєстрована 27.11.2014, тобто дозвільний документ відповідав вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» як за формою так і за змістом; відповідно до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації; інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації; відповідно до ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування; отже, чинним законодавством установлені виключні підстави для скасування декларації про виконання будівельних робіт; ОСОБА_1 був співвласником нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 літ. «А», на підставі договору купівлі-продажу частини нежитлових приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Єгоровою М.Є. та зареєстрованого в реєстрі за № 1764; у 2014 році власниками приміщень визнано недоцільним використання нерухомого майна в аварійному стані і вирішено здійснити реконструкцію, ремонт і перепланування будівель під окремі невеликі приміщення - апартаменти; в установленому законом порядку було подано та зареєстровано в Департаменті ДАБІ декларацію про початок виконання будівельних робіт від 27.11.2014 № КВ 083143310703; після завершення робіт з реконструкції було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 15.01.2015 № КВ 143150150512 і отримано в Реєстраційній службі України документи про право власності на окремі приміщення у будівлі - апартаменти; відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, а також реконструкцію або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а так само нове будівництво відповідно до містобудівної документації об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури на замовлення органів державної влади та органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності, може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.
12.02.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/2123/18, призначено справу до розгляду на 26.03.2018 та залучено до участі у справі Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - відповідач-2) в якості співвідповідача.
06.03.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач-1 не погоджується з позовними вимогами з наступних підстав. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється у встановленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд; 11.10.2016 головою Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Київським міським головою затверджено Акт приймання-передавання документів № 38, відповідно до якого Департаменту передано документацію, пов'язану з наданням права на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, декларацій про готовність до експлуатації об'єктів І, ІІ та ІІІ категорій складності, зареєстрованих не раніше ніж за три місяці до дати утворення спільної комісії, що передбачено п. 3 постанови КМУ від 19.08.2015 № 671 «Про деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю»; Департамент здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві та дозвільно-реєстраційних функцій щодо об'єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) з 12.10.2016; відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом; на підставі звернення Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 09.03.2017 № 057027-4179 за дорученням виконуючого обов'язки голови Київської міської державної адміністрації Г. Пліса від 14.03.2017 № 8273 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: виконання будівельних робіт по АДРЕСА_2; в ході проведення позапланової перевірки було встановлено, що на АДРЕСА_2 генеральним підрядником - ТОВ «Моноліт» виконуються будівельно-монтажні роботи із зведення монолітно-каркасної будівлі, на підставі договору підряду від 11.03.2016 із замовниками будівництва - ОСОБА_1 та ОСОБА_2; будівельні роботи виконуються на місці розташування будівель літ. «Ь», літ. «Ы», літ. «О», літ. «П», літ. «Р», літ. «С»; під час виїзду на об'єкт будівництва встановлено, що на АДРЕСА_2 на місці розташування будівель літ. «Ь», літ. «Ы», літ. «О», літ. «П», літ. «Р», які демонтовані, виконуються будівельні роботи із зведення нової монолітно-каркасної будівлі з габаритними розмірами більшими, ніж були розміри існуючих будівель, що свідчить про виконання робіт не в межах існуючих фундаментів та зайняття земельної ділянки, яка не була відведена для цієї мети, чим порушено вимоги ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; також виконуються будівельні роботи на місці будівлі літ. «С», а саме: демонтована основна частина будівлі, станом на 11.04.2017 був виритий котлован глибиною приблизно 2 м, в якому були відсутні несучі та огороджувальні конструкції, станом на 27.04.2017 в зазначеному котловані влаштований новий монолітний фундамент з випусками арматури; відповідно до п. п. 25, 27 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення, без зміни зовнішнього геометричного контуру будинку в межах відведення земельних ділянок без зміни цільового та функціонального призначення, за умови їх відповідності архітектурно-планувальним вимогам, що визначаються органом містобудування та архітектури, реконструкція, реставрація, перепланування, капітальний ремонт житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, в тому числі мансардних поверхів та горищ (без втручання в несучі конструкції), улаштування вхідних груп здійснюється без отримання містобудівних умов та обмеження; у зв'язку з виконанням будівельних робіт зазначені п. п. 25, 27 не підлягають застосуванню; відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування; оскільки замовником будівництва у декларації про початок виконання будівельних робіт наведено недостовірні дані стосовно: виду будівництва, найменування проектувальника та відповідальної особи проектувальника, тримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, використання земельної ділянки, наказом відповідача-1 від 15.05.2017 № 149 було скасовано реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт від 13.05.2016 № КВ 083161341248, від 13.05.2016 № КВ 083161341244, від 13.05.2016 № КВ 083161341236, від 13.05.2016 № КВ 083161341230, від 13.05.2016 № КВ 083161341226, від 13.05.2016 № КВ 083161341220, від 13.05.2016 № КВ 083161341218, від 13.05.2016 № КВ 083161341209, від 13.05.2016 № КВ 083161341212, від 13.05.2016 № КВ 083161341285, від 13.05.2016 № КВ 083161341280, від 13.05.2016 № КВ 083161341277, від 13.05.2016 № КВ 083161341273, від 13.05.2016 № КВ 083161341267, від 13.05.2016 № КВ 083161341263, від 13.05.2016 № КВ 083161341254, від 13.05.2016 № КВ 083161341351, від 13.05.2016 № КВ 083161341345, від 13.05.2016 № КВ 083161341339, від 13.05.2016 № КВ 083161341330, від 13.05.2016 № КВ 083161341327, від 13.05.2016 № КВ 083161341322, від 12.05.2016 № КВ 083161331590, від 12.05.2016 № КВ 083161331587, від 12.05.2016 № КВ 083161331583, від 12.05.2016 № КВ 083161331579, від 12.05.2016 № КВ 083161331577, від 12.05.2016 № КВ 083161331567, від 13.05.2016 № КВ 083161341362, від 13.05.2016 № КВ 083161341368, від 13.05.2016 № КВ 083161341354, від 12.05.2016 № КВ 083161331637, від 12.05.2016 № КВ 083161331633, від 12.05.2016 № КВ 083161331630, від 12.05.2016 № КВ 083161331625, від 12.05.2016 № КВ 083161331622, від 12.05.2016 № КВ 083161331618, від 12.05.2016 № КВ 083161331608, від 12.05.2016 № КВ 083161331603, від 12.05.2016 № КВ 083161331596, від 12.05.2016 № КВ 083161331649, від 28.04.2016 № КВ 083161192237; в ході перевірки встановлено, що на АДРЕСА_2 на місці будівель літ. «Ь», літ. «Ы», літ. «О», літ. «П», літ. «Р», літ. «С» продовжують виконуватись будівельні роботи з нового будівництва житлових будинків; Департамент не видавав та не реєстрував право на виконання будівельних робіт за вказаною адресою; для реєстрації декларації за декларативним принципом подання замовником будівництва інших документів, окрім двох примірників заповненої декларації відповідної форми законодавством не передбачалось; відповідно до даних, зазначених у деклараціях, проектна документація розроблена ТОВ «Моноліт» під керівництвом ОСОБА_9; замовниками будівництва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в деклараціях про початок виконання будівельних робіт наведені недостовірні дані щодо: виду будівництва, найменування проектувальника та відповідальної особи проектувальника, необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки; відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав а нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкт нерухомого майна (довідка № 111877371 від 26.01.2018) об'єкт нерухомого майна нежитлові будівлі: заводоуправління, прибудова до будівлі (літ. А), будівля механічного цеху (літ. С), будівля лісоцеху (літ. Ь) належать на праві приватної власності ТОВ «Бетоніндустіяпроект»; Департаментом ДАБІ у м. Києві зареєстровано подані замовника декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 081143310703 від 27.11.2014 та про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 143150150512 від 15.01.2015; відповідно до зазначених декларацій проектна документація на об'єкт будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень будівель літери «А» та «Ь» під апартаменти на АДРЕСА_2» затверджена наказом від 22.10.2014; відповідно до п. 3.6 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» замовник будівництва - фізична чи юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку для забудови чи володіє на законних підставах об'єктом будівництва, на якому має намір виконувати будівельні роботи; позивачем та ОСОБА_2 було внесено недостовірні дані в частині належно затвердженої проектної документації в декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ 081143310703 від 27.11.2014 та в декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 143150150512 від 15.01.2015, що є порушенням ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; згідно ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; отже, у відповідності до ст. 376 Цивільного кодексу України є підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.
13.03.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач-2 не погоджується з позовними вимогами з наступних підстав. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності; відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації; враховуючи викладене, законодавством у сфері містобудівної діяльності не передбачалось подання замовником до Департаменту документів, які б підтверджували дані, що наведені у декларації про початок виконання будівельних робіт; відповідно до ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
26.03.2018 Окружний адміністративний суд м. Києва оголосив перерву до 15.05.2018.
15.05.2018 Окружним адміністративним судом м. Києва було винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
22.05.2018 року Окружним адміністративним судом м. Києва було винесено ухвалу про виправлення описок, допущених у мотивувальній частині тексту ухвали від 15.05.2018, згідно якої справу призначено до судового розгляду по суті на 12.06.2018.
12.06.2018 Окружним адміністративним судом м. Києва було винесено ухвалу про залучення ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетоніндустріяпроект» до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Наступне судове засідання призначено на 08.08.2018.
26.06.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшли додаткові пояснення в прядку ч. 5 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, у яких позивач зазначає, що дії відповідача-1 зі скасування реєстрацій декларацій на початок виконання будівельних робіт та про готовість об'єкта обґрунтовані лише однією підставою, яка зазначена у самому оскаржуваному наказі від 29.01.2018 № 20 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації»; цією єдиною і виключною підставою є інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна від 26.01.2018 № 111877371; одночасно необхідно врахувати, що реєстрація декларацій, які скасовані відповідачем-1, відбулась 27.11.2014 та 15.01.2015; тобто, на січень 2015 року нерухоме майно (апартаменти) вже були зареєстровані на праві приватної власності за громадянином ОСОБА_1 та ОСОБА_10; вказаний факт підтверджується свідоцтвом про право власності від 18.03.2015, індексний номер 35085322 на бланку НОМЕР_2; незрозумілим і недоречним є посилання відповідача-1 на матеріали перевірок, які проводились у 2017 році на зовсім іншому об'єкті та щодо декларацій про початок виконання будівельних робіт, які не стосуються оскаржуваного наказу; в підтвердження наведеного, відповідачем-1 надано у свої запереченнях копію наказу від 15.05.2017 № 149, який видано на підставі акту перевірки від 28.04.2017; таким чином, акт та інші матеріали перевірки, яка закінчилась у квітні 2017 року, не мають жодного відношення до зареєстрованих у 2014-2015 роках декларацій позивача; крім наведеного варто зазначити, що довідка від 26.01.2018 № 111877371 не стосується будівлі за адресою: АДРЕСА_2, літера А та літера Ь; з тексту довідки вбачається, що вона вказує на зареєстроване право власності на «прибудову до літери А» та інші об'єкти нерухомого майна, які не пов'язані із нерухомим майном, що належить позивачу.
02.07.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від третьої особи ТОВ «Бетоніндустріяпроект» надійшли пояснення у справі, відповідно до яких третя особа зазначає, що ТОВ «Бетоніндустріяпроект» продало, а громадянин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули у власність нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_2 літера А та літера Ь відповідно до договорів купівлі-продажу від 17.10.2014; станом на 26.01.2018 ТОВ «Бетоніндустріяпроект» не має права власності на вищезазначене нерухоме майно.
08.08.2018 до Окружного адміністративного суду надійшло клопотання представників сторін про розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Зважаючи на заявлене клопотання, суд ухвалив адміністративну справу відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України розглядати в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою КМУ від 23.05.2011 № 553, на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 11.04.2017 № 243 та звернення Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 09.03.2017 № 057027-4179 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2
На підставі проведеної перевірки відповідачем-1 було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.04.2017.
На підставі акту від 28.04.2017 було видано приписи про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.04.2017, згідно яких вимагається зупинити виконання будівельних робіт на АДРЕСА_2, літ. «Ь» у Подільському районі м. Києва з 29.04.2017 до усунення порушень та усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 29.09.2017.
15.05.2017 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва було видано наказ № 149 про скасування реєстрацій декларацій про початок виконання будівельних робіт від 13.05.2016 № КВ 083161341248, від 13.05.2016 № КВ 083161341244, від 13.05.2016 № КВ 083161341236, від 13.05.2016 № КВ 083161341230, від 13.05.2016 № КВ 083161341226, від 13.05.2016 № КВ 083161341220, від 13.05.2016 № КВ 083161341218, від 13.05.2016 № КВ 083161341209, від 13.05.2016 № КВ 083161341212, від 13.05.2016 № КВ 083161341285, від 13.05.2016 № КВ 083161341280, від 13.05.2016 № КВ 083161341277, від 13.05.2016 № КВ 083161341273, від 13.05.2016 № КВ 083161341267, від 13.05.2016 № КВ 083161341263, від 13.05.2016 № КВ 083161341254, від 13.05.2016 № КВ 083161341351, від 13.05.2016 № КВ 083161341345, від 13.05.2016 № КВ 083161341339, від 13.05.2016 № КВ 083161341330, від 13.05.2016 № КВ 083161341327, від 13.05.2016 № КВ 083161341322, від 12.05.2016 № КВ 083161331590, від 12.05.2016 № КВ 083161331587, від 12.05.2016 № КВ 083161331583, від 12.05.2016 № КВ 083161331579, від 12.05.2016 № КВ 083161331577, від 12.05.2016 № КВ 083161331567, від 13.05.2016 № КВ 083161341362, від 13.05.2016 № КВ 083161341368, від 13.05.2016 № КВ 083161341354, від 12.05.2016 № КВ 083161331637, від 12.05.2016 № КВ 083161331633, від 12.05.2016 № КВ 083161331630, від 12.05.2016 № КВ 083161331625, від 12.05.2016 № КВ 083161331622, від 12.05.2016 № КВ 083161331618, від 12.05.2016 № КВ 083161331608, від 12.05.2016 № КВ 083161331603, від 12.05.2016 № КВ 083161331596, від 12.05.2016 № КВ 083161331649, від 28.04.2016 № КВ 083161192237.
18.05.2017 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва листом вих. № 073-4361 «Про інформування про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт» повідомив позивача про видачу наказу № 149 від 15.05.2017, яким скасовано вищезазначені реєстрації декларацій.
21.07.2017 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва було видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу б/н для здійснення позапланової перевірки на об'єкті будівництва на АДРЕСА_2 літ. «Ь» у Подільському районі м. Києва. Підставою для проведення перевірки стала необхідність перевірки виконання вимог приписів Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 28.04.2017.
Аналогічне направлення було видане і 10.01.2018.
За наслідками проведення перевірки було складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт б/н.
11.01.2018 на підставі акту було видано приписи про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.01.2018, згідно яких вимагається у термін до 12.03.2018 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та з 11.01.2018 зупинити виконання будівельних робіт до усунення порушень законодавства.
Також Окружним адміністративним судом м. Києва встановлено, що 09.10.2017 у адміністративній справі № 826/7281/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва про скасування наказу від 15.05.2017 та приписів від 28.04.2017 було винесено постанову про часткове задоволення позову, відповідно до якої було скасовано наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 15.05.2017 № 149.
Внаслідок перегляду постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2017 у адміністративній справі № 826/7281/17 Київським апеляційним адміністративним судом 30.01.2018 була винесена постанова про скасування постанови Окружного адміністративного суду від 09.10.2017 в частині задоволення позовних вимог та ухвалено в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва про скасування наказу та приписів відмовлено.
Внаслідок перегляду справи в касаційному провадженні Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду було винесено постанову від 24.01.2015 у справі № 826/7281/17, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2017 у не скасованій частині та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 у справі № 826/7281/17 залишено без змін.
Отже, на момент розгляду цієї справи, наказ № 149 від 15.05.2017 та приписи від 28.04.2017 є чинними та обґрунтованими.
29.01.2018 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та на підставі інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.01.2018 № 111877371, видано наказ № 20 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації».
31.01.2018 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва листом вих. № 073-991 «Про інформування про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації» повідомив позивача про видачу наказу № 20 від 29.01.2018, яким скасовано реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція нежитлових приміщень будівель літери «А» та «Ь» під апартаменти за адресою: АДРЕСА_2» від 27.11.2014 № КВ 083143310703 та реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція нежитлових приміщень будівель літери «А» та «Ь» під апартаменти по АДРЕСА_2» від 15.01.2015 № КВ 143150150512.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми, Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553 від 23.05.2011, який згідно п. 1 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до ч. 1 та пп. 4 ч. 2 п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт за результатами проведеної перевірки, зокрема, з метою перевірки виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю
було складено 11.01.2018.
Внаслідок перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, органом державного архітектурно-будівельного контролю було встановлено обставини, які, на його переконання, свідчать про недостовірність наведених позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 081143310703 від 27.11.2014 та про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 143150150512 від 15.01.2015 інформації про замовника будівництва.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.03.2017 та свідоцтва про право власності від 18.03.2015 вбачається, що право власності на об'єкти літ. «А» та літ. «Ь» за адресою: АДРЕСА_2, було зареєстроване за позивачем 18.03.2015. Набуття права власності позивачем відбулось на підставі договору купівлі-продажу частини нежитлових будівель від 17.10.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є. за реєстровим № 1764. Відповідно до вказаного договору продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність ? (одну другу) частину нежитлових будівель: заводоуправління, прибудови до будівлі (літ. А) загальною площею 1 745,10 кв.м., будівлі лісоцеху (літ. Ь) загальною площею 1 975,90 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Передача будівель відбулась відповідно до акту прийому-передачі ? (однієї другої) частини нежитлових будівель: заводоуправління, прибудови до будівлі (літ. А) загальною площею 1 745,10 кв.м., будівлі лісоцеху (літ. Ь) загальною площею 1 975,90 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, від 17.10.2014.
Набуття права власності третьою особою ОСОБА_2 відбулось відповідно до договору купівлі-продажу частини нежитлових будівель від 17.10.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є. за реєстровим № 1768. Відповідно до вказаного договору продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність ? (одну другу) частину нежитлових будівель: заводоуправління, прибудови до будівлі (літ. А) загальною площею 1 745,10 кв.м., будівлі лісоцеху (літ. Ь) загальною площею 1 975,90 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Передача будівель відбулась відповідно до акту прийому-передачі ? (однієї другої) частини нежитлових будівель: заводоуправління, прибудови до будівлі (літ. А) загальною площею 1 745,10 кв.м., будівлі лісоцеху (літ. Ь) загальною площею 1 975,90 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, від 17.10.2014.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції на момент посвідчення договорів купівлі-продажу позивачем та третьою особою ОСОБА_2 нежитлових будівель: заводоуправління, прибудови до будівлі (літ. А) загальною площею 1 745,10 кв.м., будівлі лісоцеху (літ. Ь) загальною площею 1 975,90 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2) цей закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Як вбачається з доказів, наявних в матеріалах справи, договори купівлі-продажу були посвідчені нотаріально 17.10.2014, проте, офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення права власності відбулось 18.03.2015 шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тому, з огляду на ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на зазначені будівлі виникли у позивача та третьої особи ОСОБА_2 з моменту державної реєстрації таких прав, а саме з 18.03.2015.
Департаментом ДАБІ у м. Києві зареєстровано подані замовниками декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 081143310703 від 27.11.2014 та про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 143150150512 від 15.01.2015. Відповідно до зазначених декларацій проектна документація на об'єкт будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень будівель літери «А» та «Ь» під апартаменти на АДРЕСА_2» затверджена наказом замовників (ОСОБА_1 та ОСОБА_2) від 22.10.2014.
Відповідно до п. 3.6 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» замовник будівництва - фізична чи юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку для забудови чи володіє на законних підставах об'єктом будівництва, на якому має намір виконувати будівельні роботи.
Як вірно зазначено відповідачем-1 та встановлено судом із наявних доказів у матеріалах справи, то власником спірних об'єктів (будівлі літ. «А», літ. «Ь») на момент подачі декларацій позивач та третя особа ОСОБА_2 не були.
З цього слідує, що позивачем передчасно, без належних прав, в порушення вимог ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було подано зазначені декларації як замовником.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Відповідно до ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Відповідно до п. 22 Питань прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджених постановою КМУ від 13.04.2011 № 461, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) протягом одного робочого дня з дня такого виявлення. Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх органом державного архітектурно-будівельного контролю до реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві заяви за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку, декларації, в якій враховано зміни, за формою згідно з додатками 2, 3 і 5 до цього Порядку. У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю. Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.
Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Як встановлено судом, на момент подачі та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 081143310703 від 27.11.2014 та про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 143150150512 від 15.01.2015 позивач та третя особа ОСОБА_2 дійсно не були власниками будівель літ. «А» та літ. «Ь» за адресою: АДРЕСА_2 (було тільки посвідчено нотаріальні договори купівлі-продажу зазначених об'єктів від 17.10.2014), проте, 18.03.2015 права власності належним чином були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а власники набули повних і абсолютних прав на зазначені об'єкти.
З моменту реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 081143310703 від 27.11.2014 та про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 143150150512 від 15.01.2015 до моменту проведення перевірки минуло близько 3 років. За цей період позивачем та третьою особою було здійснено будівельні роботи, передбачені зазначеними деклараціями, та відступлено права власності на окремі приміщення пересічним громадянам, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (зазначені документи містяться в матеріалах справи).
Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 № 553, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.
Проте, як вже зазначалося вище, недостовірна інформація, яка встановлена відповідачем-1, виявлена по проходженню 3-річного періоду і яка станом на момент розгляду цієї справи вже не є актуальною, оскільки протягом зазначених 3 років права власності на спірні об'єкти були зареєстровані за позивачем та третьою особою ОСОБА_2 належним чином та в подальшому відступлені пересічним громадянам.
При вирішенні даного спору колегія суддів також враховує правову позицію, висловлену в Остаточному рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки».
У вказаному рішенні ЄСПЛ дійшов висновку про те, що потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Зважаючи, що реконструкція проведена, декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована, права на об'єкти відступлені добросовісним набувачам, скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації є невиправданим та непропорційним втручанням державного органу у права нових власників апартаментів, які на момент набуття права власності на них, були прийняті в експлуатацію.
Виходячи зі змісту ст. 6 Конвенції справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (caseofChuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
Також судом встановлено, що позивачем при оформленні позовних вимог допущено описку у даті наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 29.01.2018 № 20 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації», а саме замість дати « 29.01.2018» вказано дату « 31.01.2018». З огляду на те, що з матеріалів справи можливо встановити правильну дату зазначеного наказу, то суд не вважає зазначену описку критичною для правильного та об'єктивного вирішення справи.
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на висновки суду про задоволення позову, мають місце правові підстави для стягнення на користь позивача судових витрат, а саме судового збору за подання адміністративного позову, сплаченого позивачем, у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 29.01.2018 № 20 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації».
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (адреса: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код - 37471912) шляхом їх безспірного списання на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко