Справа № 666/6427/15-ц
н/п 2/766/5100/19
12 березня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Прохоренко В.В.,
секретар Литвиненко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», який змінив своє найменування на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 05.02.2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №30454. Згідно до договору про видачу траншу від 05.02.2008року банк зобов'язався видати позичальнику кредит у розмірі 15 000,00 доларів США на термін до 05.02.2013року, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановлених договором.
Відповідно до договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати грошових коштів, які складаються із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно до кредитного договору. У випадку порушення зобов'язань за кредитним договором позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитними коштами в подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитну кошти в розмірі 15 000,00 доларів США.
В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №30454 між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язалася в повному обсязі відповідати перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
В порушення умов кредитного договору, а також вимог ст.ст. 509,526, 1054 ЦК України ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, не здійснив погашення кредиту у визначенні в договорі строки, у зв'язку з чим станом на 09.11.2015року має заборгованість у розмірі 32 575,28 доларів США, із яких: 5 938,56 доларів США - заборгованість за кредитом; 11 983,53 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 14 635,19 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором.
Із цієї суми заборгованості віднімається сума в розмірі 21 650,14 доларів США, яка була стягнута рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.09.2012року, а тому з відповідачів підлягає стягненню на користь банку різниця у розмірі 10 923,14 доларів США.
З огляду на викладене, приписи ст.ст. 525-526, 530ЦК України позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 10 925,14 доларів США, що за курсом 22,64 відповідно до службового розпорядження НБУ від 09.11.2015року складає 247 345,17грн. за кредитним договором №30454 та договору про надання траншу №30454 від 05.02.2008року, а також судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягає та не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені, в передбаченому законом порядку.
Враховуючи згоду позивача про заочний розгляд справи та належне повідомлення відповідачів, суд вважає можливим ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів, в порядку передбаченому ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що 05.02.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк», що змінив своє найменування на АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за № 30454 за умовами якого видача кожної суми, строк по кожному траншу кредиту оформлюється окремим договором про видачу траншу, який є невід'ємною частиною цього договору. Строк повернення кредиту і окремих його частин визначений не пізніше 05.02.2013року.
Договором про видачу траншу № 30454 від 05.02.2008року банк видав ОСОБА_1 транш у розмірі 15 000,00 доларів США зі строком погашення відповідно до умов кредитного договору № 30454 від 05.02.2008року.
В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 30454 між банком та ОСОБА_2 05.02.2008року укладено договір поруки, за умовами, якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором, у тому ж розмірі, що і боржник.
У зв'язку з порушенням позичальником умов договору банк у серпні 2012 року звернувся до суду з позовом про стягнення з боржника та поручителя кредитної заборгованості, що виникла станом на 23.08.2012року в сумі 21 650,14 доларів США, із яких; 5 938,56 доларів США - заборгованість за кредитом; 8 928,47 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6 783,11доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.09.2012року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № 30454 від 05.02.2008року в розмірі 21 650, 14 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 23.08.2012року, складає 173 049,57грн.
Отже, після звернення позивача з позовом про дострокове стягнення кредиту, незалежно від способу такого стягнення, змінився порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.09.2012року засвідчує такі зміни.
Такий правовий висновок, викладений в Постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року (справа №310/11534/13-ц, провадження №14-154цс 18)
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За умовами укладеного договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку за кредитом, який наданий на п'ять років до 05.02.2013року.
Відтак, у межах строку кредитування до 05.02.2013 року відповідач мав, зокрема повертати позивачу кредит і сплачувати проценти щомісячними платежами відповідно до графіку погашення.
Починаючи з 05.02.2013року відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю суму за договором, а не вносити її обов'язковими платежами, оскільки останні були розраховані в межах строку кредитування, а враховуючи звернення позивача з позовом до суду строк виконання договору в повному обсязі, настав 27.09.2012року.
Отже, припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
За таких обставин, наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, яка регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.
Такий висновок викладений у постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 28.03.2018року у справі №444/9519/12 (провадження10-14цс18).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, ст. ст. 1048,1050,1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 5-13,76-79,81,133, 141, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В.Прохоренко