Справа № 648/3554/18
Провадження № 2/648/197/19
11 квітня 2019 року смт.Білозерка
Білозерський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Рибас А.В.,
при секретарі Кравченко В.Ю.
позивач ОСОБА_1,
представник позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Білозерка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про стягнення боргу за договором, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 25.06.2018 року між сторонами було укладено договір б/н позики грошових коштів, відповідно до якого позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 16500 грн. зі щомісячною сплатою відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 60% на рік, до повного погашення заборгованості. Відповідно до умов договору позики повернення боргу повинно було здійснюватися шляхом повернення всієї суми боргу у строк до 31.08.2018 року. У порушення умов договору відповідач у вказані договором строки, позику не повернув. Посилаючись на вищевикладене, просив суд стягнути з ОСОБА_3 суму боргу в загальній сумі 26734 грн. 17 коп. яка складається із суми боргу 16500 грн., пені в сумі 1139 грн. 17 коп. та відсотків за користування грошовими коштами в сумі 4095 грн., а також стягнути витрати на отримання професійної правничої допомоги в сумі 5000 грн.
Ухвалою судді від 11.12.2018 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні, проти заочного розгляду справи не заперечували.
Відповідач в призначений час в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ст.280 ЦПК України.
Крім того, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст.280 ЦПК України.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі та на підтвердження укладення договору та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Судом встановлено, що 25.06.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено у м.Миколаєві письмовий договір б/н позики грошових коштів, згідно з яким позикодавець одночасно з підписанням договору передав у власність позичальника 16500 грн. зі щомісячною сплатою відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 60% на рік, до повного погашення заборгованості, строком до 31.08.2018 року, про що була складена розписка.
Договір підписаний позивачем та відповідачем, що свідчить про те, що при укладанні договору сторони досягли домовленості щодо усіх істотних умов договору: суми позики і строку повернення позики. На укладання договору сторони мали вільне волевиявлення і необхідний обсяг цивільної дієздатності. Договір підлягає виконанню обома сторонами.
Верховний Суд України в постанові від 18 вересня 2013 року у справі №6-63цс13, предметом якої був спір про стягнення боргу за договором позики зазначив, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 527 ЦК України, передбачено зобов'язання боржника виконати свій обов'язок, а кредитора - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, а також право кожної із сторін у зобов'язанні вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Позивач ОСОБА_1 - позикодавець, свої зобов'язання за договором виконав, коли передав ОСОБА_3 грошові кошти. Виконання позичальником зобов'язань за договором підтверджується умовами договору позики (п.1). Обов'язок позичальника повернути позику передбачено умовами договору (п.2.1) і ст.1049 ЦК України, згідно з якою позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Проте відповідач, у встановлений договором позики від 25.06.2018 року (строк повернення до 31.08.2018 року), грошові кошти не повернув. Підтвердження сплати позики частково або повністю протягом встановленого договором строку або після його спливу відповідачем не надано.
Частина 1 ст.1050 ЦК України визначає, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Приписи ст.625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Разом з тим, відповідно до умов договору з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, підлягають стягненню відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 60% на рік на суму заборгованості за період з 25.06.2018 року по 20.11.2018 року в загальній сумі 4095 грн. яка розраховується за формулою (16500 (заборгованість за договором позики) х 60,00% : 365 днів х 151 днів (кількість днів, за яку нараховується заборгованість, а саме з 25.06.2018 року по 20.11.2018 року.))
Крім того, задоволенню підлягають вимоги про стягнення пені в сумі 1139 грн. 17 коп.
З урахуванням того, що між сторонами виникли боргові зобов'язання, а ОСОБА_3 зобов'язання за договором позики не виконані, отже з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальній сумі 26734 грн. 17 коп., яка складається із заборгованості за договором в сумі 16500 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язання в сумі 1139 грн. 17 коп. та відсотків за користування грошовими коштами в сумі 4095 грн., які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Стосовно вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
На підтвердження витрат за надану професійну правничу допомогу позивачем надано до суду копію договору про надання правової допомоги №б/н від 01.11.2018 року, укладеного між ним та адвокатом ОСОБА_2, копію квитанції до прибуткового касового ордеру №01/11-01 від 01.11.2018 року та копію акта виконаних робіт б/н від 01.11.2018 року, відповідно до яких, загальна сума витрат становить 5000 грн.
Суд вважає понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу доведеними та такими, що є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом витраченим адвокатом на виконання робіт та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, в зв'язку з чим ці витрати відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати на отримання професійної правничої допомоги в загальній сумі 5000 грн.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. У даному випадку на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп.
На підставі в ст.ст. 527, 533, 610, 611, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України та керуючись ст.ст.137, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про стягнення боргу за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МР №468857, виданий Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області 06.10.2015 року, ІПН:НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії ЕР №117469, виданий 18.11.2003 року Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, ІПН:НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, заборгованість за договором позики б/н від 25.06.2018 року в загальній сумі 26734 грн. (двадцять шість тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 17 коп.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МР №468857, виданий Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області 06.10.2015 року, ІПН:НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії ЕР №117469, виданий 18.11.2003 року Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, ІПН:НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, понесені ним судові витрати на отримання професійної правничої допомоги в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МР №468857, виданий Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області 06.10.2015 року, ІПН:НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії ЕР №117469, виданий 18.11.2003 року Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, ІПН:НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору
Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду через Білозерський районний суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білозерським районним судом Херсонської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Рибас А.В.