справа №559/2111/15-к
іменем України
08.04.2019 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , особи щодо якої подано клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_6 , представника органу опіки та піклування ОСОБА_7 провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Здолбунів судове засідання по клопотанню про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні №12015180040000438 від 01.06.2015 року щодо малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, студента ДП" Мирогощанський аграрний коледж", не одруженого, не судимого, який скоїв суспільно-небезпечні діяння, що підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, примусових заходів виховного характеру
встановив:
ОСОБА_4 , будучи неповнолітнім та скориставшись безконтрольністю з боку законних представників, скоїв суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, але не досяг віку, з якого наступає кримінальна відповідальність.
Так, 27.05.2015, неповнолітній ОСОБА_4 , керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_8 , вирішив вчинити крадіжку чужого майна з нежитлового будинку. що розташований по АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_9 .
Реалізовуючи свій злочинний намір неповнолітній ОСОБА_4 за попередною змовою з ОСОБА_8 , 27.05.2015, близько 15 години, скориставшись відсутністю власника та інших сторонніх осіб, через вікно проникли до даного нежитлового будинку, де з приміщення кухні, таємно умисно викрали мідний радіатор газової колонки, вагою 4,2 кілограми, вартістю 90 гривень за 1 кілограм. всього на суму 378 гривень 00 копійок.
В подальшому, ОСОБА_4 з ОСОБА_8 залишили місце вчинення події та розпорядившись викраденим на власний розсуд спричинили потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 378 гривень.
Крім цього, 28.05.2015 неповнолітній ОСОБА_4 , керуючись корисливим мотивом та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою з неповнолітніми ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , вирішив повторно викрасти чуже майно з приміщення житлового будинку, належного ОСОБА_9 , що розташований по АДРЕСА_2 .
Реалізуючи свій протиправний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, неповнолітній ОСОБА_4 за попередньою змовою з неповнолітніми ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , 28.05.2015, близько 10 години, прийшли до будинку ОСОБА_9 , що розташований за вищевказаною адресою та скориставшись відсутністю власника та інших сторонній осіб, таємно, через вікно проникли до нежилого будинку, звідки умисно, викрали дві чугунні батареї опалення, вагою 104 кілограми кожна, всього вагою 208 кілограм, вартістю 3 грн. 50 коп. за 1 кг., всього на суму 728 грн. 00 коп.
Залишивши будинок ОСОБА_9 , ОСОБА_4 з ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 розпорядились викраденим майном на власний розсуд, заподіявши потерпілій майнову шкоду на загальну суму 728 гривень 00 копійок.
Малолітній ОСОБА_4 , будучи допитаним в судовому засіданні, винним себе у скоєнні суспільно-небезпечних діянь визнав повністю та пояснив, що дійсно 27.05.2015 року разом з ОСОБА_8 , проникли через вікно до не житлового будинку, що у АДРЕСА_2 , звідки здійснили крадіжку мідного радіатора газової колонки, який належить ОСОБА_9 , крім того 28.05.2015 року спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з того самого будинку здійснили крадіжку двох чугуних батарей для опалення.
Крім повного визнання малолітнім ОСОБА_4 своєї вини в скоєному суспільно-небезпечних діяннях, вина його доведена зібраними та перевіреними в залі суду доказами.
Потерпіла ОСОБА_9 показала, що у травні 2015 року з будинку який належить їй, було здійснено крадіжку батарей для опалення та газову колонку. При цьому повідомила, що претензій матеріального або морального характеру не має.
Законний представник малолітнього ОСОБА_12 показала, що те, що сталося рахує прикрим непорозумінням та просить дати можливість виправитись ОСОБА_4 , і в свою чергу обіцяє посилити за ним контроль.
Оцінивши зібрані і перевірені в судовому засіданні докази з точки зору їх достовірності, достатності та допустимості, суд дійшов висновку, що суспільно небезпечні діяння мали місце, скоїв їх малолітній ОСОБА_4 , та його дії вірно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням в у інше приміщення.
Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечні діяння до досягнення ним 14-річного віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність за ч.3 ст.185 КК України. При таких обставинах прокурор обґрунтовано просить застосувати до нього примусові заходи виховного характеру.
ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією його свідоцтва про народження.
ОСОБА_4 за місцем проживання та навчання характеризується посередньо.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» № 2 від 15.05.2016, примусові заходи виховного характеру застосовують лише у разі постановлення судом рішення про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст. 97 КК України, до особи, котра до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння (ч.2 ст.97 КК України) та при звільненні неповнолітнього від покарання відповідно до ч.1 ст.105 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені ч.2 ст.105 КК України, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
У даному випадку суд, відповідно до п. 1, 2 ч.2 ст.105 КК України, застосовує до неповнолітнього такий примусовий захід виховного характеру, як застереження та обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього.
Відповідно до ст.498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
При вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру, суд враховує те, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечні діяння, передбачені ч.3 ст.185 КК України, а саме умисне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням в у інше приміщення, разом з тим на момент скоєння умисного суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_4 виповнилось повних 13 років, тобто він не досяг віку, з якого можлива кримінальна відповідальність за вчинене діяння.
Враховуючи обставини провадження, те, що ОСОБА_4 на час вчинення суспільно-небезпечного діяння навчався у Рачинській ЗОШ І-ІІІ ступенів, посередньо характеризується по місцю навчання, дані про сім'ю, умови життя, виховання, ставлення неповнолітнього до вчиненого, рівень його розвитку, думку представника служби у справах дітей, суд вважає, що до останнього може бути застосований примусовий захід виховного характеру, а саме застереження та обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього.
Керуючись ст.97, 105 КК України, ст.ст. 497, 500-501 КПК України, суд
постановив
Клопотання прокурора Дубенської місцевої прокуратури про застосування примусових заходів виховного характеру відносно малолітнього у кримінальному провадженні №12015180040000438 від 01.06.2015 року щодо малолітнього ОСОБА_4 - задольнити.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, на момент вчинення суспільно небезпечного діяння учня 8 класу Рачинської ЗОШ І-ІІІ ступенів, на даний час студента ДП" Мирогощанський аграрний коледж" не одруженого, не судимого примусові заходи виховного характеру, передбачені п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 105 КК України, а саме застереження, а також обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього, а саме заборонивши йому перебувати поза межами території господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у вечірній та нічний час із 22 год. вечора до 06 години ранку.
Встановити тривалість заходу виховного характеру, передбаченого п.2 ч.2 ст.105 КК України, до досягнення ОСОБА_4 18-річного віку, тобто до 29.10.2019 року відповідно до ч.3 ст.105 КК України.
Ухвала може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд протягом 30 діб після проголошення.
Учасники судового провадження отримують копію ухвали в порядку ч. 6 ст.376 КПК.
Суддя: