Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/75/19
Номер провадження: 2/511/174/19
11 квітня 2019 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді: Теренчук Ж. В.,
при секретарі Ніколас С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Роздільнянський міжрайонний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській областіпро стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення виплати аліментів за період з 01.01.2011 року по 01.08.2018 року в розмірі 23701,21 грн.
Свої вимоги мотивувала тим, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 22.08.2002 року. 20.05.2003 року їх шлюб було розірвано. Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За рішенням Великописарівського місцевого суду Сумської області на її користь з відповідача були стягнуті аліменти на утримання сина в розмірі ј частини всіх його видів заробітку щомісячно. За період з 01.01.2011 року по 01.08.2018 року у відповідача утворилась заборгованість по аліментам в розмірі 77809,75 грн. Тому просила суд стягнути з відповідача на її користь у відповідності до ст. 196 СК України неустойку (пеню) у розмірі 23701,21 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити.
Представник третьої особи - Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській областів судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. На підставі ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка надсилалась разом з копіями відповідних документів разом з розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення по місцю реєстрації відповідача . На адресу суду надійшло поштове повідомлення з відміткою про вручення відповідачу повідомлення з позовною заявою та доданими до неї документами.
За згодою позивача, суд вважає за можливе у відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
В порядку ст.280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів та неявки відповідача в судове засідання без поважних причин, хоча відповідач був повідомлений про дату та час судового засідання належним чином.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
В порядку ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до вимог ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, на підставі наданих доказів по справі, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 2000 року по 20.05.2003 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб та свідоцтвом про розірвання шлюбу, наявними в матеріалах справи. (а.с.3,4)
Від спільного життя мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.7)
Рішенням Великописарівського місцевого суду Сумської області від 20.11.2002 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 05.11.2002 року, до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення набрало законної сили та було звернуто до виконання, шляхом подачі виконавчого листа для примусового виконання до відділу ДВС Роздільнянського МРУЮ в Одеській області .
Також судом встановлено, що відповідач не сплачував своєчасно аліменти на утримання дитини згідно рішення суду за період стягнення з січня 2011 року по теперішній час, в зв'язку з чим виникла заборгованість по аліментам, яка згідно наданого суду державним виконавцем ВДВС Роздільнянського МРУЮ в Одеській області розрахунку станом на 01.08.2018 року складає 77809,75 грн. (а.с.6)
Позивач надала суду розрахунок пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з 01.01.2011 року по 01.08.2018 року, який нею проведено на підставі ст.196 Сімейного кодексу України і просить стягнути пеню в розмірі 23701,21 грн.
Суд вважає, що дані правовідносини регулюються наступними нормами права.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Тому відповідно до частини першої статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Правова позиція, щодо порядку обчислення пені за несвоєчасну сплату аліментів висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі N 572/1762/15-ц (провадження N 14-37цс18).
Так суд зазначив, що за змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, суд підсумував, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Суд, дослідивши надані по справі докази, перевіривши законність заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд вважає, що позивачем підтверджено в суді, що відповідач ОСОБА_2 , будучи зобов'язаний до сплати аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Великописарівського місцевого суду Сумської області від 20.11.2002 року щомісячно, починаючи з січня 2011 року аліменти сину не сплачував, і належним доказом по справі, а саме довідкою державного виконавця ДВС Роздільнянського МРУЮ в Одеській області підтверджена заборгованість станом на 01.08.2018 року в сумі 77809,75 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивачем до суду наданий розрахунок заборгованості, який проведений у повній відповідності до порядку, визначеного в правовій позиції Великої Палати ВС від 25 квітня 2018 року у справі N 572/1762/15-ц (провадження N 14-37цс18) і тому суд вважає його обґрунтований та погоджується з ним, та з відповідача підлягає стягненню сума у розмірі 23701,21 грн за період сплати аліментів починаючи з 01.01.2011 року по 01.08.2018 року.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідач по даній справі відзиву на позов не надав, про підстави звільнення його від сплати неустойки суд не повідомив, суму боргу та розрахунок пені не спростував, а тому суд приймає рішення на підставі доказів, наданих позивачем.
Тому позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів належить задовольнити та стягнути з відповідача на її користь пеню за несвоєчасну сплату аліментів в сумі 23701,21 грн.
На підставі ст.141 ЦПК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 768,40 грн, так як позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674.
На підставі ст.ст.75,180,194,196 СК України, ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись ст. 81, 259, 263-265, 268, 281-284, 288, 289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пеню за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Великописарівського місцевого суду Сумської області від 20.11.2002 року, за період з 01.01.2011 року по 01.08.2018 року в сумі 23701,21 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 768,40 грн. (Стягувач: Державна судова адміністрація України вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, Реквізити для зарахування до державного бюджету: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: НОМЕР_1, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Суддя Ж. В. Теренчук