справа № 495/8204/18
номер провадження 1-кп/495/55/2019
11 квітня 2019 рокум.Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
за участю: прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білгород-Дністровський Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018160000000418, внесеному 23 травня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Благодатне Саратського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -
встановив:
23 травня 2018 року, приблизно о 12 год. 30 хв., більш точного часу в ході судового слідства встановити не представилося можливим, ОСОБА_9 , керуючи технічно справним транспортним засобом марки «ВАЗ-2101», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух зі сторони с.Розкішне Білгород-Дністровського району Одеської області в напрямку с.Олексіївка Білгород-Дністровського району Одеської області, з фактичною швидкістю приблизно 55 км/год., по горизонтальному та сухому відрізку ґрунтової польової дороги, розташованої між вказаними населеними пунктами, на якій організований двосторонній рух транспортуз одною смугою для руху в кожному напрямку, наближаючись до насосної станції підкачки № 6 Білгород-Дністровського міжрайонного управління водного господарства, розташованої на території Андріївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області,в порушення вимог п.п. 2.3.б, 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, проявивши неуважність, не врахувавши дорожньої обстановки, не вжив заходів що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру своєчасно не зменшив швидкість руху керованого ним автомобіля аж до його зупинки, не переконався в безпеці, хоча зобов'язаний був це передбачити, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, легковажно розраховував на їх відвернення, в умовах необмеженої видимості, на кривій праворуч в плані ділянці польової дороги, відволікся від керування, рухаючись прямолінійно, внаслідок чого виїхав за межі проїзної частини дороги та вчинив наїзд в дерево.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було завдано тілесних ушкоджень наступним особам, які були пасажирами зазначеного транспортного транспорту:
1. Тонку ОСОБА_10 , згідно висновку експерта № 175/3 від 24 липня 2018 року судово-медичної експертизи, заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: забитої рани у лобно-надбровній ділянці, починаючи від внутрішнього кінця правої брови і до зовнішнього кінця лівої брови; синця у правій очній ділянці; садна на спинці носа; саден у ділянці підборіддя; крововилива у м'які тканини голови, який займає лобну та частково праві та ліві тім'яні і скроневі ділянки голови; крововиливів під м'якими мозковими оболонками на опуклій поверхні та основі півкуль головного мозку, у ділянці півкуль мозочка та у проекції стовбурового відділу мозку; дрібноплямистих та крапкових внутрішньомозкових крововиливів у глибині тканини півкуль головного мозку; ділянки осаднення на передній поверхні грудної клітки у верхній та середній третинах; перелома тіла грудини між 3-м та 4-м ребрами за прямим механізмом утворення; розтрощення грудної клітки у вигляді множинних переломів правих та лівих ребер майже по всім переднім та заднім анатомічним лініям за прямим механізмом утворення, а також у вигляді множинних переломів правих та лівих ребер практично по всім боковим анатомічним лініям з протилежною морфологічною картиною ліній переломів, з множинними ушкодженнями пристінкової плеври, та крововиливами в м'які тканини грудної клітки в проекції переломів, розривів плеври та тканини легенів з крововиливами під плевру та тканину легенів, майже повного поперечного розриву початкового відділу низхідної частини грудного відділу аорти, який займає довжини окружності, з просочуванням кров'ю парааортальної клітковини та клітковини середостіння; крововилива у плевральні порожнини; множинних розривів брижі кишківника, з вогнищевими кровиливами у товщу брижі кишківника; множинних розривів на діафрагмальній та вісцеральній поверхнях печінки, з вогнищами забою; розтрощення тканини печінки по краях розривів; крововилива у черевну порожнину; майже повних розривів обох крижово-клубових зчленувань; багатоосколкового перелому лівої тазової кістки з просякненням кров'ю м'яких тканин та клітковини тазу; саден на передній поверхні лівого плечового суглоба, на передній поверхні правої гомілки у верхній третині; забито-рваної рани у ділянці правого гомілково-ступневого суглоба, яка охоплює суглоб майже по всьому колу, залишаючи на передній поверхні шкіряний клапоть шириною 7 см; розривом зв'язок та м'язів; багатоосколковим переломом обох кісток гомілки з повним розривом гомілково-ступневого суглобу та відривом ступні; забитої рани на передній поверхні лівого колінного суглоба; саден на зовнішній поверхні лівого колінного суглоба, на зовнішній поверхні лівого гомілково-ступневого суглоба; розтрощення лівої гомілки у вигляді багатоосколкового перелому та з просочуванням м'яких тканин лівої гомілки кров'ю, що спричинили гостру крововтрату, від якої настала смерть ОСОБА_11 , яка знаходиться в прямому причинному зв'язку з подіями дорожньо-транспортної пригоди з отриманої травми голови, грудної клітки, живота, тазу та кінцівок, які були небезпечними для життя в момент їх спричинення і за цим критерієм відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
2.ОСОБА_12 , згідно висновку експерта № 175/2 від 26 липня 2018 року судово-медичної експертизи, заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: забитої рани у лобній ділянці; синця у правій щочній ділянці; крововилива у м'які тканини голови, який займає лобну ділянку, а також частково ліві скроневу, тім'яну та потиличну ділянки; крововиливу під тверду мозкову оболонку на основі черепа в усіх трьох черепних ямках; вогнищевих крововиливів під м'якими мозковими оболонками на опуклій поверхні та основі півкуль головного мозку, у ділянці півкуль мозочка та у проекції стовбурового відділу мозку, внутрішньошлуночкових крововиливів; синця на правій бічній поверхні грудної клітки у верхній третині по передній пахвовій лінії; множинних синців у проекції верхньо- та нижньовнутрішніх квадрантів правої молочної залози, переломів 5-10-го правих ребер між середньоключичною та передньою пахвовою лініями; 2, 3, 5-10-го лівих ребер по середньоключичній лінії, а також 3, 6, 8 і 9-го лівих ребер по передній пахвовій лінії переважно за прямим механізмом утворення з ознаками додаткової травматизації, з крововиливами в м'які тканини грудної клітки; розривів у ділянці коренів легенів; крововиливів під плевру та тканину легенів; синця на внутрішній поверхні правого плеча у верхній третині; забитої рани на задньо-внутрішній поверхні правого ліктьового суглоба, яка оточена садном на синцевій основі, який (синець) поширюється на внутрішню поверхню передпліччя; садна на зовнішній поверхні правого променево-зап'ясткового суглоба; синця на задньо-внутрішній поверхні лівого передпліччя майже по всій довжині, на фоні котрого розташовуються дрібні садна; багатоосколкового перелома лівої плечової кістки у середній третині, з рясним просоченням кров'ю м'яких тканин лівого плеча; саден на передній поверхні правого колінного суглоба; забитої рани на передній поверхні правої гомілки у верхній та середній третинах; садна на передній поверхні лівої гомілки у середній третині; забитої рани у нижній третині, яка оточена садном; розтрощення лівої стегнової кістки у нижній третині з рясним просоченням м'яких тканин стегна кров'ю, як у проекції перелому так і на протязі від нього, що спричинили травматичний шок, від якого настала смерть ОСОБА_12 , яка знаходиться в прямому причинному зв'язку з подіями дорожньо-транспортної пригоди з отриманої травми голови, грудної клітки, кінцівок.
3. ОСОБА_13 , згідно висновку експерта № 175/1 від 23 липня 2018 року судово-медичної експертизи, заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у формі синців в області обличчя, крововиливів в м'яких покривах кісток склепіння черепу, крововиливів під павутинну оболонку півкуль головного мозку і мозочку; закритого перелому тіла грудини; множинних переломів правих і лівих ребер; травматичного крововиливу в шлунково-ободову зв'язку; крововиливу в селезінковий кут ободової кишки; крововиливу в області хвоста підшлункової залози; саден в області передньої поверхні гомілок. Смерть ОСОБА_13 перебуває у прямому причинному зв'язку з поєднаними травмами голови, тулуба, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 повністю визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини злочину та щиро розкаявся у його вчиненні, не піддавши сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті.
Потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлялися належним чином, але у судове засідання не з'явилися, однак від них надійшли до суду заяви, в яких просили здійснити судовий розгляд обвинувального акту у їх відсутність. Претензій матеріального та морального характеру при розгляді обвинувального акту до обвинуваченого потерпілі не мають. Потерпіла ОСОБА_15 при призначенні обвинуваченому міри покарання поклалася на розсуд суду. З урахуванням думки учасників судового провадження, які вважали за можливе розглядати кримінальне провадження за відсутності зазначених потерпілих, суд дійшов висновку про проведення судового розгляду без їх участі.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї вини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розумів зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, а також у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження у зв'язку з чим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, потерпілої ОСОБА_8 , а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному, касаційному порядку.
Крім повного визнання обвинувачуваним ОСОБА_9 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, його вина підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_8 .
Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні дала суду показання про те, що обвинувачений ОСОБА_9 доводиться їй батьком, померла ОСОБА_12 - матір'ю, померла ОСОБА_13 - тіткою. 23 травня 2018 року, приблизно о 13 год. 00 хв. зателефонували її чоловіку і повідомили про вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася на дорозі на повороті біля водонасосної станції № 6 с.Розкішне Білгород-Дністровського району Одеської області та він зразу поїхав. Через деякий час вона телефонувала на мобільний телефон матері, однак на дзвінок відповів працівник поліції та повідомив, що сталася дорожньо-транспортна пригода, в ході якої загинула її матір. Також, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинула її тіткаОСОБА_13 , а також ОСОБА_11 . Претензій матеріального та морального характеру при розгляді обвинувального акту до обвинуваченого потерпіла не має, а також просила не призначати обвинуваченому суворепокарання.
Сукупність наведених і вивчених судом доказів, підтверджує вину обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину, і, аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд визнає належними, допустимими, достовірними, вони узгоджуються між собою і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.
Давши оцінку доказам, які були вивчені в процесі судового слідства, суд вважає доведеною винність обвинуваченого і вищеописані дії обвинуваченого ОСОБА_9 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання обвинуваченого ОСОБА_9 суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченим злочину і тяжкого наслідку. Обвинувачений ОСОБА_9 вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, вчиненого з необережності, в похилому віці; до вчинення злочину перебував у шлюбі з ОСОБА_12 , з якою разом проживав до моменту її смерті; характеризується за місцем проживання позитивно; на диспансерному та консультативному нагляду у нарколога, психіатра Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» Білгород-Дністровської районної ради не знаходиться; страждає на цукровий діабет 2 типу, аденому передміхурової залози, гемартроз правого колінного суглоба; має посвідчення на право керування транспортними засобами; раніше не судимий.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 суд відносить щире каяття.
Крім того, судом враховано, що потерпілі до обвинуваченого в рамках цього обвинувального акту не мають претензій матеріального та морального характеру, не наполягали на суворому покаранні, про що потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_15 заявили у своїх заявах, звернених до суду, а потерпіла ОСОБА_8 заявила в судовому засіданні.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 судом не встановлено.
Згідно висновку досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_9 , враховуючи інформацію, яка характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, низький ризик вчинення повторного правопорушення, а також беручи до уваги той факт, що у обвинуваченого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинула дружина, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
Також, при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує позицію Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатацію транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», що викладена в п. 20, згідно якого при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
Враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини справи, давши їм оцінку, беручи до уваги особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним злочину, думку потерпілої ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні просила не позбавляти волі обвинуваченого, не має до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру, про що також зазначили потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в своїх заявах, звернених до суду, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і у суду є підстави застосувати до обвинуваченого покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням до нього дію ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. Підстав для застосування до обвинуваченого дію ст. 69 КК України суд не вбачає.
Беручи до уваги положення ст. 50 КК України, а саме те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також положення ст. 65 КК України відносно засад призначення покарання, згідно яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає за доцільне призначити додаткове покарання, пов'язане з позбавленням обвинуваченого права керування транспортними засобами з максимальним строком.
Суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_9 не обирати.
В силу ч. 2 ст. 124 КПК України на користь держави підлягають стягненню з ОСОБА_9 процесуальні витрати на залучення експертів, які проводили судові автотехнічні експертизи у наявному кримінальному провадженні на загальну суму 3003,00 грн. (1287,00 грн. + 1716,00 грн.).
Суд вирішує питання про речові докази у справі згідно ч. 9 ст. 100 КПК України: транспортний засіб марки «ВАЗ-2101», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , - підлягає поверненню власнику.
Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Враховуючи, що на транспортний засіб марки «ВАЗ-2101», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який визнаний речовим доказом, ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 20 липня 2018 року накладено арешт, підлягає поверненню власнику, суд прийшов до висновку про скасування арешту на вищевказаний речовий доказ.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-375 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного судом покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю три роки.
В силу ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_9 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_9 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 11 квітня 2019 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 3003 (три тисячі три) гривні 00 копійок.
Речовий доказ по кримінальному провадженню після набрання вироку законної сили: транспортний засіб марки «ВАЗ-2101», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , - повернути власнику.
Скасувати арешт на транспортний засіб марки «ВАЗ-2101», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 20 липня 2018 року.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя
Білгород-Дністровського
міськрайонного суду ОСОБА_1