Справа № 522/6223/19
Провадження № 2-а/522/501/19
11 квітня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Узбекистану ОСОБА_1 про примусове видворення,
Позивач 11.04.2019 року звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом посилаючись на те, що 28.02.2018 співробітниками Суворовського ВП до ГУ ДМС України в Одеській за адресою: вул. Генерала Бочарова, було виявлено особу, яка назвалась громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. У результаті проведеної перевірки було встановлено, що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив правила перебування іноземців в Україні - проживання без документів на право проживання в Україні. Зі слів громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він прибув на територію України 04.10.2017 легально, за паспортним документом громадянина Узбекистану, серії НОМЕР_1 , з метою відпочинку. На даний час громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України знаходиться не законно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має. 28.02.2018 ГУ ДМС України в Одеській області було прийняте рішення про примусове повернення в країну походження громадянина ОСОБА_3 та зобов'язано його покинути територію України у термін до 29.03.2018. У визначений термін громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із території України не виїхав. У відповідача відсутній паспортний документ обов'язкова наявність якого визначена ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідно до якої іноземці в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом або іншими міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи. У ГУ ДМС України в Одеській області є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець ухиляється від виконання рішення про примусове повернення, та існує ризик його втечі.
28.02.2018 за порушення ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилось в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні стосовно громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД №000212 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 28.02.2018 ПН МОД №000212 був притягнутий до адміністративної відповідальності в розмірі 510 грн.. 11.04.2019 за порушення ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД №007658 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 11.04.2019 ПН МОД №007658 був притягнутий до адміністративної відповідальності в розмірі 1700 грн..
Проте, з відповідною заявою, а також з заявою про визнання біженцем, чи особою яка потребує додаткового захисту відповідач не звертався. Зазначені обставини на думку представника позивача свідчать про те, що Відповідач ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, не має документів для перетинання державного кордону України на законних підставах. Враховуючи викладене, вважають, що Відповідач підлягає примусовому видворенню за межі території України на підставі постанови адміністративного суду.
Ухвалою суду від 11.04.2019 року провадження у справі було відкрито та розгляд справи призначено на 11.04.2019 року на 16.00 год..
У судовому засіданні представник позивача - Стельмах О.М. підтримав позов та наполягав на видворенні відповідача, оскільки він порушив порядок знаходження на території України.
Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти пред'явленого позову, посилався на те, що приїхав до України у 2017 році як турист та з цього часу залишився на території України. Не заперечував, що порушив законодавство України та на теперішній час знаходиться на території України без відповідних дозвільних документів. Зазначив, що проти видворення не заперечує, бажає добровільно повернутись до рідної країни.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 28.02.2018 співробітниками Суворовського ВП до ГУ ДМС України в Одеській за адресою: вул. Генерала Бочарова, було виявлено особу, яка назвалась громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
У результаті проведеної перевірки було встановлено, що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив правила перебування іноземців в Україні - проживання без документів на право проживання в Україні. Зі слів громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він прибув на територію України 04.10.2017 легально, за паспортним документом громадянина Узбекистану, серії НОМЕР_1 , з метою працевлаштування. Державний контроль перетинав через пропускний пункт України «Нові Яроловці», з території Республіки Білорусь.
Представникам міграційної служби паспортний документ не надав.
28.02.2018 за порушення ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилось в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні стосовно громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД №000212 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 28.02.2018 ПН МОД №000212 був притягнутий до адміністративної відповідальності в розмірі 510 грн..
Дану суму штрафу відповідач сплатив 28.02.2019 року, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія квитанції.
28.02.2018 ГУ ДМС України в Одеській області було прийняте рішення про примусове повернення в країну походження громадянина Узбекистану ОСОБА_1 та зобов'язано його покинути територію України у термін до 29.03.2018. Вказане рішення відповідач отримав того ж дня, 28.02.2018 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ передбачено, що іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
У визначений термін громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із території України не виїхав.
11.04.2019 за порушення ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повторно складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД №007658 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 11.04.2019 ПН МОД №007658 був притягнутий до адміністративної відповідальності в розмірі 1700 грн..
Отже, вищевикладені обставини свідчать про знаходження відповідача на території України без законних на те підстав.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 р. № 3773-VI (далі - Закон), який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
За змістом ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 вказаного Закону строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Згідно з п. 14 ст. 1 Закону №3773, нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Пунктом 2 ст.25 цього Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа, можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.
За приписами частини першої статті 26 Закону №3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч.5 ст. 26 Закону №3773-VI).
Статтею 30 Закону №3773-VI визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Отже, із змісту наведеної норми видно, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення. Тобто обов'язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 07.02.2018 року № 743/432/16-а (К/9901/3819/18 К/9901/3821/18).
Статтею 31 Закону № 3773-VI наведений вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн, зокрема: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
Судом під час розгляду даної справи не було встановлено наявності обставин, передбачених ст.ст. 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», які забороняють примусове видворення відповідача.
Крім того, відсутні підстави вважати, що відповідач підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., не виконав в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення; відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; підстави вважати, що відповідач підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" відсутні, зважаючи на те, що відповідач порушив правовий режим знаходження його на території України, суд дійшов висновку про наявність підстав для примусового видворення відповідача за межі території України.
У відповідності до ч.2 ст. 371 КАС України, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд,
Позовні вимоги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Узбекистану ОСОБА_1 про примусове видворення - задовольнити.
Примусово видворити за межі території України громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду звернути до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.
Повний текст рішення суду буде складений 11.04.2019 року.
Суддя Л.В. Домусчі