Справа № 522/379/17
Провадження № 1-кп/522/736/19
в порядку ст. 331 КПК України
11 квітня 2019 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса, питання про доцільність продовження строку тримання під вартою у об'єднаному кримінальному провадженні, обвинуваченого:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Одеса, громадянин України, із неповною середньою освітою, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
- у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч.2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України,-
Учасники процесу:
прокурор - ОСОБА_4 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_6 ,
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться об'єднане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч.2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України.
Під час судового розгляду суд з власної ініціативи ставить на розгляд питання стосовно доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 .
Прокурор просив суд продовжити строк тримання під вартою, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів, має не зняту і не погашену судимість, може вчинити інше аналогічне правопорушення, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Захисник та обвинувачений заперечили проти тримання під вартою, просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді утримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Суд зобов'язаний до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні корисливих кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України, які караються позбавленням волі строком до 10 років.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, суд розцінює доведеним ризик того, що ОСОБА_3 підозрюючись у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватися від суду. Даний ризик підтверджується також тією обставиною, що обвинувачений немає стійких соціальних зв'язків, раніше був засуджений за вчинення корисливого злочину до покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, як вбачається із реєстру досудових розслідувань, в даному кримінальному провадженні наявні свідки, зі сторони обвинувачення, які безпосередньо суду не давали своїх показань, зважаючи на що, суд вбачає ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що на даний час, застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде достатнім у даному кримінальному провадженні, з тих підстав, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні трьох злочинів, які вчинені у різний період часу, зважаючи на що, суд вбачає також реальним ризик, що у разі не застосування запобіжного заходу обвинувачений може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.
З урахуванням вище викладеного, а також обставин передбачених ст. 178 КПК України, сімейного стану, відсутності стійких соціальних зв'язків, розміру матеріальної шкоди, що ставиться у провину ОСОБА_3 , наявності повідомлення про підозру у вчиненні кількох корисливих кримінальних правопорушень, вагомості доказів, суд приходить до висновку про можливість і доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого строком на шістдесят днів.
Керуючись ст.ст. 331, 372, 132, 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 331, 372 КПК України, суд -
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , продовжити на 60 (шістдесят днів).
Строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою обчислюється з 11.04.2019 року по 09.06.2019 року.
Копію ухвали направити начальнику ДУ "ОУВП (№21)" Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮ України - для відома.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1 .
11.04.2019