Справа № 522/1440/18
Провадження № 2/522/569/19
28 березня 2019 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі :
головуючого - судді Науменко А.В.
за участю секретаря - Полегенького В.С.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей, збільшення розміру аліментів та індексації розміру аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей, збільшення розміру аліментів та індексації розміру аліментів і просить постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 :
- Ѕ долю понесених позивачем додаткових витрат на утримання дітей в розмірі 13001,50 грн.;
- стягнути з ОСОБА_2 суму індексації аліментів за період жовтня 2015 року по грудень 2017 року у розмірі 6188,0 грн. на утримання неповнолітніх дітей;
- надати роз'яснення рішення про стягнення аліментів в частині, що стосується проведення індексації розміру аліментів і зобов'язати виконавчу службу щомісячно до закінчення терміну виплати відповідачем аліментів робити їх індексацію відповідно до чинного законодавства;
- стягнути з відповідача суму додаткових витрат на дітей у розмірі 3000,0 грн. щомісячно починаючи з моменту подання позову до досягнення дітьми повноліття;
- збільшити розмір присуджених аліментів, що стягуються за рішенням Приморського районного суду м. Одеси на підставі виконавчого листа № 522/18871/15-ц виданого 13.01.2016 року у розмірі 1000,0 гривен на одну дитину до розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В судове засідання позивач з'явилася, просила суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - ОСОБА_3 . у судове засідання з'явилася, позовні вимоги не визнала, просила суду відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши та проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають двоє дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з відповідачкою та перебувають на її утриманні.
Відповідно до рішення апеляційного суду Одеській області від 15.12.2015 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі по 1000,0 грн. на кожну дитину, починаючи з 08.09.2015 року і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до приписів ч.1,ч.2 статті 185 Сімейного кодексу України, яка регламентує участь батьків у додаткових витратах на дитину, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разова, періодично або постійно.
Позивач в позовній заяві посилається на те, що для забезпечення необхідного здоров'я дітей їй потрібні кошти, а відповідач додатково не допомагає їй в забезпеченні дітей. Позивач вказує на те, що їх дочки постійно хворіють та потребують постійного лікування. Загальна вартість лікування на день подання позовної заяви складають 26003,0 грн. в майбутньому на підтримку здоров'я дітей позивач зазначила суму у розмірі 4000,0 гривен щомісячно. Також у позові позивач посилається на те, що їх молодша дочка з вересня 2017 року займається в танцювальному гуртку, вартість зайняття танцями складає 250,0 гривен. Також гроші потрібні на пошив костюмів, що складає приблизно 1200,0-1500,0 гривен на рік. Старша дочка планує навчання в художній школі, яке коштує 200,0 гривен в місяць. Позивач має середньомісячний дохід близько двох тисяч гривен, крім того вона отримує аліменти від відповідача 2000,0 гривен. Зазначений коштів не вистачає на повноцінне життя.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.18 постанови №3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" звернути увагу судів на те, що до передбаченої ст.185 Сімейного кодексу України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача додаткових витрат на дітей в щомісячних витратах на утримання дітей у твердій грошовій сумі, щомісячними платежами по 3000,0 грн. додатково до суми присуджених аліментів, крім того стягнути з відповідача Ѕ долю понесених позивачем додаткових витрат у розмірі 13001,50 гривен.
Щодо стягнення витрат, пов'язаних з лікуванням дітей у розмірі 13001,50 гривен, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем, вважає, що вони задоволенню не підлягають, в зв'язку з тим, що суд критично оцінює надані позивачем документи на підтвердження понесення витрат на лікування дітей, яки не відносяться до фіскальних квитанцій чи чеків, також відсутні медичні документи, що підтверджують рекомендації та призначення лікаря, на проведення процедур саме в приватних медичних установах та придбання конкретних ліків, тому суд позбавлений можливості зробити висновок щодо їх необхідності та фактичного отримання медичних послуг, придбання ліків, відносно кожної дитини.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача додаткових витрат на дітей у розмірі 3000,0 які обґрунтовані необхідністю подальшого лікування, а також відвідування зайняття танцями, а також відвідування у подальшому уроків малювання.
Що стосується витрат на відвідування зайнятий танцями, а також уроків малювання, суд роз'яснює, що вказані витрати не є додатковими витратами, що викликані особливими обставинами в розумінні ст. 185 СК України, а є витратами на утримання дитини (аліментами).
Зазначений висновок суду ґрунтується на правовій позиці Верхового Суду України, висловленій 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15, відповідно якої виходячи з аналізу ст. 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Враховуючи наведене, з урахуванням того, що по справі доведена наявність у обох дітей хронічних захворювань, та те що неповнолітні діти потребують додаткових витрат на лікування, та необхідністю розвитку дітей, суд дійшов переконання, що позовна вимога про стягнення додаткових витрат на утримання дітей підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача суми додаткових витрат на дітей в розмірі 500,0 гривен щомісячно на кожну дитину і до досягнення повноліття дітьми.
При вирішенні питання про збільшення розміру сум аліментів суд враховує, що діти знаходяться під наглядом лікарів, як діти, яким потрібно лікування та санаторно-курортне оздоровлення. Крім того, позивачем доведено, що на час розгляду справи змінився її матеріальний стан у бік погіршення.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідно до ст.192СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Зазначене свідчить про те, що матеріальне становище позивача та аліменти у розмірі 1000,0 гривен на дитину, які відповідач сплачує на утримання дітей за рішенням Апеляційного суду Одеській області від 15.12.2015 року, не забезпечують належний рівень життя дітей.
Відповідно до ч. 1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідач не надав доказів того, що не матиме змоги сплачувати аліменти на дітей у разі їх збільшення за рішенням суду. Посилання відповідача на те, що його матеріальний стан змінився і на даний час його дохід має мінливий характер жодним чином не підтверджені.
З огляду на викладене, суд вважає, що розмір стягуваних аліментів має бути збільшений.
Враховуючи пріоритетність прав дітей на достатнє забезпечення їх потреб та інші встановлені обставини, що мають істотне значення для вирішення даної справи, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для збільшення розміру аліментів з 1000,0 грн. до 1300,0 грн. на утримання кожного щомісячно, що є співрозмірним із розміром прожиткового мінімуму для дитини відповідного з урахуванням приписів ст.180 СК України, та не буде надто обтяжливим для платника аліментів.
Вирішуючи питання щодо стягнення з ОСОБА_2 суму індексації аліментів за період жовтня 2015 року по грудень 2017 року у розмірі 6188,0 грн. на утримання неповнолітніх дітей та надання роз'яснення рішення про стягнення аліментів в частині, що стосується проведення індексації розміру аліментів, а також зобов'язати виконавчу службу щомісячно до закінчення терміну виплати відповідачем аліментів робити їх індексацію відповідно до чинного законодавства, суд виходить з наступного.
Згідно довідки Держаного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса ГТУЮ в Одеській області № 39912 від 28.12.2018 року ОСОБА_2 сплачує аліменти регулярно у сумі 2000 грн., а також зазначено, що заборгованість по аліментах станом на 28.12.2018 року відсутня (а.с. 133).
Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі (ст. 2 Закону).
Судом встановлено, що державним виконавцем в порушення вимог законодавства не було проведено розрахунок розміру аліментів з урахуванням індексації, що підтверджується наданими державним виконавцем довідкою - розрахунком, про який зазначено вище.
Суд зазначає, що позивач не позбавлена права з метою захисту прав спільних з відповідачем дітей контролювати державного виконавця, по виконанню рішення суду по справі № 522/18871/15-ц щодо необхідності індексації розміру аліментів, якщо вона не буде нарахована державним виконавцем.
Таким чином, за викладених обставин, суд вважає за необхідне в частині позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 суми індексації аліментів за період жовтня 2015 року по грудень 2017 року у розмірі 6188,0 грн. на утримання неповнолітніх дітей та надання роз'яснення рішення про стягнення аліментів в частині, що стосується проведення індексації розміру аліментів, а також зобов'язання виконавчу службу щомісячно до закінчення терміну виплати відповідачем аліментів робити їх індексацію відповідно до чинного законодавства слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 206, 241, 247, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України; ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей, збільшення розміру аліментів та індексації розміру аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 суму додаткових витрат на дітей у розмірі 500,0 гривен щомісячно на кожну дитину, починаючи з моменту подання позову 26.01.2018 року і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 року.
Збільшити розмір аліментів, що стягуються за рішенням Приморського районного суду м. Одеси на підставі виконавчого листа № 522/18871/15-ц виданого 13.01.2016 року та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1300,0 (тисяча триста) гривень 00 копійок щомісячно, на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлений 08.04.2019 року.
Суддя А.В.Науменко
28.03.19