Справа № 522/5938/19
Провадження № 2/522/5400/19
10 квітня 2019 року Суддя Приморського районного суду м. Одеси Шенцева О.П. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Оазіс Тревел Україна» про стягнення вартості сплачених, але ненаданих послуг, стягнення неустойки, -
08.04.2019 року, через свого представника ОСОБА_1 звернувся до суду зі позовом до ТзОВ «Оазіс Тревел Україна» про стягнення вартості сплачених, але ненаданих послуг у розмірі 41 000 гривень, стягнення неустойки у розмірі 298 890 гривень.
Одночасно з поданням позову позивач представником позивача подана заява про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать ТзОВ «Оазіс Тревел Україна» та зберігаються у ПАТ АБ «Південний» н6а рахунках: рахунок НОМЕР_1 МФО 328209 за виключенням витрат на заробітну плату, податків та інші обов'язкові платежі, а також на поточних депозитних, валютних рахунках та будь-яких інших рахунках, відкритих відповідачем в ПАТ АБ «Південний», за виключенням витрат на заробітну плату, податків та інші обов'язкові платежі, в межах заявленої суми позову - 339890 грн.
Суд, вивчивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову, вважає, що в його задоволенні слід відмовити на підставі нижченаведеного.
Згідно з ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частинами 1, 2 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі,або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд враховує те, що даний вид забезпечення позову як накладання арешту на грошові кошти у банківських установах, може привести до зупинення роботи підприємства, та спричинити шкоду третім особам, які ні є сторонами по справі.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Відмовляючи у задоволенні заяви суд також виходить з того, що із заяви про забезпечення позову вбачається, що представник позивача просить накласти арешт на грошові кошти, але не обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а також те, що у відповідача є намір розпорядитися грошовими коштами, які є на рахунках. Також, заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України.
Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Заходи забезпечення позову не повинні порушувати принципу змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
На підставі наведеного суд дійшов висновків про те, що заявником не доведена необхідність забезпечення позову, також недоведене існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову, та а тому суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 354, ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Оазіс Тревел Україна» про стягнення вартості сплачених, але ненаданих послуг, стягнення неустойки - відмовити у повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя