Справа № 500/7817/18
Провадження № 2-а/500/16/19
10 квітня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Бурнусуса О.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Петрової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Матвєєва Олександра Миколайовича, третя особа - відділ з організації несення служби в місті Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати незаконними дії інспектора роти № 1 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Матвєєва Олександра Миколайовичащодо винесення постанови серії ЕАВ № 706479 від 01 листопада 2018 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 листопада 2018 року поліцейський роти № 1 батальйону № 1 УПП в Одеській області Матвєєв О.М. незаконно виніс відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАВ № 706479 за ч. 1 ст. 121 КУпАП, якою накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень за порушення п. 31.4.7 «е» Правил дорожнього руху України, а саме за відсутні передбачені конструкцією бризковики. Заперечуючи законність винесеної постанови позивач зазначає такі аргументи:
- на транспортному засобі, яким він керував, не передбачено встановлення бризковиків, для яких відсутні навіть отвори;
- в порушення ч. 7 ст. 258 КУпАП мав бути складений протокол про адміністративне правопорушення;
- згідно п. 7 Порядку функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, затверджений постановою КМУ № 833 від 10.11.2017 р. не фіксуються за допомогою системи адміністративні правопорушення правил дорожнього руху здійснені з порушенням вимог п. 31.4.7.е ПДР;
- для кваліфікації технічної несправності відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП відповідач мав відповідно до Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затвердженого наказом МВС № 534 від 13.10.2008 р. скласти акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу, що не було зроблено;
- бризковики є іншим елементом конструкції, тому не можуть кваліфікуватися як технічна несправність, відсутність встановлення бризковиків необхідно кваліфікувати правопорушення не за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а за ст. 125 КУпАП «Інші порушення правил дорожнього руху».
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач поліцейський роти № 1 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Одеській області Матвєєв О.М. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв щодо відкладення судового засідання або будь-яких заперечень на адресу суду не надавав.
Представник третьої особи - відділу з організації несення служби в місті Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав письмову заяву в якій зазначив про неможливість прибути у судове засідання, зазначив що заперечує проти задоволення адміністративного позову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено в судовому засіданні 01 листопада 2018 року позивач ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом з причіпом ПФ «Фермер» ПР легковий-В державний номер НОМЕР_1 , по вул. Михайлівська, 2 в м. Ізмаїлі Одеської області був зупинений інспектором роти № 1 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Матвєєвим Олександром Миколайовичем, який виніс постанову серії ЕАВ № 706479 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
У постанові відповідача від 01.11.2018 року зазначено, що 01 листопада 2018 року о 15 годині 49 хвилин в м. Ізмаїлі по вул. Михайлівська, 2, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, у якого відсутні передбачені конструкцією бризковики, чим порушив п. 3.1.4.7 «е» Правил дорожнього руху України - керував транспортним засобом, у якого відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до п/п «е» п. 31.4.7.Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами), забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам - відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
Частина 1 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів
Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Зазначені положення ст. 258 КУпАП спростовують твердження позивача, що відповідач мав скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Так, є необґрунтованим посилання позивача на положення Порядку функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 року № 833, оскільки наведений порядок не був застосований у спірних правовідносинах і правопорушення було зафіксоване відповідачем не в автоматичному режимі.
Що стосується посилання позивача на недотримання вимог Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затвердженого наказом МВС від 13.10.2008 р. № 534 (далі - Порядок), то він є підзаконним нормативно-правовим актом, яким визначено процедуру проведення працівниками Державтоінспекції (далі - ДАІ) перевірок технічного стану колісних транспортних засобів відповідно до вимог абзацу першого пункту 21 статті 11 Закону України «Про міліцію». Зазначений Порядок не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки відповідач є службовою особою Департаменту патрульної поліції, а не ДАІ, і в своїй діяльності має керуватися Законом України «Про Національну поліцію».
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 75 КАС України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, на відповідача як на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, в основу якого було покладено, доведений на його думку факт керування позивачем транспортним засобом без передбачених конструкцією транспортного засобу бризковиків.
Позивачу ОСОБА_1 поліцейським ставиться в провину порушення п/п «е» п. 31.4.7Правил дорожнього руху, яким забороняється експлуатація транспортних засобів при відсутності передбаченого конструкцією бамперу або заднього захисного пристрою, грязезахисних фартухів і бризковиків.
Конструкція цієї норми права дає підстави для висновку, що словосполучення «відсутній передбачений конструкцією» відноситься як до бампера або заднього захисного пристрою так і до грязезахисних фартухів і бризковиків. Тому якщо конструкцією транспортного засобу бризковики не передбачені, то це не буде порушенням вимог п. 31.4.7 «е» Правил дорожнього руху України.
Настання відповідальності за порушення наведеного п/п «е» п. 31.4.7Правил дорожнього руху можливе за наявності двох обставин: по-перше, конструкцією транспортного засобу має бути передбачений бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики; а по-друге, зазначений елемент конструкції транспортного засобу має бути відсутній.
Позивачем не заперечується відсутність на його транспортному засобі таких елементів як бризковики, однак відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження факту, що конструкцією транспортного засобу причіп ПФ «Фермер» ПР легковий-В державний номер НОМЕР_1 , яким керував позивач, передбачені таки елементи конструкції. Таким чином, відсутні будь-які докази на підтвердження правомірності рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного суду, викладеній у Постанови від 20.02.2019 р. у справі № 524/9843/16-а, згідно з якою за описаних обставин не встановлено чим передбачено наявність цих бризковиків і як саме поліцейський встановив, що конструкція цього транспортного засобу передбачає бризковики (посилання на ДСТУ тощо).
Постанова про притягнення позивачаОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17, № рішення 73700340.
Твердження позивача, що відсутність бризковиків має бути кваліфіковане за ст. 125 КУпАП є необґрунтованим, оскільки відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 порушив саме вимоги п/п «е» п. 31.4.7.Правил дорожнього руху.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як вбачається з вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, перш за все, чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Однак відповідачем не доведено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 було з'ясовано те, що позивачем ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що відповідачем не було надано належних, допустимих та достатніх доказів, які могли б підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 706479 від 01 листопада 2018 року за ч. 1 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 21.10.2004 року, РНОКПП - НОМЕР_3 ) до інспектора роти № 1 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Одеській області Матвєєва Олександра Миколайовича, третя особа - відділ з організації несення служби в місті Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАВ № 706479 від 01 листопада 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським роти № 1 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Одеській області Матвєєвим Олександром Миколайовичем відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 10.04.2019 року.
Суддя: О.О.Бурнусус