Справа № 523/1198/19
2-а/504/47/19
11.04.2019 року Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Жовтан П.В.,
за участю секретаря - Сокурцової Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Доброслав Одеської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Шаціло Віктора Володимировича, третьої особи - Управління патрульної поліції в Житомирській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №515267 від 22.03.2019р., -
До Комінтернівського районного суду Одеської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Шаціло Віктора Володимировича, третьої особи - Управління патрульної поліції в Житомирській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №515267 від 22.03.2019р.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 22.03.2019 року приблизно о 16.19 годин він керував транспортним засобом Рено, н/з НОМЕР_1 на автошляху Київ-Ковель- Ягодин . В цей час, на 160 км вищезгаданого автошляху, його автомобіль було зупинено працівниками патрульної поліції з невідомих підстав, перевіривши документи, інспектор обійшов автомобіль і повідомив, що на автомобілі відсутній правий задній захисний бризковик, чим порушено п. 31.4.7 (е)ПДР України за що ч.1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність, у зв'язку із чим було винесено постанову та накладено на нього адміністративний штраф в розмірі 340 гривень. Однак ОСОБА_1 вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 515267 від 22.03.2019 року такою, що підлягає скасуванню. Посилається на те, що поліцейський неправомірно відносно нього застосував поліцейський захід (лише для перевірки документів, інших підстав для зупинення автомобіля в нього не було), оскільки не пред'явив своє посвідчення, при зупинці автомобіля не пояснив причину зупинки, перевірки та огляду його транспортного засобу. Інспектор поліції не роз'яснив йому права і обов'язки визначені Конституцією України та КУпАП. Крім того, поліцейський відмовив у розгляді його клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю скористуватися юридичною допомогою, інспектором не надано йому можливості користуватись допомогою адвоката та не повідомлено про причини (підстави) неможливості залучення адвоката. Також, винесена постанова не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення, до матеріалів справи не долучено відеозапис з нагрудних камер працівників патрульної поліції, які здійснювали оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Також ОСОБА_1 зазначив, що в Додатку №4 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МИС України від 07.11.2015 року №1395, передбачено форму запрошення до підрозділу патрульної поліції для розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак таке запрошення йому не видавалося. Крім того, за результатами перевірки технічного стану ТЗ відповідно наказу № 534 від 13.10.2008 року МВС України «Про затвердження Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів (Надалі ТЗ) під час їх експлуатації» складається Акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, копія якого надається водієві КТЗ. Однак інспектором поліції фактично було проведено перевірку технічного стану його автомобіля, але в порушення вищезазначеного наказу акт перевірки не складався та його копія йому не видавалась. Разом з тим, при вирішенні справи поліцейський не врахував його пояснення, в яких він звертав увагу, що на його транспортному засобу відсутній не бризковик, а і грязезахисний фартух, крім того, не з його вини, сталося так, що в дорозі, у зв'язку з поганим дорожнім покриттям відірвався грязезахисний фартух, який він підібрав і поклав до багажного відділення. Враховуючи, що він не мав можливості самостійно виправити дане порушення, але скориставшись п.31.5 ПДР України, міг продовжувати рух, заздалегідь увімкнувши світлову, аварійну сигналізацію, до найближчого місця ремонту. Вважає, що працівник патрульної поліції не мав права притягти його до адміністративної відповідальності без доказів та без з'ясування всіх обставин справи.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце проведення якого був сповіщений своєчасно, належним чином, однак надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с.19).
Відповідач по справі - інспектор роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Шаціло В.В.,в судове засідання не з'явився, про дату час та місце проведення якого був сповіщений своєчасно, належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (копії ухвали про відкриття провадження з позовною заявою із додатками). Відзив на позовну заяву також надано не було. (а.с.17)
Представник третьої особи - Управління патрульної поліції в Житомирській областідо суду також не з'явився, про дату час та місце проведення судових засідань був сповіщений своєчасно, належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (копії ухвали про відкриття провадження з позовною заявою із додатками). Відзив на позовну заяву надано не було (а.с18)
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №515267, 22.03.2019р. о 16 год. 19 хв. ОСОБА_1 на а/д Київ-Ковель-Ягодин 160 км. керував ТЗ з напівпричепом Рено, н/з НОМЕР_1 в якому був відсутній задній правий грозозахисний бризковик, чим порушив вимоги п. 31.4.7 (е)ПДР України, відповідальність за що передбачено ч.1 ст.121 КУпАП. В результаті чого до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р. (із змінами та доповненнями).
На підставі ст.14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно ч.2 ст.41 ЗУ «Про дорожній рух», порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху.
Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ст.121 цього Кодексу.
За змістом п.22 ч.1 ст.92Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки відповідач до суду, будучи належним чином не з'явився, суд при прийнятті рішення по справі, керується доказами, які були надані позивачем.
Відповідно до п.10 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015р., поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Що й було зроблено інспектором поліції. Проте, всупереч зазначеним нормам в спірній постанові не наведено обґрунтованих доводів (фото-відео фіксації правопорушення, показання свідків чи інше), порушення ОСОБА_1 . правил дорожнього руху, не представлені такі докази і в судове засідання.
Судом береться до уваги п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», згідно якого зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.238 і 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, оскаржувана постанова ґрунтуються виключно на даних, дійсність яких заперечується позивачем. Інших доказів, які б, відповідно до ст.251 КУпАП, свідчили про наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, в процесі провадження адміністративної справи, не здобуто.
Крім цього, при накладенні адміністративного стягнення в межах санкції ч.1ст.121, в постанові не відображені обставини та дані, які, згідно ч.2 ст.33 КУпАП, підлягають врахуванню.
Згідно ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. З вищенаведеного вбачається, що при провадженні справи не були дотримані такі завдання як всебічність, повнота і об'єктивність з'ясування обставин справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та скасовує постанову і закриває справу.
Отже, під час судового розгляду не знайшов своє підтвердження той факт, що позивач порушував ПДР, що дає підстави стверджувати про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова винесена без достатніх підстав, що вказують на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, та без встановлення дійсних обставин справи.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволенню, оскільки відповідачем не представлено належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час, як у ст.62 Конституції України зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.3 п.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі ст.ст. 9, 33, 122, 245, 247, 251, 258, 283, 284, 289, 293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову серії НК №515267 від 22.03.2019р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч.1 ст.121 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн. відносно ОСОБА_1 - скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1
Відповідач: інспектор роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Шаціло Віктора Володимировича, місцезнаходження: м.Житомир вул.Покровська, 96.
Третя особа: Управління патрульної поліції в Житомирській області, місцезнаходження: м.Житомир вул.Покровська, 96.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: П.В. Жовтан