Справа № 496/87/19
Провадження № 1-кп/496/210/19
про продовження строку тримання під вартою
11 квітня 2019 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Біляївського районного суду Одеської області клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 110, ч.1 ст. 263 КК України, -
В провадженні суду знаходиться зазначене кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді триманні під вартою. Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ризики які враховувалися при обранні вказаного запобіжного заходу на даний час не відпали.
Захисник заперечувала проти клопотання прокурора, вказуючи, що обвинувачений має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем мешкання та не має наміру переховуватися від суду. Клопотала перед судом про зміну запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до норм ст. 176 КПК України, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1141, 258-258 5, 260, 261 КК України.
Оцінюючи наведені прокурором доводи в їх сукупності та приведені на їх противагу сторонами кримінального провадження доводи, з огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність вчиненого діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , суд прийшов до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню. В свою чергу клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, не підлягає задоволенню у зв'язку з необґрунтованістю.
При цьому також необхідно зауважити, що суд ґрунтується на принципі презумпції невинуватості, та не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміноване обвинуваченому діяння.
Керуючись ст.ст.23,177-178,181,331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 10 червня 2019 року, включно в Одеському УВП-21 УДПтС України в Одеській області.
В клопотанні захисника та обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 11 квітня 2019 року.
Суддя : ОСОБА_1