Справа № 502/574/19
11 квітня 2019 року м. Кілія
Суддя Кілійського районного суду Одеської області Маслеников О.А., за участю прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Порущенко Є.В., та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженку с. Приморське Кілійського району Одеської області,
громадянку України, депутата Приморської сільської ради
Кілійського району Одеської області,
зареєстровану та проживаючу за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні
правопорушення, -
До суду з Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України надійшов протокол згідно якого: « ОСОБА_1 , будучи депутатом Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області VII скликання, відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення пов'язаного з корупцією. 10.11.2015 року рішенням №02-VII, відповідно пункту 1 статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», заслухавши інформацію Приморської сільської виборчої комісії «Про підсумки виборів депутатів Приморської сільської ради», 25 жовтня 2015 року - було визнано повноваження депутата Приморської сільської ради Одеської області VII скликання ОСОБА_1 6 лютого 2019 року ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування подано електронну декларацію за 2017 рік. Таким чином, ОСОБА_1 будучи депутатом Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області VII скликання, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, після встановленого строку подання щорічної декларації (з 01.01.2018 до 01.04.2018), а саме 06.02.2019 подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.»
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що з січня 2018 р. була на лікарняному та на роботу фактично вийшла в квітні 2018 р. Та коли вона почала подавати декларацію, то увійти в систему не змогла, оскільки, як з'ясувалося згодом, в неї була зареєстрована електронна адреса на домені mail.ru. Оскільки вже на той час вона пропустила строк подачі декларації, їй сказали, що можна її не подавати, а подати вже на новий рік, що вона й зробила в лютому 2019 р.
Під час судового розгляду прокурор висловив свою думку про наявність адміністративного правопорушення та про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 згідно санкції ч. 1 ст. 172 - 6 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII (далі - Закон) Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону до повноважень національного агентства належить, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов'язані перевіряти факт подання суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього закону декларацій та повідомляти національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.
З матеріалів адміністративного провадження вбачається, що перевірка стосовно ОСОБА_1 проводилась працівниками ДЗЕ Національної поліції України, які відбирали пояснення, робили запити, збирали докази, складали протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 При цьому в матеріалах справи відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_1 , повідомлення НАЗК про результати такої перевірки ДЗЕ НП України та інше.
Між тим, згідно з ч. 3 ст. 12 ЗУ «Про запобігання корупції» у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов'язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п'яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.
Відповідно до п. 1, п. п. 1 п. 3, п. 5 «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - Порядку), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №56 від 10.02.2017 року, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон).
Згідно п.п. 2 - 5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації НАЗК письмово повідомляє про це суб'єкта декларування та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку питання про складення та направлення до суду протоколу про адміністративне правопорушення та щодо складення припису стосовно притягнення суб'єкта декларування до встановленої законом відповідальності вирішується Національним агентством у визначеному законодавством порядку.
Протоколи про адміністративні правопорушення складаються уповноваженими особами Національного агентства, визначеними відповідно до статті 13 Закону (п. 2 розділ ІІ Порядку оформлення протоколів про адміністративні правопорушення та внесення приписів Національним агентством з питань запобігання корупції - Рішення НАЗК № 5 від 09.06.2016 року). Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про запобігання корупції» уповноваженими особами Національного агентства є Голова та члени Національного агентства, а також уповноважені Національним агентством посадові особи. При цьому, необхідно окремо звернути увагу на те, що перелік уповноважених НАЗК посадових осіб, в значенні ст. 13 Закону, визначений Рішенням НАЗК № 9 від 11.08.2016 року «Про визначення уповноважених осіб Національного агентства з питань запобігання корупції», який було актуалізовано (внесено зміни) Рішенням № 247 від 23.06.2017 року. Вказаним переліком визначений перелік посадових осіб відповідно до кожного регіону (м. Київ, Східний регіон, Центральний регіон, Південний регіон тощо). Відповідно до ч. 1 Закону спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Відповідно до п. 11 розділу ІІ вказаного Порядку Протокол про адміністративне правопорушення виноситься з урахуванням вимог абзацу першого пункту 12 цього розділу на розгляд Національного агентства, яке приймає рішення про направлення протоколу про адміністративне правопорушення до суду. Відповідно до п. 12 Протокол про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 172-4-172-9 КУпАП, разом із копією рішення Національного агентства та іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення.
Отже, з системного аналізу вище зазначених положень діючого законодавства вбачається алгоритм виявлення корупційних правопорушень та притягнення винних осіб до відповідальності. Зокрема, контроль та перевірка декларацій належить до компетенції НАЗК. При цьому, законодавець в ст. 49 Закону застережує, що, наприклад, державний орган, в якому працює суб'єкт декларування, зобов'язаний перевіряти факт подання ним декларації та повідомляти національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку. Після отримання повідомлення НАЗК перевіряє наявність факту несвоєчасного подання декларації, та у випадку підтвердження такого факту письмово повідомляє про це суб'єкта декларування та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку. Потім уповноважена особа НАЗК складає протокол про адміністративне правопорушення, який в подальшому виноситься на розгляд Національного агентства, яке, в свою чергу, приймає рішення про направлення його до суду. Протокол про адміністративне правопорушення, разом із копією рішення Національного агентства та іншими матеріалами, у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення.
За обставинами даної справи, матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 172-6 КУпАП, не містять належного підтвердження дотримання вище відображеного законодавчого алгоритму (порядку) виявлення правопорушення, а також складення та оформлення матеріалів щодо притягнення суб'єкта декларування до відповідальності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскільки за встановленими обставинами справи не виявляється належним чином встановити дотримання спеціально уповноваженим органом процедури щодо виявлення правопорушення суб'єктом декларування, складення протоколу та оформлення матеріалів щодо притягнення до його відповідальності, суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП вважає за необхідне повернути матеріали справи до органу, який склав протокол, на дооформлення.
Керуючись ст.ст.256, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Матеріали адміністративної справи № 502/574/19 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст.172-6 ч.1 КУпАП повернути до Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України для належного оформлення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников