Справа № 520/2188/19
Провадження № 1-кс/520/3869/19
10.04.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про застосування в рамках кримінального провадження № 42016160000000429 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця д. Поздняково, Фатежського району, Курської області, громадянина України, українця, одруженого, з вищою освітою, працюючого директором ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, -
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в ході досудового розслідування встановлено, що на початку 2007 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленому місці у директора ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН ОСОБА_5 виник корисливий умисел на незаконне відчуження та зміну функціонального використання земельної ділянки, яка знаходилася в межах земель, переданих у постійне користування ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН з призначенням «під закладку селекційних насаджень і маточників винограду для ведення дослідних і навчальних цілей», та в подальшому на розділення її на менші земельні ділянки із функціональним призначенням «для ведення садівництва» та під виглядом отримання земельної ділянки в порядку ст. 118 Земельного Кодексу України, безоплатне отримання їх у приватну власність для себе та третіх осіб, які працюють в ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» та ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова», а також власність інших третіх осіб, земельної ділянки для садівництва.
Для вчинення вказаного злочину ОСОБА_5 залучив заступника директора ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН ОСОБА_7 та директора ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН ОСОБА_8 , з якими вступив у злочину змову, зацікавивши їх тим, що вони також отримають у власність по земельній ділянці.
З метою реалізації спільного злочинного умислу, визначивши об'єктом свого злочинного посягання земельну ділянку площею 10, 73 га, яка знаходиться у постійному користуванні ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» під закладку селекційних насаджень та маточників винограду для ведення дослідних і навчальних цілей, ОСОБА_5 13.09.2007 підготовив та направив лист, зареєстрований в журналі вихідної документації за № 787, на адресу президента Української академії аграрних наук ОСОБА_9 , в якому попросив надати дозвіл на вилучення із землекористування земельну ділянку площею 10, 73 га, яка закріплена за ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН згідно Державного акту на право постійного користування землею, з метою створення садового товариства для працівників ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН та ДП ДГ «Таїровське».
На підставі вказаного листа, Президією Української академії аграрних наук видано постанову від 20 вересня 2007, протокол № 14, якою надано згоду на вилучення із землекористування ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН земельної ділянки для створення садового товариства.
Надалі, з метою незаконного вилучення з права постійного користування вказаної земельної ділянки, директор ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН ОСОБА_5 , 26.05.2009 склав та направив до канцелярії Овідіопольської РДА лист на ім'я голови Овідіопольської районної державної адміністрації ОСОБА_10 , в якому вказав, що враховуючи постанову президії Української академії аграрних наук протокол № 14 від 20 вересня 2007, ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН не заперечує проти припинення права постійного користування частиною земельної ділянки загальною площею 10, 73 га (рілля, що не належить до особливо цінних земель), та віднесення її до земель запасу.
Голова Овідіопольської РДА ОСОБА_10 , на підставі отриманого листа ГУ Держкомзему у Одеській області № 2-4-14/4542 від 15.09.2009, керуючись п. «г» ч. 3 та п. «е» ч. 4 ст. 84, ст. ст. 123, 149, 150 Земельного Кодексу України, листом № 1/35/01-2406 від 17.09.2009 повідомила ОСОБА_5 , що вказані землі відносяться до особливо цінних земель, отже їх вилучення не відноситься до компетенції районної державної адміністрації.
Отримавши вказаний лист, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою, продовжили злочинні дії, спрямовані на незаконне відчуження та зміну функціонального використання земельної ділянки площею 10, 73 га, яка знаходилася в межах земель, переданих у постійне користування ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН з призначенням «під закладку селекційних насаджень і маточників винограду для ведення дослідних і навчальних цілей», для подальшого розділення її на менші земельні ділянки із функціональним призначенням «для ведення садівництва» та під виглядом отримання земельної ділянки в порядку ст. 118 Земельного Кодексу України, безоплатне отримання їх у приватну власність для себе та третіх осіб, які працюють в ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» та ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова», а також власність інших третіх осіб, вони розробили новий злочинний план.
Згідно спільного плану, за листом ОСОБА_5 їм необхідно було отримати від Президії УААН дозвіл на вилучення з права постійного користування Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова дві земельні ділянки загальною площею 86, 92 га, до складу однієї з яких входитиме земельна ділянка 10, 73 га, та передачі її у постійне користування ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова», при цьому без розробки проекту землеустрою змінити документально її функціональне призначення на «для ведення товарного виробництва». Після вказаних дій, ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 і ОСОБА_7 , повинен був звернутися до Овідіопольської РДА з листом про відмову від права постійного користування від земельної ділянки 10, 73 га та передачі її у землі запасу.
Так, з метою реалізації спільного злочинного умислу, ОСОБА_5 на адресу Президента Української академії аграрних наук ОСОБА_9 направив лист за № 893 від 24.11.2009 та доповнення до нього за № 928 від 11.12.2009. Суттю вказаних листів було прохання про надання дозволу на вилучення із землекористування ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» УААН України земельних ділянок площею 86,92 га та передачу їх в постійне користування ДП «ДГ Таїровське» ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» УААН, а також внесення змін до постанови Президії УААН від 20 вересня 2007 року (протокол № 14) в частині того, щоб дозволити вилучення земельної ділянки площею 10, 73 га із землекористування вже не ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» УААН України, а ДП «ДГ Таїровське» ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» УААН України.
Згідно з Постановою Президії УААН від 23.12.2009 № 20 надано згоду на вилучення із землекористування ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН земельних ділянок загальною площею 86, 92 га, а передачу їх у постійне користування ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН. Також, окремою постановою за тим же номером внесені зміни до постанови Президії УААН від 20 вересня 2007 року (протокол № 14). Контроль за вилученням і передачею земельних ділянок, отриманням державних актів на право користування земельних ділянок покладено на директора Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» ОСОБА_5 .
Далі, для завершення злочинного умислу, спрямованого на незаконне припинення права постійного користування та зміну функціонального використання земельної ділянки площею 10, 73 га, яка знаходилася в межах земель, переданих у постійне користування ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН з призначенням «під закладку селекційних насаджень і маточників винограду для ведення дослідних і навчальних цілей», та в подальшому на розділення її на менші земельні ділянки із функціональним призначенням «для ведення садівництва» та під виглядом отримання земельної ділянки в порядку ст. 118 Земельного Кодексу України, безоплатне отримання їх у приватну власність для себе та третіх осіб, які працюють в ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» та ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова», а також власність третіх осіб, які будуть залучені майбутніми спільниками у вчиненні вказаного злочину, в період з 10.05.2010 по 03.08.2010, ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою, повідомили про свій злочинний план головного спеціаліста юридичного відділу апарату Овідіопольської районної державної адміністрації ОСОБА_11 , яка при відкритій вакансії начальника юридичного відділу апарату виконувала обов'язки по вказаній посаді та голову Держкомзему в Овідіопольському районі ОСОБА_12 , які погодились на участь у злочинних діях, спрямованих на незаконне вилучення з права постійного користування ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» НААН земельної ділянки площею 10, 73 га, яка згідно ч. 1 ст. 150 Земельного Кодексу України - є особливо цінною та передачу в землі запасу (за межами населених пунктів), в подальшому передати її на користь осіб, визначених учасникам злочинної групи.
Також, для реалізації спільного злочинного наміру, вказані особи звернулись з метою розробки проекту землеустрою для відведення земельних ділянок до ОСОБА_13 , який будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець « ОСОБА_13 » ідентифікаційний код № НОМЕР_1 , на підставі ліцензії АВ № 553650 від 12.08.2010, надавав послуги на проведення робіт із землеустрою, землевпорядних робіт.
Згідно спільного злочину наміру ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 для формального виконання вимог ст. 123 Земельного Кодексу України, ОСОБА_13 повинен був розробити проект землеустрою для відведення земельних ділянок, включивши туди осіб, які працюють ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» та ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова», а також формальних отримувачів земельних ділянок - третіх осіб, земельними ділянками яких учасники злочинної групи зможуть розпорядитися на власний розсуд. Даний проект землеустрою, згідно спільної домовленості, ОСОБА_12 , повинен був затвердити, незважаючи на порушення та невідповідність його чинному законодавству. За виконання документів із землеустрою ОСОБА_13 також повинні були відійти номінально у власність земельні ділянки, які формально будуть оформлені на наближених до нього осіб.
В свою чергу, ОСОБА_11 згідно спільного злочинного плану, користуючись тим, що вона є працівником юридичного відділу апарату райдержадміністрації та виконує обов'язки начальника юридичного відділу, скористується своїм службовим становищем та здійснить розробку проектів розпоряджень райдержадміністрації, за зверненнями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про передачу права постійного користування земельними ділянками загальною площею 86, 92 га від ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» до ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» зі зміною виду функціонального призначення, а після цього й проект розпорядження за зверненням ОСОБА_8 про припинення права постійного користування на земельну ділянку площею 10, 73 га та передачу її до земель запасу (за межами населених пунктів), забезпечить реєстрацію заяв підставних осіб в канцелярії Овідіопольської РДА, підпише їх як виконавець та голова юридичного відділу апарату райдержадміністрації та завізує їх у заступників голови Овідіопольської районної державної адміністрації.
За злочинним планом, ОСОБА_12 , користуючись службовим положенням, зобов'язався погодити від свого імені проекти розпоряджень райдержадміністрації, розроблені ОСОБА_11 , за зверненнями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про передачу права постійного користування земельними ділянками загальною площею 86, 92 га від ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» до ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» зі зміною виду функціонального призначення, а після цього й проект розпорядження райдержадміністрації за зверненням ОСОБА_8 про припинення права постійного користування на земельну ділянку площею 10, 73 га та передачу її до земель запасу (за межами населених пунктів), а також після цього погодити проект, розроблений ФОП « ОСОБА_13 », не зважаючи на порушення в ньому, і також підписати проект розпорядження по передачі земельних ділянок, згідно проекту землеустрою, розробленого ОСОБА_13 .
Так, діючи за спільним злочинним планом, заступник директора ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» ОСОБА_7 30.07.2010 склав та направив лист вих. № 377 від 30.07.2010 р. до голови Овідіопольської районної державної адміністрації ОСОБА_14 , в якому просить передати у постійне користування ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» земельні ділянки загальною площею 86,92 га.
У свою чергу, директор ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» ОСОБА_8 склав та направив лист вих. № 163 від 30.07.2010 р до голови Овідіопольської районної державної адміністрації ОСОБА_14 , в якому вказав, що погоджує прийняття у постійне користування земельних ділянок загальною площею 86,92 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Вказані листи, як до співробітника юридичного відділу та виконуючої обов'язки начальника юридичного відділу Овідіопольської РДА потрапили на виконання до ОСОБА_11 .
На підставі вказаних звернень, ОСОБА_11 , згідно злочинного плану, діючи всупереч п. «г» ч. 3 та п. «е» ч. 4 ст. 84, ст. ст. 123, 149, 150 Земельного Кодексу України, склала та завізувала, як виконавець та начальник юридичного відділу апарату райдержадміністрації, проект Розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації, про припинення права постійного користування на земельні ділянки площею 86,92 га (68,14 га та 18,78 га), які були надані ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» під закладку селекційних насаджень і маточників винограду для ведення дослідних і навчальних цілей та передачу їх у постійне користування ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова», але вже для ведення товарного сільгоспвиробництва.
ОСОБА_12 , діючи за злочинним планом, всупереч п. «г» ч. 3 та п. «е» ч. 4 ст. 84, ст. ст. 123, 149, 150 Земельного Кодексу України, поставив візу у проекті розпорядження, розробленому ОСОБА_11 , чим засвідчив нібито законність видачі такого розпорядження та прийняття рішення про вилучення з права постійного користування та передачу у постійне користування особливо цінної земельної ділянки та зміну її функціонального призначення без розробки проекту землеустрою обов'язковість якого передбачена ст. 123 ЗК України та Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затверджений Постановою КМУ від 26.05.2004 № 677.
Після цього, ОСОБА_11 вказаний проект розпорядження наданий на підпис заступниками голови Овідіопольської РДА, в результаті чого 03.08.2010 виконуючим обов'язки голови Овідіопольської РДА в Одеській області ОСОБА_15 підписане розпорядження за № 859, згідно вказаного проекту.
Далі, продовжуючи спільний злочинний умисел, директор ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» ОСОБА_8 склав та направив лист вих. № 170 від 09.08.2010 р до голови Овідіопольської районної державної адміністрації ОСОБА_14 , в якому вказав, що ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» відмовляється від права постійного користування на земельну ділянку площею 10,73 га на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області для задоволення суспільних потреб територіальної громади, а саме: створення садового товариства працівниками Наукового центру «Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова».
Вказана у листі земельна ділянка 10, 73 га була частиною земельної ділянки площею 18,78 га, переданих ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації № 859 від 03.08.2018. При цьому межі земельної ділянки площею 10, 73 га встановлені не були, проект землеустрою складено не було.
На підставі вказаного звернення ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , розуміючи протиправність своїх дій, продовжила вчиняти дії, згідно злочинного плану, а саме: склала проект Розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації, яким частина земельної ділянки, переданої постійне користування ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» площею 10,73 га, без встановлення її меж, переведена в землі запасу Таїровської селищної ради.
Діючи за злочинним планом, всупереч п. «г» ч. 3 та п. «е» ч. 4 ст. 84, ст. ст. 123, 149, 150 Земельного Кодексу України, ОСОБА_12 , розуміючи протиправність своїх дій, поставив візу у проекті розпорядження, розробленому ОСОБА_11 , чим засвідчив нібито законність видачі такого розпорядження та прийняття рішення про вилучення з права постійного користування та передачу в землі запасу особливо цінної земельної ділянки без встановлення її меж, а саме розробки проекту землеустрою, обов'язковість якого передбачена ст. 123 ЗК України та Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затверджений Постановою КМУ від 26.05.2004 № 677.
Після візування ОСОБА_12 даного проекту розпорядження, ОСОБА_11 надала вказаний проект розпорядження на підпис заступниками голови Овідіопольської РДА, після чого, за цим проектом 18.08.2010 головою Овідіопольської РДА в Одеській області ОСОБА_14 підписане розпорядження за № 919.
Так, ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 зібрали від осіб, яким за їхнім злочинним умислом повинні були відійти у власність земельні ділянки, заяви про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на території Таїровської селищної ради. Від імені осіб, з якими у ОСОБА_13 були родинні або дружні стосунки та копіями документів яких йому вдалося заволодіти, заяви були складені без їх участі з підробленими підписами від їх імені.
Серед вказаних заяв також були заяви ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 щодо надання на вказаному масиві їм у власність земельних ділянок.
Використовуючи своє службове становище ОСОБА_11 сприяла тому, щоб вони були внесені до журналу вхідної документації Овідіопольської районної державної адміністрації за номерами від № Т-2624 по № К-2766.
На підставі вказаних заяв новопризначеним начальником юридичного відділу апарату райдержадміністрації ОСОБА_16 , яка була необізнана про злочинний умисел вищевказаних осіб, складено проект Розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації, яким 143 громадянам, згідно заяв, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів). Даний проект розпорядження був завізований заступниками голови Овідіопольської РДА, та заступником голови Держкомзему в Овідіопольському районі ОСОБА_17 . Розпорядження за цим проектом підписане 21.10.2010 виконуючим обов'язки голови Овідіопольської РДА в Одеській області ОСОБА_15 та зареєстроване за № 1234.
Після цього, для виконання вимог розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, обов'язковість якого передбачена ст. 123 ЗК України та Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затверджений Постановою КМУ від 26.05.2004 № 677 ОСОБА_13 , оформлено на посвідчено кліше і печаткою ФОП « ОСОБА_13 » проект, який фактично не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.
Розуміючи, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_18 та ін. громадянам (всього 143 чол.) для ведення садівництва не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, ОСОБА_12 , продовжуючи злочинні дії згідно спільної домовленості, усвідомлюючи протиправність своїх дій, всупереч ст. 123 Земельного Кодексу, підготовив та підписав висновок про погодження даного проекту землеустрою за № 1818-17/4264 від 11 листопада 2010 року.
Вказаний проект землеустрою направлений ОСОБА_13 до Овідіопольської районної державної адміністрації супровідним листом № 296 від 17.11.2010.
На підставі вказаного листа та проекту землеустрою, що надійшов до Овідіопольської РДА начальником юридичного відділу апарату райдержадміністрації ОСОБА_16 , яка була необізнана про злочинний умисел вищевказаних осіб, складено проект Розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації, яким 143 громадянам, згідно проекту землеустрою, передано безоплатно у власність земельні ділянки на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів). Даний проект розпорядження був завізований заступниками голови Овідіопольської РДА та ОСОБА_12 . Розпорядження за цим проектом підписане 22.11.2010 головою Овідіопольської РДА в Одеській області ОСОБА_14 та зареєстроване за № 1344.
На підставі вказаного розпорядження, для завершення злочинного умислу ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 із заволодіння земельними ділянками та передачу їх у власність третім особам, а саме 140 осіб, з яких ОСОБА_5 ,, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які за злочинним умислом отримали у власність земельні ділянки, отримали у відділі Держкомзему в Овідопольському районі державні акти на право власності на земельні ділянки., чим спричинили тяжкі наслідки державним інтересам на загальну суму 20 943 598 гривень.
Крім того, в ході досудового розслідування досліджується факт вчинення невстановленими особами з числа посадових осіб ДП «ДГ Таїровське» ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» НААН України та посадових осіб Овідіопольської РДА, в період з 2015 по 2016 роки, всупереч норм Земельного кодексу України, було переведено з державної в приватну власність земельні ділянки загальною площею 6, 21 га, чим державі спричинено тяжкі наслідки.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, з метою запобігання ризикам у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків в рамках даного кримінального провадження, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримав у повному обсязі.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, підтримавши раніше подані письмові заперечення у повному обсязі та вказавши, що пред'явлена його підзахисному підозра є необґрунтованою. На підставі викладеного, в задоволенні клопотання сторони обвинувачення просив відмовити.
Підозрюваний в судовому засіданні з пред'явленою йому підозрою не погодився, підтримав думку захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, зокрема документи, надані в судовому засіданні, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно правової позиції, висловленої ЄСПЛ у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 02.02.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, за кваліфікуючими ознаками: зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів в інших особистих інтересах та інтересах третіх осіб, використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України в повній мірі підтверджується долученими до клопотання постановою Президії Української академії аграрних наук від 20 вересня 2007 року протокол № 14, якою надано згоду на вилучення із землекористування ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН земельної ділянки для створення садового товариства при умові дотримання чинного законодавства; листом від 26.05.2009 директора ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН ОСОБА_5 на ім'я голови Овідіопольської районної державної адміністрації ОСОБА_10 , про те, що він не заперечує проти припинення права постійного користування частиною земельної ділянки загальною площею 10, 73 га (рілля, що не належить до особливо інших земель), та віднесення її до земель запасу; листом голови Овідіопольської РДА ОСОБА_10 № 1/35/01-2406 від 17.09.2009 на адресу ОСОБА_5 , з повідомленням про те, що вказані землі відносяться до особливо цінних земель, отже їх вилучення з права постійного користування ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН, з недотримання порядку визначеному ст.ст. 149, 150 ЗК України не відноситься до компетенції районної державної адміністрації; листом Прем'єр-міністра України за № 57364/6/1-08 від 17.01.2009 на адресу Президента УААН ОСОБА_19 , з вимогою припинити та не допускати прийняття рішень щодо відчуження переданих УААН державного майна та земельних ділянок без погодження з Кабінетом Міністрів, який надійшов до Української академії аграрних наук 19 січня 2009 року; розпорядженням № 318-р від 11 лютого 2010 року Кабінетом Міністрів України про «Деякі питання збереження об'єктів державної власності», в п. 4 якого вказано наступне: «… суб'єктами управління державної власності, у тому числі Національними та галузевими академіями наук, не допускати погодження документів, прийняття рішень, на підставі яких може здійснюватись відчуження з державної власності земельних ділянок, наданих у постійне користування державним підприємствам, установам та організаціям (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації, та земельних ділянок, відчуження яких здійснюється для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності), до законодавчого врегулювання питання щодо визначення порядку їх відчуження»; листом від 12.02.2007 № 11-2/15 Української академії аграрних наук на адресу ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН про порядок вилучення земель в науково-дослідних установах, Державних підприємствах дослідних господарствах Української академії аграрних наук згідно якого припинення права постійного користування особливо цінних земель не допускається, за винятком випадків та дотримання вимог ст.ст. 150, 151 ЗК України; постановою Президії УААН № 20 від 23.12.2009, якою надано згоду на вилучення із землекористування ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН земельних ділянок загальною площею 86,92 га., та передачу їх у постійне користування ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН при умові дотримання чинного законодавства та контроль за вилученням і передачею земельних ділянок, отриманням державних актів на право користування земельних ділянок покладено на директора Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» ОСОБА_5 ; листом від 30.07.2010 за № 377 заступника директора ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» ОСОБА_7 , який направлено на адресу голови Овідіопольської районної державної адміністрації ОСОБА_14 , в якому, посилаючись на постанову № 20 від 23.12.2009, він просить передати у постійне користування ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» земельні ділянки загальною площею 86,92 га.; розпорядженням Овідіопольської РДА в Одеській області № 859 від 03.08.2010 та його проектом, яким припинено право користування на земельні ділянки площею 86,92 га (68,14 га та 18,78 га, в склад якої увійшла ділянка 10, 73 га), які були надані у постійне користування ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» під закладку селекційних насаджень і маточників винограду для ведення дослідних і навчальних цілей та передано їх у постійне користування ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова», але вже для ведення товарного сільгоспвиробництва, а не за первинним цільовим призначенням, тобто без затвердження відповідного проекту землеустрою, що є можливим порушенням постанови КМУ №677 від 26.05.2004 та ст.ст. 123, 149, 151 ЗК України; розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації від 18.08.2010 № 919 та його проектом про передачу з постійного користування ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» земельної ділянки площею 10,73 га, в землі запасу Таїровської селищної ради, без розробки відповідного проекту землеустрою, тобто в порушення постанови КМУ №677 від 26.05.2004 та ст.ст. 84, 123, 149, 150, 151 ЗК України; проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробленим ФОП « ОСОБА_13 », який не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування; висновком № 1818-17/4264 від 11.11.2010 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_18 та ін. громадянам (всього 143 чол.) для ведення садівництва, підготовленого та підписаного ОСОБА_12 ; розпорядженням № 1344 від 22.11.2010 Овідіопольської РДА в Одеській області та його проектом, яким 143 громадянам, згідно проекту землеустрою розробленого ФОП « ОСОБА_13 », в порушення постанови КМУ №677 від 26.05.2004 та ст.ст. 84, 123, 149, 150, 151 ЗК України., у незаконний спосіб передано безоплатно у власність земельні ділянки на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів). Проект вказаного розпорядження складений начальником юридичного відділу апарату райдержадміністрації ОСОБА_16 , яка була необізнана про злочинний умисел вищевказаних осіб. Даний проект розпорядження був завізований заступниками голови Овідіопольської РДА, та ОСОБА_12 . На підставі вказаного розпорядження, у незаконний спосіб ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ймовірно заволоділи земельними ділянками та передали їх у власність третім особам, а саме 140 осіб, з яких ОСОБА_5 ,, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , отримали у власність земельні ділянки, отримали у відділі Держкомзему в Овідопольському районі державні акти на право власності на земельні ділянки, чим спричинили тяжкі наслідки державним інтересам на загальну суму 20 943 598 гривень та іншими матеріалами клопотання у сукупності.
З огляду на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, за який законом передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років, ймовірне вчинення такого кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, враховуючи можливий розмір збитків, завданих державі в результаті вчинення такого кримінального правопорушення, суспільний резонанс, який виник в суспільстві в зв'язку з можливим вчиненням зазначених у клопотанні дій, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Разом з тим, в частині наявності ризиків можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків в рамках даного кримінального провадження, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість вказаних ризиків, оскільки згідно клопотання та долучених в його обґрунтування матеріалів, в обґрунтування підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК сторона обвинувачення не посилається на жодний протокол допиту свідка, як і не долучає жодного такого протоколу до матеріалів клопотання та в цілому не зазначає про їх наявність в рамках даного кримінального провадження, а також про те, на яких конкретно свідків та в зв'язку з існуванням яких обставин може впливати підозрюваний. Аналогічним чином й в частині ризику можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість такого ризику, оскільки стороною обвинувачення жодним чином не доводиться наявність обставин, в зв'язку з існуванням яких вказаний ризик може бути наявний в рамках даного кримінального провадження, як і в цілому жодним чином не обґрунтовується, якими конкретно діями, або яким конкретно іншим чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні документів, підозрюваний має постійне місце проживання, одружений, працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Викладене свідчить про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків за місцем його проживання, що з урахуванням відсутності будь-якого обґрунтування сторони обвинувачення в частині не можливості запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, з огляду на вік підозрюваного та стан його здоров'я, строк досудового розслідування, а також відсутність відомостей щодо порушення підозрюваним раніше обраних мір запобіжних заходів відносно підозрюваного в рамках даного кримінального провадження, свідчить про можливість запобігання ризику у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, шляхом застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
На підставі викладеного, враховуючи характеризуючі дані підозрюваного, його вік, наявність ризику у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, вважаючи, що вказаний запобіжний захід в повній мірі здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також запобігти встановленому в судовому засіданні ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 179, 181, 184, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про застосування в рамках кримінального провадження №42016160000000429 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , строком до 02.06.2019 року, наступні обов'язки:
1) з'являтися до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
3) не залишати межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора та суду.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України, у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1