Справа № 520/2551/19
Провадження № 1-кс/520/4169/19
10.04.2019 року
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019160000000056 від 26.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 4 ст. 190 КК України,
В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів.
Як вбачається з клопотання, у провадженні слідчого управлінням ГУ НП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного 26.01.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160000000056 за фактом замаху на скоєння шахрайських дій невстановленими особами, направлених на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 , під приводом продажу квартири АДРЕСА_1 .
В ході проведення досудового розслідування по матеріалам, внесеним до ЄРДР під номером 12015160480004266 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України від 20.08.2015 року, додатково встановлено, що 04.01.2019 року ОСОБА_6 , попередньо вступивши у злочинну змову з невстановленими особами, маючи спільний намір на заволодіння чужим майном, шляхом обману, використовуючи недійсні документи зареєстрував за собою право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Далі, на початку січня 2019 року, ОСОБА_6 , діючи спільно з невстановленими особами, достовірно знаючи, що право власності на зазначену квартиру здобуто шахрайським шляхом, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого, уклав угоду з АН « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ЖК « ІНФОРМАЦІЯ_2 », про намір продажу вищевказаної квартири.
11.01.2019 року за оголошенням до агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_3 », звернувся ОСОБА_5 , з бажанням придбати квартиру АДРЕСА_1 за ціною 32500 доларів США, а вже 12.01.2019 ОСОБА_6 надав потерпілому до огляду зазначену квартиру, видаючи її за свою власність та підтвердив тим самим намір продати квартиру за ціною 32500 доларів США.
У подальшому, того ж дня - 12.01.2019 року, відповідно до умов агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_5 уклав з останнім угоду про намір придбати вказану квартиру та передав агентству обумовлену угодою залогову суму грошових коштів, а саме 1000 доларів США, а також уклав угоду про намір придбати вказану квартиру з агентством нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та передав агентству 500 доларів США.
Відповідно до показань потерпілого ОСОБА_5 встановлено, що 11 січня 2019 року він знайшов оголошення про продаж двокімнатної квартири у мережі Інтернет, яке було розміщено агентством нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Квартира була розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Заявлена вартість квартири представником АН « ІНФОРМАЦІЯ_4 » складала приблизно 32 500 доларів США. При цьому представник АН « ОСОБА_7 » запропонував наступного дня ОСОБА_5 до огляду зазначену квартиру.
Так, 12.01.2019 року ОСОБА_5 спільно з родиною прибули за місцем розташування квартири за адресою: АДРЕСА_3 , та оглянувши приміщення зазначеної квартири, ОСОБА_5 вирішив придбати квартиру. Так, того ж дня, ОСОБА_5 зателефонувала представник АН « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та запропонувала ОСОБА_5 прибути до офісу агентства « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого у ЖК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_4 . Оскільки, за її твердженням, основні документи від власника квартири перебували в офісі АН « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Так, 12.01.2019, у другій половині дня ОСОБА_5 разом з дружиною прибув за вказаною адресою, де уклав угоди щодо передачі задатку с АН «Стандарт» у сумі 1000 доларів США та АН «ЛЕТО» 500 доларів США. При цьому, представник АН « ОСОБА_8 » надав ОСОБА_5 для ознайомлення копію витягу з Єдиного реєстру речових прав, в якому зазначено, що власником квартири АДРЕСА_5 є ОСОБА_6 . Надалі, відповідно до договору, станом до 31.01.2019 року ОСОБА_5 з ОСОБА_6 повинні були укласти остаточний договір купівлі - продажу квартири.
Приблизно, через тиждень, ОСОБА_5 дізнався від бухгалтера ОСББ ЖК « ІНФОРМАЦІЯ_5 », де була розташована квартира, яку він мав намір придбати, що ОСОБА_6 , відповідно до витягу з Єдиного реєстру речових прав зазначений власником зазначеної квартири, але на адресу вказаної квартири не відкрито особовий рахунок. Також, бухгалтер повідомила, що ОСББ було створено лише у 2016 році та до теперішнього часу від власника зазначеної квартири ще ніхто не з'являвся. Окрім того, бухгалтер повідомила, що інвестором квартири АДРЕСА_5 є чоловік на прізвище ОСОБА_9 , а не ОСОБА_6 .
Згідно показань свідка ОСОБА_10 , яка є директором ТОВ АН « ІНФОРМАЦІЯ_4 » встановлено, що 11.01.2019 року до агентства « ІНФОРМАЦІЯ_4 » звернувся ОСОБА_5 , який мав намір придбати двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому ОСОБА_5 виявив бажання оглянути зазначену квартиру. Після чого, 12.01.2019 представник АН « ОСОБА_7 » зустрівся з ОСОБА_5 за місцем розташування квартири. Після огляду зазначеної квартири, ОСОБА_5 виявив бажання купити зазначену квартиру, на що АН «ЛЕТО» йому було запропоновано зустрітися за адресою розташування офісу АН « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме: АДРЕСА_2 . Так, 12.01.2019 року ОСОБА_5 у присутності представника АН « ІНФОРМАЦІЯ_4 » було укладено угоду про передачу задатку у розмірі 1000 доларів США.
Через деякий час до АН « ІНФОРМАЦІЯ_4 » знову звернувся ОСОБА_5 із проханням більш детально розібратися у документації на зазначену квартиру, оскільки у нього виникли деякі питання при ознайомленні з первинними документами на квартиру, яку він мав намір придбати. Як стало відомо, під час перевірки в ОСББ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » реальним власником квартири є інша особа. Окрім того, будинок АДРЕСА_6 передавався в експлуатацію у 2016 році, а не в 2011 році, як це зазначалось у документації, наданій, нібито власником квартири для подальшого продажу квартири ОСОБА_5 .
Окрім того, згідно показань свідка ОСОБА_11 встановлено, що він є головою правління ОСББ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », розташованого за адресою: АДРЕСА_7 . Також він повідомив, що право власності на квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_8 за вищевказаною адресою станом на 19.10.2018 року ні за ким зареєстровано не було. Також ОСОБА_11 пояснив, що, відповідно до даних Єдиного державного реєстру речових прав нерухомого майна власником квартири АДРЕСА_5 є ОСОБА_6 та квартири АДРЕСА_8 є ОСОБА_12 . Зазначених осіб ОСОБА_11 ніколи не бачив, до ОСББ вони ніколи не звертались. Також ОСОБА_11 зазначив, що, зі слів колишніх працівників інвестором квартири АДРЕСА_5 був ОСОБА_13 та власником квартири АДРЕСА_8 є ОСОБА_14 .
Далі, для реєстрації за собою права власності на квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , номер посвідчення № 9085, яка посвідчила видачу довіреності на ОСОБА_16 , згідно якої той мав здійснити реєстрацію права власності на будь яке нерухоме майно. 04.01.2019 року ОСОБА_16 , надав державному реєстратору ОСОБА_17 документи з ознаками підроблення, та останній зареєстрував за ОСОБА_6 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Слідчий звертається з клопотанням, обгрунтовуючи його тим, що документи, які перебувають у володінні приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , самі по собі та в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
В судове засідання слідчий не з'явився надав до суду заяву про розгляд клопотання в його відсутність.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Згідно приписів ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Частиною 6 ст. 163 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах належать відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України, якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.
Дослідивши матеріали, долучені до клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим в клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 191 КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей та документів.
Дослідивши матеріали, долучені до клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим в клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 4 ст. 190 КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей та документів.
Слідчий суддя враховує, що відомості, які містяться в зазначених у клопотанні документах як самі по собі, так і в сукупності з іншими речами та документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення події кримінального правопорушення, обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, для належної кваліфікації скоєного кримінального правопорушення та містять відомості про осіб, які можуть бути причетні до скоєння кримінального правопорушення та можуть бути використані як докази.
Як вбачається з клопотання слідчого, необхідність в наданні дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів обумовлена, зокрема, необхідністю проведення в рамках даного кримінального провадження судово-почеркознавчих та технічних експертиз документів.
Згідно п.п. 1.1 п. 1 Розділу 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
Відтак, слідчий суддя приходить до переконання, що завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів, може бути досягнуто в результаті застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя враховує, що інформація, яка міститься у володінні приватного нотаріуса становить охоронювану законом таємницю, а тому в інший спосіб, окрім як шляхом застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей та документів отримана бути не може, що свідчить, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що інформація, яка перебуває у володінні приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , як самі по собі та в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, відповідно до ст. 91 КПК України та, відповідно до ст.ст.98, 99 КПК України мають значення речових доказів, в цілях також забезпечення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування, слідчий суддя приходить до переконання про можливість задоволення клопотання слідчого. З метою запобігання зміні або пошкодження речей та документів, вказане клопотання слід розглянути без виклику особи, у володінні якої вона знаходиться.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 93, 132, 160, 163, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СУ ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019160000000056 від 26.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.
Зобов'язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , надати надати слідчому слідчого управління ГУ НП в Одеській області старшому слідчому слідчого управління ГУ НП в Одеській області ОСОБА_18 , слідчому слідчого управління ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , слідчому слідчого управління ГУ НП в Одеській області ОСОБА_19 , або іншому слідчому зі складу слідчої групи, тимчасовий доступ до речей та документів з можливістю вилучення копії всіх наявних документів (в електронному та друкованому вигляді), щодо видачі довіреності ОСОБА_6 та ОСОБА_16 , на підставі яких посвідчувався даний правочин.
Строк дії ухвали встановити один місяць з дня її постановлення.
Попередити приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , що у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених документів.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили після її постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_1