11.04.2019
Єдиний унікальний № 497/570/19
Провадження № 1-кс/497/187/19
11.04.2019 року м. Болград
Слідчий суддя Болградського районного суду Одеської області, ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
володільця майна - ОСОБА_5 ,
власника майна - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград, клопотання старшого слідчого про арешт тимчасово вилученого майна,
11 квітня 2019 року старший слідчий СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , яка здійснює процесуальне керівництво, про арешт тимчасово вилученого майна в зв'язку з досудовим розслідуванням по кримінальному провадженю, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019160270000099 від 10.04.2019 року за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
З поданого клопотання вбачається, що СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019160270000099 за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.04.2019 року близько о 10:00 годині, водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись у тверезому стані, за кермом автомобіля марки «ГАЗ-53» р/н НОМЕР_1 , здійснював рух по вул. Болгардська в с. Табаки Болградського району Одеської області (зі сторони пров. Соснового в бік пров. Фонтаний), де біля домоволодіння №78, розминувшись з зустрічним мікроавтобусом, вчинив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який позаду перебігав проїзну частину зліва на право, по ходу руху вантажного автомобіля, внаслідок чого ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді подвійного перелому костей тазу, множинні садна тіла, забій тканин носу.
При огляді місця ДТП, 10.04.2019 року автомобіль марки «ГАЗ-53» р/н НОМЕР_1 та свідоцтво про його реєстрацію серії НОМЕР_2 від 22.06.2018, згідно якого автомобіль належить ОСОБА_6 , тимчасово вилучені у учасника ДТП - ОСОБА_5 .
З показань ОСОБА_5 встановлено, що дійсно автомобіль марки «ГАЗ-53» р/н НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію даного автомобіля знаходяться у його фактичному володінні і розпорядженні. Дійсно 10.04.2019 року він за кермом вказаного автомобілю, в с.Табаки скоїв наїзд на дитину.
11.04.2019 року вилучене майно визнано речовими доказами у зазначеному провадженні.
В судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання та зазначив, що в клопотанні викладені всі обставини та підстави, необхідні для вирішення питання про накладення арешту на вилучене майно, наполягав на задоволенні клопотання.
Слідчий стверджував, що вилучені предмети та речі, мають значення речових доказів, мають сліди та в сукупності створюють певну слідову картину, що має значення для встановлення осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення та потребують спеціальних експертних досліджень, з метою запобігання їх знищенню та пошкодженню, а також для забезпечення їх збереження.
Прокурор клопотання підтримала, наполягала на його задоволенні.
Володілець майна у судовому засіданні підтвердив факт ДТП, при цьому пояснив, що є пенсіонером, має досить маленьку пенсію, даний автомобіль є єдиним засоб для отримання додаткового доходу, в якому є нагальна потреба. Тим паче, що тепер потрібні кошти на лікування потерпілої дитини, тому по можливості просив не накладати арешт на транпортний засіб.
Власник майна у судовому засідання також не зперечував проти задоволення клопотання слідчого.
Розглянувши матеріали поданого клопотання та матеріали кримінального провадження, обставини та підстави наведені в клопотанні, суд вважає, що клопотання слідчого обґрунтоване та підлягає задоволенню на підставі наступного.
СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області було розпочате досудове розслідування, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160270000099 від 10.04.2019 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
11.04.2019 року постановою старшого слідчого вилучене майно визнано речовими доказами у зазначеному провадженні.
Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.
Арешт майна є одним із таких заходів забезпечення кримінального провадження - ст. 131 ч.2 п.7 КПК України.
Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
При цьому слідчий суддя враховує, що обов'язок доведення існування зазначених обставин КПК покладає на слідчого, прокурора, який звертається із відповідним клопотанням.
Речовими доказами згідно із ст. 78 Кримінально-процесуального кодексу України є предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом'якшення відповідальності.
Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.
Згідно п.4 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (нова редакція), затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Державної податкової адміністрації України, Верховного суду України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної судової адміністрації України від 27 серпня 2010 року N 51/401/649/471/23/125 до вилучених з обігу належать:
- предмети, придбання і використання яких здійснюється за особливими дозволами і вичерпний перелік яких визначений законодавством України;
- предмети, виготовлення, придбання, зберігання, збут і розповсюдження яких забороняється законодавством;
- документи, визначені законодавством та іншими нормативними актами.
Статтею 170 КПК України визначено, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину ...
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження...
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів ...
Також системний аналіз положень ст.ст.167, 170, 172, 174 КПК України дає підстави вважати, що арешт може бути накладений не тільки на майно у вигляді речей підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за завдану ними шкоду, але й інших осіб, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.
Згідно п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Частиною 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Аналіз наведених вище вимог закону вказує, що діючим законодавством передбачений обов'язок, а не право слідчого надання доказів та доведення перед судом їх переконливості, оскільки під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються; та застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе наявності трьох необхідних ознак, необхідних для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст.132 КПК України).
Як вбачається з клопотання слідчого про арешт майна, останній посилається на необхідність цього не тільки для забезпечення доказової бази в провадженні, а також в зв'язку з необхідністю проведення експертних досліджень.
Таким чином, стороною кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведено необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке є предметом, та засобом вчинення цього злочину, а тому з метою його збереження, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 КПК України та підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.78, 98, 131, 132, 167, 170, 171, 236 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, капітана поліції ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019160270000099 від 10.04.2019 року:
-автомобіль марки «ГАЗ-53», спеціалізований вантанжний - цистерна, 1990 року випуску, синього кольору, р/н НОМЕР_1 . номер шасі НОМЕР_3 ;
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 22.06.2018 року.
Зазначене майно передати на відповідальне зберігання до Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області за адресою: Одеська область, м. Болград, проспект Соборний, № 97.
Виконання ухвали та відповідальність за збереження вилучено майна покласти на старшого слідчого СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, капітана поліції ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1