423/145/19
2а/423/4/19
26 березня 2019 року
Попаснянський районний суд Луганської області
в складі:
головуючого судді Архипенко А.В.
при секретарі Іваненко С.П.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області лейтенанта поліції Хохріна Павла Олексійовича про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що 05 січня 2019 року на підставі постанови серії ВР № 329227 він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 425 грн.
Позивач вважає, що постанова є незаконною і підлягає скасуванню з наступних підстав.
05 січня 2019 року приблизно о 00.45 год. він керував автомобілем "ВАЗ 211440" д/н НОМЕР_1 , рухаючись у м.Сєвєродонецьк Луганської області на вул.Промислова, біля АЗС "УкрНафта", був зупинений працівниками поліції, які став стверджувати, що автомобліль на якому він рухався має технічну несправність, а саме не працював лівий стоп-сигнал, а також працівник поліціїї вимагав від нього надати посвідчення водія , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс.
Позивач став заперечувати, стверджуючи, що його автомобіль справний, але відповдач склав відносно нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, з якою він не згодний і тому звернувся до суду із дійсним позовом.
В поданому позові позивач також зазначає, що працівник поліції нічого не пояснюючи, прослідував до свого службового автомобіля, де почав самостійно, без його відома та моєї присутності, не переконавшись у справності ТЗ складати постанову відносно нього, не представився, не надав своє службове посвідчення, застосовував до нього фізичну силу (відштовхував його від службового автомобіля), не роз"яснював в повному обсязі права та обов"язки особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому, позивач зазначає, що коли працівник поліції складав оскаржувану постанову , позивач такі надав йому страховий поліс і тому вважає, що він не повинен бути притягнутий до адміністративної віповідальності.
У судовому засіданні, позивач підтримав заявлені позовні вимоги , просив задовольнити позов, додатково стверджував, що працівник поліції взагалі не мав права його зупиняти, оскільки він не порушував ПДР. Відповідач у судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи надав клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги не визнав та заперечував, на підтвердження правмірності своїх дій надав диск з відеозаписом щодо складання винесеної постанови відносно позивача.
Позивач не заперечував щодо розгляду справи без участі відповідача.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, приходить до наступного.
Предметом даного позову вирішення питання щодо законності рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, що регулюється положеннями КУпАП та КАС України. Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно ч. 4 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи визначені правові положення, суд зазначає .
Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягненя серії ВР № 329227 від 05.01.2019 року - ОСОБА_1 , 05.01.2019р., о 00 год 51хв в м.Сєвєродонецьк, на вул.Промислова, біля ЗС "Укрнафта" , керував транспортним засобом ВАЗ 211440 д/н НОМЕР_1 , не маючи при собі та не пред"явивши поліс обов"язкового страхування власників наземних т/з, чим порушив п.п.2.3,2.4 ПДР України, в зв"язку з чим ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.1 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с.7).
Із зазначеної постанови, суд вбачає, що власник транспортоного засобу, яким керував позивач, зазначений гр. ОСОБА_2 .
На а.с.6, суд дослідив, надану позивачем копію Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на гр. ім"я ОСОБА_2 , власника транспортного засобу ВАЗ 211440 д/н НОМЕР_1 .
З оглянутого у судовому засіданні DVD-R диску із записом подій 05.01.2019року під час зупинки автомобіля, яким керував позивач, судо встановено, що в момент зупинку автомобіля, працівник патрульної поліції представився водію, назвавши своє прізвище , ім"я, по-батькові, своє звання та зазначив, що причиною зупинки є велика швідкість та несправність лівого стоп-сигналу, також попросив водія надати для огляду посвідчення водія , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов"язкового страхування.
Після чого пасажири, які знаходились в автомобілі, яким керував позивач, почали вийшли з автомобіля, у некоректній формі почали вимагати працівника поліції назвати причину зупинки автомобіля, стверджуючи, що стоп-сигнал на автомобілі, вимагаючи водія продемонтрувати, що стоп-сигнал вмикається. В той же час, на запису чути, що працівник поліції зазначив, що вмикаються габарити, а ні стоп-сигнал. Після чого згадані пасажири почали вислюватись на адресу працівника поліції некоректно, посилаючись на полження Конституціїї та ПДР України, намагаючись донести до працівника поліції про безпідставнійсть його дій.
Надалі, працівник поліції, роз"яснив позивачу його права та обов"язки , як особі, що притягається до адміністративної відповідальності, повідомивши, що відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.126 КУпАП.
В цей момент позивач став намагатись надати працівнику поліції відповідний поліс обов"язкового страхування.
Після, працівник поліції прослідував до свого службового автомобіля для складання відповідної постанови і потім оголосив складену постанову позивачу із роз"ясненням позивачу порядку та строків оскарження винесеної постанови.
Так, оцінюючи докази у даній справі, зазначає, що з боку відповідача, у відповідності до положень ст. 71,72 КАС України надано достатньо доказів, якими доведено, що позивач дійсно порушив ПДР України, саме п.п.2,3, 2.4, якими передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;
А п.2.1. ПДР України, встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі , зокрема: чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
А так, саме порушення водієм визначених положень ПДР (п.п.2.3,2.4 .) і є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 КУпАП.
При тім, суд наголошує, що позивач у судовому засіданні, після перегляду зазначеного відеозапису ніяких пояснень щодо своїх дій суду не надавав, а оглянутим відеозаписом підтверджено, що позивач дійсно не пред"явив для перевірки на вимогу поліцейського відповідний страховий поліс, хоча мав його при собі, що доводить правомірність дій з боку працівника поліції (відповідача по справі) та законність винесеної відносно позивача постанови від 05.01.2019року.
Також, зазначеним відеозаписом повність спростовується ствердження позивача про те, що працівник поліції не преставився йому, не роз"яснював йому прав, як особі, що притягається до адміністративної відповідальності та застосовува до нього фізичну силу.
До цього, ж суд вважає хибним посилання позивача на те, що працівник поліції не мав права зупиняти автомобіль, яким він керував, оскільки позовні вимоги позивача, стосуються тільки з"ясування питань щодо правомірності складання оскаржуваної постанови відносно позивача, а будь-які інші дії працівника поліції не можуть бути розглянуті в межах позовних вимог, відповідно до ст.9 КУС України , тому зазначені посилання позивача щодо інших дій працівника поліції - не заслуговують на увагу.
Отже, суд доходить висновку , що у задоволенні поданого позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного, положень КУпАП, ПДР України, керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 71, 159-163, 171-2 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальону УПП в Луганській області лейтенанта Хохріна Павла Олексійовича про визнання неправомірною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
На рішення суду може бути подана Апеляційна скарга я протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського окружного адміністративного суду через Попаснянський районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 05.04.2019 року.
Суддя Попаснянського районного суду А.В.Архипенко