10.04.19 Справа №2-40/11
4-с/469/1/19
02 квітня 2019 року Березанський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Гапоненко Н.О.
за участю секретаря судового засідання - Якубець С.В.
представник заявника - не з'явився,
заінтересовані особи:
головний державний виконавець Березанського РВ ДВС ГТУЮ
у Миколаївській області Оспадча А.С. - не з'явилась,
боржник ОСОБА_1 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Березанка скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на дії та рішення головного державного виконавця Березанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Осадчої Анастасії Сергіївни, боржник ОСОБА_1 , -
Заявник 23 січня 2019 року звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати дії головного державного виконавця Березанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Осадчої А.С. щодо повернення виконавчого документа стягувачу неправомірними; скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену головним державним виконавцем Березанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Осадчою Анастасією Сергіївною в межах виконавчого провадження №51074743 щодо виконання виконавчого листа від 13 липня 2012 року у справі №2-40/11, виданого Березанським районним судом Миколаївської області та зобов'язати Березанський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області розглянути питання щодо прийняття до виконання виконавчого листа від 13 липня 2012 року у справі №2-40/11, виданого Березанським районним судом Миколаївської області.
У обгрунтування своїх вимог посилався на те, що 11 січня 2019 року АТ "Ощадбанк" в особі філії-Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" отримано постанову головного державного виконавця Березанського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області Осадчої А.С. від 12 грудня 2018 року про повернення виконавчого листа №2-40/11 від 13 липня 2012 року, виданого Березанським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь заявника кредитної заборгованості у розмірі 255933,74 грн., що знаходився на примусовому виконанні у відділі ДВС.
Заявник вважає зазначену постанову такою, що винесена з порушенням діючого законодавства, оскільки державним виконавцем не вжито усіх передбачених законодавством заходів до виконання судового рішення: державний виконавець не звертався із запитами до відповідних державних органів для з'ясування питання реєстрації на праві власності за боржником сільськогосподарської техніки, наявності у боржника цінних паперів, морських та річних суден, вантажних вагонів, авіаційного транспорту; не зверталася до прикордонної адміністрації для з'ясування, чи перетинає боржник кордон; до автоматизованої Системи виконавчих проваджень в межах виконавчого провадження №51074743 внесені лише постанова про відкриття виконавчого провадження від 13 травня 2016 року та постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 13 грудня 2018 року, інші документи в Системі відсутні; у порушення вимог п.14 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець боржника з приводу виконавчого листа №2-40/11 не викликав, до суду щодо застосування до боржника приводу не звертався.
У судове засідання представник заявника не з"явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, скаргу підтримав у повному обсязі.
Державний виконавець та заінтересована особа у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України їх неявка не перешкоджають розгляду скарги.
Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно зі ст.449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Як вбачається з матеріалів справи №2-40/11 (2/1403/6/12), 07 лютого 2012 року Березанським районним судом Миколаївської області видано виконавчий лист у справі № 2-40/11 (2/1403/6/12) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії у сумі 255933,74 грн. (а.с.209).
Заявою представника ВАТ "Державний ощадний банк України" від 31 березня 2016 року вказаний виконавчий лист направлено на примусове виконання до ВДВС Березанського районного управління юстиції (а.с.251).
Постановою головного державного виконавця Осадчої А.С. від 13.05.2016 року відкрито виконавче провадження №51074743 з виконання зазначеного виконавчого листа (а.с.253).
Постановою від 12.12.2018 року головного державного виконавця Осадчої А.С. вказаний вище виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв"язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення та безрезультатністю здійснених державним виконавцем заходів щодо розшуку такого майна (а.с.254).
З відповіді Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржником ОСОБА_1 (а.с.258), про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржником (а.с.259), відповіді Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи та отримання пенсії (а.с.260,261) вбачається, що інформація стосовно запитів державного виконавця щодо ОСОБА_1 відсутня.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У пункті 9 частини першої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Рішення суду, що набрало законної сили, за заявою особи, на користь якої воно ухвалено, звертається до виконання відповідно до ст. 431 ЦПК України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 05.08.2016 № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016р. № 1126/29256 (далі - Положення), автоматизована система виконавчого провадження - комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.
Відповідно до пунктів 1-4 Положення державний або приватний виконавець після отримання виконавчого документа у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», приймає рішення про відкриття виконавчого провадження чи про повернення виконавчого документа стягувача без прийняття до виконання.
Виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.
Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії.
У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офісу приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.
Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється.
Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.2 цієї статті виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обовязки.
Відповідно до частини третьої виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у звязку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;
5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;
6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у звязку з виконавчим провадженням;
9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;
10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про розяснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;
11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;
12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;
13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;
14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
У разі якщо боржник без поважних причин не зявився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;
15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - субєктів оціночної діяльності - субєктів господарювання;
16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;
18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
19) у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.8 ст.48 Закону, виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Як встановлено судом, державним виконавцем відділу ДВС під час здійснення виконавчого провадження № 51074743 вжито деякі заходи з примусового виконання рішення суду, а саме направлено запити: №№ 18890861, 18890882 від 16 травня 2016 року до Державної податкової служби України; №№ 18890979, 18890928 від 16 травня 2016 року до Пенсійного фонду України; до державного реєстру речових прав на нерухоме майно; ; 09 березня 2017 року до відділу у бережанському районі Головного управління Держгеокадастру; 24 березня 2016 року державним виконавцем складено акт щодо відсутності зареєстрованих за боржником транспортних засобів.
Разом з тим, державним виконавцем не здійснено перевірку щодо наявності у божника сільськогосподарської техніки, цінних паперів, морських та річних суден, вантажних вагонів, авіаційного транспорту; державний виконавець не звертався з запитом до прикордонної адміністрації для з'ясування питання про перетин кордону боржником. Також з матеріалів не вбачається, чи викликав державний виконавець боржника з приводу виконання виконавчого листа та чи звертався до суду щодо застосування до боржника приводу.
Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно,на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповіднодо цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.
На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що державний виконавець всупереч вимогам ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», не вживав усіх заходів, передбачених законом, направлених на можливість примусового виконання судового рішення, а тому дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа слід визнати неправомірними та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Згідно зі ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Таким чином, у разі скасування судом постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження підлягає відновленню.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що державним виконавцем не здійснено всіх передбачених законом заходів щодо виконання рішення суду, а тому приходить до висновку про обгрунтованість вимог стягувача та необхідність їх задоволення у спосіб, визначений ч.2 ст.451 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.447-453 ЦПК України, суд -
Скаргу задовольнити.
Визнати дії головного державного виконавця Березанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Осадчої Анастасії Сергіївни щодо повернення виконавчого документу стягувачу неправомірними.
Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену головним державним виконавцем Березанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Осадчою Анастасією Сергіївною в межах виконавчого провадження №51074743 щодо виконання виконавчого листа від 13 липня 2012 року у справі №2-40/11, виданого Березанським районним судом Миколаївської області.
Зобов'язати Березанський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області розглянути питання щодо прийняття до виконання виконавчого листа від 13 липня 2012 року у справі №2-40/11, виданого Березанським районним судом Миколаївської області.
Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст ухвали складено 10 квітня 2019 року.
Суддя: