Справа № 468/200/19-ц
2/468/189/19
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
11.04.2019 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря судового засідання - Рижньової О.В., розглянувши у відкритому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу № 468/200/19-ц за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором зі спадкоємців позичальника,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідачів, як спадкоємців позичальника, його заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що між АТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_3 23.02.2009 року було укладено договір б/н, за яким позивач надав останньому кредит в розмірі 6000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання та не здійснював щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом. ІНФОРМАЦІЯ_2 позичальник ОСОБА_3 помер. На дату смерті позичальника заборгованість за кредитним договором від 23.02.2009 року становить 6210,93 грн., з яких: 1911 грн. - тіло кредиту; 4199,93 грн. - проценти за користування кредитом, 100 грн. - пеня.
Спадкоємцями після померлого ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується копіями їх паспортів.
20.07.2017 року позивач направив до Баштанської державної нотаріальної контори претензію кредитора.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємців позичальника, заборгованість за кредитом в сумі 6210,93 грн. та судові витрати по сплаті судового збору.
Від представника позивача надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі до суду не з'явилися, про час слухання справи повідомлялися рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням.
Від співвідповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та заперечення проти задоволення позову.
З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідачі не з'явилися в судове засідання та один з відповідачів подав заяву про заперечення проти позову, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи (розрахунок заборгованості; копію заяви від 23.02.2009 року; Витяг з Умов і правил надання банківських послуг; копію паспорта ОСОБА_3 ; копію паспорта ОСОБА_2 ; копію паспорта ОСОБА_1 , копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копію реєстру згрупованих поштових відправлень від 20.07.2017 року; копію претензії кредитора від 10.07.2017 року; копію повідомлення Баштанської державної нотаріальної контори від 02.08.2017 року №688/02-14; копію листа-претензії від 17.12.2018 року; копію листа-претензії від 17.12.2018 року; копію реєстру згрупованих поштових відправлень від 09.01.2019 року; копію спадкової справи №105/2017 після смерті ОСОБА_3 ; повідомлення відділу державної реєстрації виконавчого комітету Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 27.03.2019 року №947), суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що АТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_3 . 23.02.2009 року було укладено договір б/н, за яким позивач надав останньому кредит в розмірі 6000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання та не здійснював щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом.
ІНФОРМАЦІЯ_2 позичальник ОСОБА_3 помер.
На дату смерті позичальника заборгованість за кредитним договором від 23.02.2009 року становить 6210,93 грн., з яких: 1911 грн. - тіло кредиту; 4199,93 грн. - проценти за користування кредитом, 100 грн. - пеня.
Позивач вказує, що оскільки відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за тією ж адресою, що і померлий ОСОБА_3 , то вони є спадкоємцями, які прийняли спадщину після померлого, а тому мають відповідати за його боргами.
При цьому, з витребуваної судом спадкової справи слідує, що жоден зі спадкоємців до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не звертався та спадкова справа заведена у зв'язку з поданням кредитором АТ КБ «ПриватБанк» претензії про наявність у померлого заборгованості за кредитом.
Крім того, судом з метою перевірки кола ймовірних спадкоємців витребувано у відділі державної реєстрації Баштанської міської ради Миколаївської області відомості про те, хто мав зареєстроване у встановленому законом порядку місце свого проживання разом з позичальником ОСОБА_3 на час відкриття спадщини та відповідно до повідомлення відділу державної реєстрації виконавчого комітету Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 27.03.2019 року №947 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та на час його смерті за вказаною адресою, окрім відповідачів по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , були зареєстровані ще сім осіб.
Відповідно до ст. 1281 ЦК України (в редакції, що діяла на час відкриття спадщини в даній справі) спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно зі ст. 1282 ЦК України (в редакції, що діяла на час відкриття спадщини в даній справі) спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Комплексний аналіз процитованих вище положень вказує на те, що для задоволення позову кредитора спадкодавця поданого до спадкоємців про стягнення заборгованості позивач відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України має довести, по-перше, що позов пред'явлений до осіб, які є відповідно до положень ЦК України спадкоємцями померлого боржника (за заповітом чи за законом певної черги), по-друге, - що після померлого боржника є спадкове майно та його вартість, оскільки спадкоємці несуть відповідальність перед кредитором спадкодавця виключно в межах вартості отриманого у спадщину майна та пропорційно до своєї частки. По-третє, позивач має довести, що спадкоємці боржника належним чином прийняли спадщину та, оскільки обсяг їх відповідальності пропорційний до вартості отриманого у спадщину майна, позивач має залучити в якості відповідачів усіх спадкоємців, які прийняли спадщину та мають відповідати за боргами спадкодавця.
В разі недоведеності всіх перерахованих вище обставин, позов кредитора спадкодавця не може бути задоволений.
Як вказано вище, вимоги позивача до відповідачів гуртуються на тому, що відповідачі фактично прийняли спадщину після померлого, оскільки, виходячи з даних паспортів, проживали разом з ним на час відкриття спадщини.
Проте позивачем не надано суду відомостей про ступінь спорідненості відповідачів та померлого позичальника та те, що вони є спадкоємцями померлого однієї черги з точки зору ЦК України, крім того позивачем не надано суду відомостей та доказів про наявність після померлого спадкового майна, його коло та вартість (при цьому доступи до відповідних реєстрів є вільними), скільки вказане є необхідною умовою для покладення на спадкоємців обов'язку погасити борги спадкодавця та є визначальним для встановлення обсягу відповідальності спадкоємців. Крім того, позивачем суду не надано доказів, що лише залучені позивачем до справи відповідачі є спадкоємцями відповідної черги після померлого, натомість з отриманих судом даних слідує, що, окрім відповідачів (доказів про ступінь спорідненості яких з позичальником суду не надано), разом з позичальником на час його смерті були зареєстровані ще сім осіб, частина з яких також могла входити до кола спадкоємців позичальника відповідної черги та також могла отримати спадщину після померлого (у разі наявності відповідного спадкового майна) за правилами ч.3 ст. 1268 ЦК України.
Крім того, позовні вимоги є неконкретними з точки зору часток, які кожен з відповідачів має сплатити на користь позивача в рахунок погашення боргу, оскільки відповідальність спадкоємців позичальника не може бути солідарною, а відповідно до ч.1 ст. 1282 ЦК України має визначатись в частці пропорційно вартості отриманого у спадщину майна.
Позивач не надав доказів на підтвердження таких відомостей та не заявляв клопотань про витребування відповідних доказів на підставі ст. 84 ЦПК України і ризик настання наслідків, пов'язаних з ненаданням таких доказів відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України несе саме позивач.
Таким чином, позивач не довів наявність всіх обставин, які у відповідності до закону зобов'язують відповідачів, до яких пред'явлено позов, погасити заборгованість померлого позичальника перед кредитором, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд
В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором зі спадкоємців позичальника відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк" (вул. Грушевського, 1Д м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570);
Відповідачі: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Повне судове рішення складене 11.04.2019 року.
суддя: