Справа №: 397/20/19
провадження №: 2/398/932/19
Іменем України
"08" квітня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Величко Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив :
АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 234 137,62 грн., яка виникла станом на 30.09.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.08.2011 року між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач своїм підписом у анкеті-заяві від 22.08.2011 року підтвердила, що підписана заява разом з запропонованими ПАТ «Акцент-Банк» умовами, правилами та тарифами складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Відповідач належним чином зобов'язання за договором не виконує, в результаті чого станом на 30.09.2018 року виникла заборгованість в розмірі 234 137,62 грн., яка складається з: 12139,47 грн. - заборгованість за кредитом, 206322,55 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 4050,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 11 125,60 грн. - штраф (процентна складова).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, в позовній заяві просив розгляд справи провести за відсутності представника Банку, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, відзиву не надав.
Враховуючи згоду позивача, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
АТ «Акцент-Банк» є правонаступником прав та обов'язків ПАТ «Акцент-Банк», відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 25.04.2018 року, яким змінено організаційно-правову форму та назву банку з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на Акціонерне товариство «Акцент-Банк».
22 серпня 2011 року відповідач підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Своїм підписом на анкеті-заяві відповідач підтвердила факт ознайомлення з договором про надання банківських послуг до його укладення, та погодилася з його умовами, а також з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами А-Банку. Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях ст. 634 ЦК України.
За цим договором відповідач отримала кредит в розмірі зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, про що також зазначено в позовній заяві.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконує, в зв'язку з чим станом на 30.09.2018 року виникла заборгованість в розмірі 234 137,62 грн., яка складається з: 12 139,47 грн. - заборгованість за кредитом, 206 322,55 - заборгованість за процентами за користування кредитом, 4 050,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 11 125,60 грн. - штраф (процентна складова).
Сума заборгованості за тілом кредиту підтверджується наданим позивачем суду розрахунком. Правильність розрахунку відповідач не оспорював.
Разом з тим, при встановленні суми заборгованості відповідача зі сплати відсотків суд враховує такі обставини та норми права.
Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на час підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
У частині четвертій вказаної статті передбачено, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.
Таке тлумачення норм права відповідає постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі №6-1374цс17 та постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №389/3409/16-ц.
Також, виходячи з приписів параграфів 1, 2 глави 71 ЦК України, нарахування відсотків здійснюється виключно на поточне та/або прострочене тіло кредиту, тобто на суму кредиту фактично отриману позичальником. Зокрема, ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Натомість зазначені Умови не містять підпису відповідача. При цьому суду не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов'язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту, чи в межах позовної давності позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Враховуючи зазначені норми права, суд при вирішенні справи виходить із того, що умови і правила надання банківських послуг, які встановлюють право кредитора змінювати процентну ставку в односторонньому порядку, а також ті, що встановлюють неустойку (пеню та штраф) мають бути підписані позичальником або ж суду мають бути надані інші докази того, що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно взяв на себе зобов'язання зі сплати змінених в односторонньому порядку відсотків та неустойки у разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.
Зазначений правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 6-2320цс16 та у постанові від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до наданої позивачем копії заяви ОСОБА_1 про видачу кредитної картки та витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», достовірність, належність і допустимість якої не оспорюється сторонами, відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць з розрахунку 360 днів у році, тобто 30,00 % на рік, строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії карти.
Наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитом підтверджується, що процентна ставка 30% на рік була збільшена 01.10.2014 до 34,80 % на рік і 01.04.2015 до 44,40 %.
Доказів письмової згоди відповідача на збільшення позивачем в односторонньому порядку відсоткової ставки, позивачем не надано. Також позивач не надав доказів того, що саме надані суду Умови і правила надання банківських послуг, які передбачають право кредитора змінити процентну ставку в односторонньому порядку, а також сплату пені є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, оскільки вони не підписані позичальником та позивач не надав суду інших доказів того. що саме на ці умови щодо одностороннього збільшення відсоткової ставки і пені погоджувався позичальник. Тому відповідно до ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України така одностороння зміна відсоткової ставки є незаконною та не може бути врахована при розрахунку заборгованості. Із цих же підстав незаконним є застосування у розрахунку заборгованості відсоткової ставки 44,40 %.
З урахуванням викладеного, наданий позивачем розрахунок в частині розміру відсотків за користування кредитом, розрахованих за збільшеною відсотковою ставкою, зміненою позивачем в односторонньому порядку, а також у частині нарахування пені суперечить вимогам ЦК України та не може бути прийнятий судом як достатній доказ розміру заборгованості відповідача за відсотками за користування кредитом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь банку підлягає стягненню заборгованість за процентами за період з 01.10.2014 по 30.09.2018 року, виходячи з діючої на час укладення кредитного договору ставки, тобто 30% річних баз врахування її односторонньої зміни банком. Тому розмір заборгованості за процентами за цей період складає 14 567,37 грн. (розрахунок за період з 01.10.2014 по 30.09.2018: 12 139,47 грн. (заборгованість за тілом кредиту) / 100 х 30,00 (річна процентна ставка) / 360 днів (кількість днів в році, що визначена домовленістю сторін при укладенні договору) х 1440 (дні прострочення з 01.10.2014 по 30.09.2018) = 14 567,37 грн.). До цієї суми слід додати суму заборгованості за процентами за період з 21.06.2013 по 30.09.2014, яка згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості складає 585,69 грн. Тому загальна сума заборгованості зі сплати процентів за кредитом складає 15 153,05 грн.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не виконала передбачені договором і законом зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, суд дійшов висновку про те, що позов у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками підлягає задоволенню частково.
Разом з тим, у стягненні заборгованості за комісією слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 2.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що відповідач зобов'язаний погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Зі змісту даного пункту договору не зрозуміло, які саме послуги надаються клієнту за вказану комісію.
Згідно ст. 12 п. 3 та ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Вимагаючи стягнення з відповідача комісії, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надано відповідачу, та не надав жодних доказів на підтвердження факту надання таких послуг.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
При цьому, нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, є незаконним.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного суду України від 16.11.2016 року у справі № 6-1746цс16, та враховується судом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведення позивачем правомірності вимог в частині стягнення з відповідача комісії, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
У разі порушення боржником зобов'язання він, відповідно до ст. 549, 1050 ЦК України, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню). Щодо стягнення штрафів суд зазначає, що умовами кредитного договору передбачено обов'язок відповідача сплатити штраф в розмірі 500,00 грн. + 5% від суми позову, тому, враховуючи задоволення позову в частині тіла кредиту та стягнення відсотків за користування кредитом з відповідача підлягає стягненню штраф (фіксована частина) в розмірі 500 грн. та 5% від 27 292, 52 грн. (12 139,47 грн. - заборгованість за кредитом + 15 153,05 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом) х 5%, що становить 1 364,63 грн.
Оскільки, на день розгляду справи, зі сторони відповідача не надано доказів про виконання свого обов'язку в частині сплати заборгованості за тілом кредиту, нарахованими відсотками, штрафами відповідно до положень договору, суд вважає, що позов в цій частині є обґрунтованим, обставини, викладені в ньому, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому він підлягає задоволенню в розмірі, визначеному судом.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 29 157,15 грн., яка складається з: 12 139,47 грн. - заборгованість за кредитом, 15 153,05 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1 364,63 грн. - штраф (процентна складова).
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує на користь позивача сплачений судовий збір з відповідача, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 439 грн. 01 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
вирішив :
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп - НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за кредитним договором б/н від 22.08.2011 року в сумі 29157 (двадцять дев'ять тисяч сто п'ятдесят сім) гривень 15 копійок, яка складається з: 12 139,47 грн. - заборгованість за кредитом, 15 153,05 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1 364,63 грн. - штраф (процентна складова).
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп - НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) понесені судові витрати в розмірі 439 грн. 01 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду складено в нарадчій кімнаті 08.04.2019 року.
Суддя В.В. Орловський