Справа №: 398/1232/19
провадження №: 1-кс/398/808/19
Іменем України
"11" квітня 2019 р. слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВ Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія клопотання слідчого СВ Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120070000792 від 09 квітня 2019 року, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, не маючого на утримані малолітніх чи неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України, вважається таким, що не має судимості,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України
До суду надійшло клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за наступних обставин: 08.04.2019 року, близько 22 год. 45 хв., ОСОБА_5 разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 , не маючи засобу для існування, з корисливих мотивів, проходячи неподалік буд. 132 по проспекту Соборному в м. Олександрія Кіровоградської області, помітили чавунну кришку, якою було зачинено каналізаційну шахту оглядового колодязя кабельної каналізації, належного КФ ПАТ «Укртелеком». Переконавшись, що вказана каналізаційна шахта є колодязем кабельної каналізації, всередині якої зберігаються телефонні кабелі, ОСОБА_7 зняв чавунну кришку та проникнув до приміщення каналізаційної шахти, з метою таємного викрадення телефонного кабелю марки ТПП 200х2х0,4 довжиною 100 м. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 дістали кабель зв'язку із оглядового колодязя на поверхню, де ОСОБА_7 за допомогою заздалегідь заготовленого ножа перерізав кабель зв'язку. Після цього ОСОБА_5 відніс викрадений кабель до провулку між дошкільним навчальним закладом №39, розташованим за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 130 А та буд. №141/4 по вул. 6-го Грудня в м. Олександрія, де поклали його під парканом. В подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були затримані поліцейськими Олександрійського РВ УПО в Кіровоградській області. Своїми діями ОСОБА_7 та ОСОБА_5 спричинили матеріальну шкоду КФ ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 18 025,00 грн.
Підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий зазначив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити нове кримінальне правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_8 пояснив, що дійсно вчинив злочин, в якому підозрюється, та розкаюється у вчиненому. Додатково зазначив, що до 2017 року проживав разом з батьками та молодшою сестрою за адресою свого місця реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 . Проте, останні два роки фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом зі своєю бабусею, яка має свою торгівельну точку на ринку та він їй постійно допомагає у роботі. Просив не обирати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 зазначив, що вважає можливе обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
09 квітня 2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Оскільки, поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, то суд бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182).
Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст. 184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду з прав людини, оскільки обставини зафіксовані в протоколах: огляду місця події, допиту свідків, пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, в сукупності містять достатньо даних, які дають можливість зробити висновок про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Від слідчого судді, на початковій стадії досудового розслідування, не вимагається визначати правильність кваліфікації, а також: достатність, належність, допустимість, достовірність доказів. Остаточною оцінкою доказів займається суд під час судового провадження. Для вирішення цього клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред'явленої підозри, що виконали слідчий з прокурором.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 не одружений, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей чи інших утриманців. Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, останні два роки постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з бабусею. За місце проживання скарг та заяв відносно нього не надходило.
Підозрюваний в силу ст. 89 КК України, вважається таким, що не має судимості. Перебуває на обліку в лікаря нарколога з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності з 2018 року. Також перебуває на обліку в Олександрійському МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області у зв'язку з відбуттям адміністративного стягнення у виді 50 годин громадських робіт. На обліку в лікаря психіатра не перебуває.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а тому, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, існує ризик того, що обвинувачений може переховуватися від слідчого та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
У підозрюваного відсутнє законне джерело одержання доходу чи/або заробітної плати. Відсутність законного джерела доходу є ризиком вчинення нових кримінальних правопорушень. Таким чином, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 буде мати можливість допустити вчинення нових кримінальних правопорушень, що стане передумовою для затягування розгляду кримінального провадження.Зазначені обставини в сукупності свідчать про наявність ризику вчинення нових кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
На підставі пояснень підозрюваного, які не спростовується наданими слідчим матеріалами та не суперечать їм, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнає, має постійне місце проживання, де проживає разом з бабусею, якій допомагає у роботі. До цього постійно проживав за місцем своєї реєстрації разом з батьками та молодшою сестрою. Зазначені обставини свідчать про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків.
Згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким, санкцією даної частини статті передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Наявність підозри ОСОБА_5 у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років, не є визначальною вимогою для суду щодо обов'язкового застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Зазначене підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема рішенням у справі «Мамедова проти Росії» від 01.06.2006 року.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. ст. 12, 177 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Враховуючи те, що запобіжним заходом обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винною у вчиненні злочину, а тому обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором не доведено недостатність застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання існуючих ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. В клопотанні про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою фактично взагалі не зазначено обставин, які унеможливлюють застосування іншого більш м'якого виду запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Обґрунтовуючи недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, слідчий обмежився лише загальними фразами, зазначивши лише, що не можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання та особиста порука. При цьому взагалі не зазначено у зв'язку з чим не можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як застава та домашній арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що достатнім для запобігання ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України буде обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу 19.00 години до 07.00 години.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Частиною 1 статті 219 КПК України передбачено, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
З матеріалів, доданих до клопотання, встановлено, що ОСОБА_5 09 квітня 2019 року повідомлено про підозру. Таким чином, запобіжний захід на досудовому слідстві може бути обраний лише на строк проведення досудового розслідування.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, який був затриманий, негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби, у зв'язку з чим ОСОБА_8 підлягає звільненню з-під варти.
Керуючись ст. ст. 131 - 132, 176 - 178, 181, 183, 193, 194, 196, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 09 червня 2019 року включно.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати будинок АДРЕСА_1 , щоденно, у нічний період доби з 19 год. 00 до 07 год. 00 хв. ранку.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- повідомляти про зміну місця проживання слідчого, прокурора або суд;
- не відлучатися з м. Олександрії Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженню, крім участі у процесуальних діях;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії ухвали з 11 квітня 2019 року до 09 червня 2019 року включно.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно.
Виконання ухвали покласти на Олександрійський ВП ГУНП в Кіровоградській області.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме: працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати засоби контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - при відхиленні апеляції.
Слідчий суддя ОСОБА_1