Справа № 620/4156/18 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
10 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання за період з 01.01.2018 по 31.07.2018; зобов'язати здійснити перерахунок та виплату її щомісячного довічного грошового утримання за період з 01.01.2018 по 31.07.2018; визнати протиправними дії відповідача у частині відмови у проведенні перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання з 01.08.2018; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату її щомісячного довічного грошового утримання з 01.08.2018 з урахуванням у заробіток для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 1/12 частини допомоги на оздоровлення, згідно з довідкою Апеляційного суду Чернігівської області від 01.08.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Позивач наголошує, що нею було подано до відповідача довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка містить показники такого грошового утримання станом на 01.01.2018, однак всупереч вимогам Закону України «Про судоустрій та статус суддів» відповідач відмовив в перерахунку довічного грошового утримання. Крім того, відповідачем відмовлено у включенні до її суддівської винагороди, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 1/12 частини допомоги на оздоровлення працюючих суддів, що є недотриманням вимог Конституції України, оскільки таке її право підтверджено судовим рішенням, яке набрало чинності.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено, при цьому суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем свавільно витлумачено норми Закону України від 15.05.2018 № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» та протиправно відмовлено позивачу у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Апеляційного суду Чернігівської області від 01.08.2018, а також припинено нарахування та виплату довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 частини матеріальної допомоги на оздоровлення.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На думку апелянта, суд не з'ясував для об'єктивного вирішення спору обставини справи, ухвалив необґрунтоване та незаконне рішення. Апелянт зазначає, що Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018, яким внесено зміни до законів України в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, набув чинності 22.07.2018, тому перерахунок проведено з 01.08.2018 року. Крім того, апелянт звертає увагу на відсутність підстав для проведення перерахунку для щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахування 1/12 допомоги на оздоровлення, а також на протиправність стягнення з відповідача судового збору.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення як безпідставну, а рішення суду - без змін як таке, що є законним і обгрунтованим.
Згідно п.2 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 є суддею у відставці, перебуває на обліку в Чернігівському ОУПФУ, з 16.09.2016 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди, призначене відповідно до Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4- рп/2016.
У зв'язку з підвищенням з 01.01.2018 посадового окладу суддів, позивач звернулась до відповідача із заявою від 06.08.2018 та довідками Апеляційного суду Чернігівської області від 01.08.2018 №7-12/49 та від 01.08.2018 №7-37/62 про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 з урахуванням, крім того, 1/12 частини допомоги на оздоровлення працюючих суддів, які не пройшли кваліфоцінювання.
Листом від 03.12.2018 за №1076/06/Р-7 Чернігівське ОУПФУ повідомило позивача про те, що перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці проведено з 01.08.2018, оскільки Закон України від 15.05.2018 № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» набрав чинності з 22.07.2018. Щодо перерахунку грошового утримання із врахуванням 1/12 частини допомоги на оздоровлення відповідачем повідомлено з посиланням на роз'яснення Пенсійного фонду України, що оскільки на виконання постанови суду при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання враховано 1/12 частини допомоги на оздоровлення на підставі конкретної довідки, то для її врахування при здійсненні перерахунку грошового утримання з 01.08.2018 на підставі іншої довідки - підстав немає.
Позивач, вважаючи вищевказані дії відповідача протиправними, звернулась із даним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 4 ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлених законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
Статтею 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI (надалі за текстом - Закон № 2453-VI) (у редакції, чинній на час призначення позивачеві довічного грошового утримання) визначено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90% заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до статті 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Аналогічні правові норми закріплені у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (надалі за текстом - Закон №1402-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2016 року і діяв на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок призначеного йому довічного грошового утримання.
Частиною 4 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Отже, за приписами наведеної вище норми правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Згідно з пунктом 2 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Пунктом 23 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII передбачено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI.
Відповідно до пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Тобто, у питаннях визначення розмірів суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання норми Закону №2453-VI зберігають чинність, а позивач має право на перерахунок раніше призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, у тому числі у зв'язку зі збільшенням посадового окладу.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до де яких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.
Закон України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» набрав чинності з 22 липня 2018 року.
Цим законом внесено зміни до Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема в абзаці другому пункту 3 розділу ІІ слово та цифри « 1600 гривень» замінено словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року».
При цьому Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VІІІ набрав чинності з 01.01.2017.
Як зазначено в пункті 2 Рішення Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультра активна форма) і шляхом зворотньої дії (ретроактивна форма). В пункті 3 зазначеного рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадку, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб.
Надання зворотньої дії Закону (ретроактивність Закону) - виключення, про що повинна бути пряма вказівка про це в Законі.
Отже, у даному випадку самим законодавцем дію Закону України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» в частині застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме на правовідносини починаючи з 01 січня 2017 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено у розмірі 1600 гривень.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1762 гривні.
Таким чином, з 01 січня 2018 року посадовий оклад судді встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762 гривні, а тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Відповідач на свій розсуд тлумачить норми Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», що в свою чергу в подальшому призвело до відмови позивачу у перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018.
Виходячи зі зміни складових розміру суддівської винагороди, визначених Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 №2415-VІІІ, право позивача на перерахунок його довічного грошового утримання судді у відставці виникло з 01.01.2018, тобто з моменту підвищення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 1762 грн, який є розрахунковою величиною у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII для обчислення грошового забезпечення призначених суддів.
Конституційний суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував, що щомісячне довічне грошове утримання судді це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячне грошове утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування. Неможливо звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення. Однією з гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, зокрема надання суддям за рахунок держави суддівської винагороди, а суддям у відставці - щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів (рішення від 24.06.1999 № 6-рп/99, від 20.03.2002 №5-рп/2002; від 01.12.2004 №19-рп/2004; від 11.10.2005 №8-рп/2005; від 18.06.2007 № 4-рп/2007; від 22.05.2008 №10-рп/2008; 3-рп/2013 від 03.06.2013, від 08.06.2016 № 4-рп/2016; від 27.02.2018 № 1-р/2018).
Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання є не тільки соціальною виплатою (пенсією), але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних законних очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при звільненні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді.
В рішенні від 01.11.2018 по справі №0640/3835/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що оклад судді є однією з складових суддівської винагороди, а 15.05.2018 Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» № 2415-VIII були внесені зміни до пункту 3, розділу 11 Закону України № 1774-VIII та встановлено порядок обчислення грошової винагороди судді із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом «Про державний бюджет України» на відповідний рік. Отже, цим Законом передбачено необхідність перерахунку розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці виходячи з цієї розрахункової величини, яка в майбутньому може змінюватись. Зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на п. 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2018 № 3-1, оскільки в наданій позивачем довідці чітко зазначена дата виникнення права позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 01.01.2018, і відповідач, не повертаючи її як неналежно оформлену, прийняв цю довідку до виконання, проте, через власні міркування, перерахунок здійснив не з 01.01.2018, а з 01.08.2018.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що бездіяльність відповідача, яка полягала у відмові в перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 є неправомірною, а тому слід зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити такий перерахунок з 01.01.2018 до 31.07.2018 відповідно до наданої позивачем довідки та виплатити з урахуванням проведених виплат.
Крім того, як вбачається з листа Чернігівського ОУПФ від 03.12.2018 №1076/06/Р-17, довічне грошове утримання позивачу перераховано з 01.08.2018 на підставі довідки Апеляційного суду Чернігівської області без урахування 1/12 частини допомоги на оздоровлення. Зокрема, під час перерахунку враховано посадовий оклад - 19 382,00 грн. та доплату за вислугу років - 15 505,60 грн.
Разом із тим, постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.10.2017 у справі у №750/9379/17 (провадження №2-а/750/1234/17), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017, зобов'язано Чернігівське ОУПФ здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання позивача з 01.05.2017 з врахуванням у зарплату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 1/12 частини допомоги на оздоровлення згідно з довідкою Апеляційного суду Чернігівської області від 26.04.2017, при цьому, вирішуючи спірні правовідносини, суд встановив наявність правових підстав для включення до заробітної плати позивача для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці матеріальної допомоги на оздоровлення. Вказаною постановою врахування матеріальної допомоги у складі грошового утримання не постановлено в залежність від змін грошового утримання працюючих суддів, та вона не має кінцевого періоду дії.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що припинення Чернігівським ОУПФ нарахування та виплати позивачу довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 частини матеріальної допомоги на оздоровлення у даному випадку є протиправним, а посилання відповідача на роз'яснення Пенсійного фонду України є необґрунтованими, оскільки вони мають рекомендаційний характер та не є обов'язковими для застосування, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Крім того, не грунтуються на нормах законодавства і доводи апелянта про безпідставне стягнення з нього судом суми сплаченого судового збору позивачем при поданні позову.
Так, відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: Л.В. Губська
Судді: О.В. Карпушова
А.Г. Степанюк