Іменем України
11 квітня 2019 року
Київ
справа №2а/2370/3763/12
адміністративне провадження №К/9901/460/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Біотех»
на постановуЧеркаського окружного адміністративного суду від 20.02.2013 (суддя В.В. Мишенка)
та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 (колегія у складі суддів: О.М. Ганченко, А.Ю. Коротких, О.Г. Хрімлі)
у справі№2а/2370/3763/2012
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Біотех»
доДержавної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби
провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Біотех» (далі - Товариство) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (далі - ДПІ): № 0003271520 від 03.09.2012, а також від 21.09.2012: № 0004392301, № 000004402301, № 0004412301.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки висновки перевірки по донарахування валового доходу та визначення заниження суми доходів на суму 85539,00 грн., що вираховується при визначені об'єкта оподаткування є необґрунтованими, так як перевіркою в цьому контексті взято за основу постанову суду в кримінальній справі, а відповідні розрахунки, зіставлення, обґрунтування не проводилися. Виявлення факту безпідставного завищення позивачем валових витрат в сумі 6348 грн., а саме 3610 грн. податку на землю, і 1630 грн. та 1108 грн. витрат зі страхування абсолютно підтверджується належними документами. Щодо виявлених під час перевірки фактів завищення податкового кредиту на загальну суму 77219 грн., то такі висновки контролюючого органу є поспішними, адже господарська діяльність, що була підставою для можливості використання такої податкової пільги повністю реальна та підтверджується дублікатами первинних документів, отриманих від його контрагента.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.02.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 у задоволені позові відмовлено. Мотивами такого рішення, слугували встановлені судами обставини вчинення позивачем суттєвих порушень вимог податкового законодавства під час здійснення своєї господарської діяльності, що підтверджується халатним відношенням його директора, який по сумісництву був бухгалтером, щодо якого здійснювалось кримінальне провадження, яке було завершене застосуванням амністії. Крім того, суди погодились із виявленими порушеннями контролюючого органу під час проведення перевірки, оскільки належних документів як первинного обліку так і бухгалтерського обліку позивач не зміг надати під час розгляду справи.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд. В касаційній скарзі в стислому вигляді повторює доводи, які були наведені в позові, а тому такі не підлягають повторному зазначенню.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду її по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що у період з 26.07.2012 по 08.08.2012 посадовими особами податкової інспекції проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.03.2012, за результатами якої складено акт від 17.08.2012 №186/22-11/21384246 та встановлені наступні порушення:
1) пп. 1.32 ст.1, п. 4.1 ст.4, пп. 5.2.1, п. 5.2, пп. 5.3.9, п. 5.3, пп. 5.4.6, п. 5.4 ст. 5, пп. 11.3.1, п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями) в наслідок чого донараховано податок на прибуток на загальну суму 27660 грн., в тому числі за І квартал 2010 року у сумі 181 грн., за І півріччя 2010 року у сумі 361 грн., за 9 місяців 2010 року у сумі 542 грн., за 2010 року у сумі 1129 грн. та за І квартал 2011 року у сумі 26531 грн.;
2) пп. 14.1.36, п. 1.14 ст.1, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, пп. 139.1.1, п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) в наслідок чого донараховано податок на прибуток на загальну суму 56856 грн., в тому числі за II квартал 2011 року у сумі 57846 грн., за ІІ-ПІ квартал 2011 року у сумі 74715 грн., за ІІ-ІV квартал 2011 року в сумі 56750 грн., за І квартал 2012 року у сумі 106 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2011 року у сумі 78831 грн.;
3) п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198 ПК України (із змінами та доповненнями) в наслідок чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 162758 грн., в т.ч. за січень 2011 року в сумі 15085 грн., за лютий 2011 року у сумі 38136 грн., за березень 2011 року у сумі 44856 грн., за квітень 2011 року в сумі 15986 грн., за травень 2011 року в сумі 17936 грн., за червень 2011 року в сумі 16235 грн., за липень 2011 року в сумі 14524 грн.;
4) вимог ст. 271 ПК України та рішення Черкаської міської ради від 13.05.21010 № 5-656, TOB «Біотех» за травень-грудень 2011 року та січень-березень 2012 року було занижено податок на землю на загальну суму 3729 грн. 53 коп. TOB «Біотех» рекомендовано здати уточнюючий розрахунок орендної плати за землю за 2011 та 2012 роки для зменшення суми податкового зобов'язання за період: травень - грудень 2011 року на суму 2958 грн. 21 коп., січень - березень 2012 року на суму - 6198 грн. 99 коп.;
5) п. 119.2 ст.119 ПК України - за подання не у повному обсязі податкового розрахунку про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за І квартал 2011 року застосований штраф у розмірі 510 грн.;
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 21.09.2012:
- №0004392301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Біотех» за платежем: податок на прибуток на загальну суму 84827 грн.;
- №0004412301, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 78831 грн.;
- №000004402301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Біотех» за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 166390 грн.;
- № 69/17-507/21384246, яким збільшено суму грошового зобов'язанням на суму штрафних (фінансових) санкцій 510,00 грн.;
Крім того, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.09.2012 №0003271520, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 4619,93 грн.
З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач добровільно сплатив грошове зобов'язання нараховане податковим повідомленням-рішенням № 69/17-507/21384246, яким збільшено суму грошового зобов'язанням на суму штрафних (фінансових) санкцій 510,00 грн.
Суть порушень, на думку податкового органу, полягала в тому, що Товариство безпідставно: занизило валові доходи за І квартал 2011 року, що встановлено постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.03.2012 (справа №1-102/12); включило до валових витрат витрати по оренді земельної ділянки, що розташована у місті Чигирин у зв'язку із її невикористанням у здійснені господарської діяльності та витрати пов'язані із страхуванням водіїв, так як відсутні договори на таке страхування, страхові поліси; завищило суму податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ «СВГ Плюч» з огляду на відсутність у позивача необхідних бухгалтерських та первинних документів, що підтверджують такі відносини; занизило розмір податку на землю; не подало в повному обсязі податкової звітності про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платників податків.
Вказані п'ять із шести виявлених відповідачем податкових правопорушень, були предметом судового розгляду, законність яких підтверджена судами попередніх інстанцій, з чим погоджується Верховний Суд, виходячи із наступного.
Щодо заниження валових доходів та завищення валових витрат.
Згідно із приписами статті 4 Закону №334/94-ВР валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Валовий доход включає, серед іншого, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
Відповідно до статті 5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №334/94-ВР передбачає, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника на формування валових витрат або доходу, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Так, вирішуючи спір по суті та посилаючись на положення податкового законодавства чинного на час виникнення спірних правовідносин, дійшли правильного висновку, що наведеними правовими нормами, в першу чергу, регламентовано пряму взаємозалежність правильності врахування платником податку у податковому обліку витрат на оплату придбаних у контрагента товарів/робіт/послуг чи отримання відповідного доходу від підтвердження проведених господарських операцій належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Як установлено судами, Товариство не у належний спосіб вело податковий, а також бухгалтерський облік.
Такому висновку слугує той факт, що директор, який за сумісництвом є бухгалтером Товариства притягувався до кримінальної відповідальності саме за свої діяння щодо незаконності ведення податкового обліку підприємства, шляхом внесення до відомостей завідомо неправдивої інформацію, яка мала суттєве значення для формування податкових зобов'язань, а саме податку на прибуток.
Такі обставини встановлені судами під час розгляду справи, під час дослідження постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.03.2012, справа № 1-102/12 по обвинуваченню директора/бухгалтера Товариства у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 366 КК України, копія якої є в матеріалах справи. Зазначеною постановою ОСОБА_2 (директора та головного бухгалтера) звільнено від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію (тобто, з нереабілітуючих підстав) за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
Тому, зміст виявлених податкових правопорушень щодо невірності відображень у кількісному еквіваленті в податковий звітності за 2010-2011 роки в бік завищення валових витрат і в бік заниження валових доходів не може бути спростований доводами позивача, оскільки щодо їх підтвердження не має необхідних доказів. Верховний Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи документи, не свідчать про зворотне.
Отже, не можуть бути визнані обґрунтованими доводи касаційної скарги Товариства про неуважність розгляду судів попередніх інстанцій матеріалів справи.
Аналогічного висновку Верховний Суд дотримується і в частині мотивів судів попередніх інстанцій під час виявлення відповідачем обставин завищення позивачем суми податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ «СВГ Плюс». Суди також правильно зазначили, що не надання первинних документів щодо фактичного виконання договору купівлі-продажу скрапленого газу дають підстави для висновку про правомірність нарахування грошових зобов'язань відповідачем. Наявність лише податкових накладних не може бути підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.
За таких умов суди, надаючи оцінку обставинам справи та наявним у справі доказам, об'єктивно звернули увагу на недостатність наданих позивачем доказів для підтвердження фактів та результатів реального виконання здійснених ним з контрагентом господарських операцій, а також на оформлення первинних документів з порушенням вимог, встановлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв'язку з чим зробили вмотивований висновок про не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних робіт та послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку - позивача.
При цьому, посилання позивача на те, що такі правовідносини мали реальний характер не підтверджено будь-якими документами. Тоді як посилання позивача у касаційній скарзі про їх підтвердження наявними в матеріалах справи належним чином оформленими податковими накладними, копіями договорів купівлі скрапленого газу, прибутковими накладними на кожну партію зазначеного товару та платіжними дорученнями на його оплату не приймаються Верховним Судом до уваги, адже такі документи матеріали справи не містять (окрім податкових накладних).
Підсумовуючи наведене, Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що оскаржувані позивачам податкові повідомлення-рішення є таким, що ґрунтується на нормах закону, а тому вони не підлягають скасуванню.
Суд касаційної інстанції визнає, що суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відпoвіднoдo статті 350 Кoдексу адміністpативнoгo судoчинства Укpаїни суд касаційнoї інстанції залишає касаційну скаpгу без задoвoлення, а судoві pішення - без змін, якщo визнає, щo суди пеpшoї та апеляційнoї інстанції не дoпустили пopушень нopм матеpіальнoгo і пpoцесуальнoгo пpава пpи ухваленні судoвих pішень чи вчиненні пpoцесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу ТОВ «Біотех» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.02.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
........................
........................
.........................
В.П.Юрченко
І.А.Васильєва
С.С.Пасічник
Судді Верховного Суду