Справа № 806/3266/18 Головуючий у 1-й інстанції: Горовенко Анна Василівна
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
11 квітня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Охрімчук І.Г. Моніча Б.С. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Ткач В.В.,
представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року (повний текст рішення складено 21.12.2018р. у м.Житомирі) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової адміністрації у Житомирській області правонаступником якого є Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо не проведення повного розрахунку станом на 31 грудня 2005 року при звільненні;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо не проведення перерахунку грошового забезпечення на час звільнення, з урахуванням пенсійної надбавки у розмірі 1538,21 грн., а не 726,9 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо невидачі грошового атестату про розмір грошового забезпечення, включивши суми премії за грудень 2005 року в розмірі 2049,9 грн., суми грошової компенсації за невикористану відпустку у розмірі 6413,08 грн., пенсійної надбавки у розмірі 1538,21 грн.;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови в перерахунку пенсії без урахування коштів, а саме пенсійної доплати у розмірі 1538,21 грн., грошової компенсації за невикористану відпустку у розмірі 6413,08 грн. та премії за грудень місяць 2005 року у розмірі 2049,9 грн.;
- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області подати до Головного управління Пенсійного фонду України грошовий атестат про розмір грошового забезпечення на час звільнення зі служби з урахуванням пенсійної доплати у розмірі 1538,21 грн., премії за грудень місяць 2005 року у розмірі 2049,9 грн. та грошової компенсації за невикористану відпустку у розмірі 6413,08грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області перерахувати та виплачувати пенсію за вислугу років в розмірі, що обчислений з урахуванням пенсійної доплати у розмірі 1538,21 грн., премії за грудень місяць 2005 року у розмірі 2049,9 грн., та грошової компенсації за невикористану відпустку у розмірі 6413,08 грн., на підставі нового грошового атестату, з урахуванням індексації;
- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області нарахувати та виплатити суму, що відповідає розміру недоотриманої пенсії за період з 31 грудня 2005 року по день перерахунку пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області на підставі нового грошового атестату.
Одночасно у прохальній частині позовної заяви просив встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, шляхом зобов'язання відповідача надати в місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 30 грудня 2005 року був звільнений в запас зі служби з Державній податковій інспекції України в Житомирській області. Відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» йому було призначено пенсію на підставі грошового атестату №20 від 01.02.2006.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо не проведення повного розрахунку при звільненні станом на 31.12.2005 року - залишено без розгляду.
Рішенням цього ж суду від 07 грудня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову. В апеляційній скарзі зазначає, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області протиправно не включена у грошовий атестат від 01.02.2006, з якого мала бути обрахована пенсія, сума премії за грудень місяць 2005 року в розмірі 2049,90 грн. та компенсація за невикористану відпустку в розмірі 6413,08 грн., які, за переконанням позивача, відносяться до грошового забезпечення за останньою штатною посадою незалежно від часу фактичної їх виплати. Також позивач не погоджується із розміром виплаченої йому надбавки в сумі 726,90 грн., від належної суми пенсії, яка відображена в грошовому атестаті та з урахуванням якої обраховувалась пенсія. Вважає, що до вказаної надбавки, протиправно не взято розмір премії за грудень 2005 року у сумі 2049,9 грн., яка входить до структури заробітної плати.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що право на перерахунок у позивача виникло з 01.01.2018р., на цей час зазначених виплат (пенсійної доплати в розмірі 1538,21 грн., премії в розмірі 2049,90грн. та грошової компенсації за невикористану відпустку) у грошовому забезпеченні позивача не існує, тому підстави для включення до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії перерахованих виплат - відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу на посаді начальника відділу викриття злочинів у базових галузях економіки та фінансових установах управлінні податкової міліції Державної податкової адміністрації у Житомирській області.
Згідно з наказом Державної податкової адміністрації у Житомирській області від 30 грудня 2005 року №399-о (із змінами) позивача звільнено в запас за підпунктом "В" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України УРСР від 29.07.1991 №114 (через обмежений стан здоров'я) (а.с.131-132,133).
З 31 грудня 2005 року ОСОБА_2 Державною податковою адміністрацією у Житомирській області призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІ.
01 лютого 2006 року Державна податкова адміністрація у Житомирській області видала ОСОБА_2 грошовий атестат №20, в якому зазначила отримані ним наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 456 грн. на місяць; оклад за військовим званням - 130 грн. на місяць; відсоткова надбавка за вислугу років 35% - 205,10 грн. на місяць; надбавка ПКМУ №1592 від 31.12.1996 50% - 293 грн. на місяць; надбавка за таємний режим праці 15% - 68,4 грн. на місяць; надбавка згідно з Указу Президента - 791,1 грн. на місяць; надбавка ПКМУ №2288 від 13.12.1999 50% - 293 грн.; надбавка від належної суми пенсії 50% - 726,9 грн. на місяць; премія за грудень 2005 року 2049,9 грн. (а.с.142).
Не погодившись з розміром нарахованої пенсії, на розмір якої на думку ОСОБА_2 вплинула помилково визначена в грошовому атестаті сума премії, як вид грошового забезпечення, ОСОБА_2, 25.09.2012 року з адміністративним позовом звернувся до суду в якому, крім іншого просив зобов"язати ДПС в Житомирській області видати новий грошовий атестат в якому відобразити суму фактично виплаченої премії в грудні 2005 року - 2496,36 грн., який подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2012 у справі №0670/6430/12 позов ОСОБА_2 в зазначеній частині було задоволено: зобов'язано Державну податкову службу у Житомирській області подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області грошовий атестат ОСОБА_2 про розмір його грошового забезпечення на час звільнення зі служби з урахуванням премії в сумі 446,46 грн., як частини суми помилково не включеної до грошового атестату в 2006 році; зобов'язано Державну податкову службу у Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 суму, що відповідає розміру недоотриманої ним пенсії за період з 25 серпня 2012 року по день перерахунку пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області на підставі нового грошового атестату (а.с.95-96).
На виконання зазначеного судового рішення Державною податковою службою у Житомирській області 24 грудня 2012 року позивачу видано грошовий атестат, у якому вказано надбавку від належної суми пенсії 726,9 грн.; премію в розмірі 2496,36 грн. (а.с.143).
У серпні 2017 року позивач звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області з проханням здійснити перерахунок його грошового забезпечення на час звільнення з урахуванням пенсійної надбавки у розмірі 1538,21 грн., а не 726,9 грн. Оскільки за його переконанням органами Державної фіскальної служби неправомірно при обрахунку надбавки згідно з Постанови КМУ №1592 не включено розмір премії за грудень 2005 року (а.с.16).
Листом від 15.09.2017 №1668/14/06-30-05-39 Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області повідомило позивача, що пенсійна надбавка виплачувалась відповідно до п.2, пп.1 «г» п.5 постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці працівників органів державної податкової служби" від 31.12.1996 №1592 без урахування суми премії (а.с.17).
У грудні 2017 року позивач знову звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області із заявою, в якій просив надати докази виплати йому грошової компенсації за дні невикористаної відпустки та зазначити порядок розрахунку такої компенсації, а також надати довідку про види та суми всіх видів грошових виплат, які були нараховані та виплачені йому при звільненні та після звільнення (а.с.18-19).
Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області листом від 18.01.2018 №321/14/06-30-05-39 повідомило заявника про те, що відповідно до його особових рахунків нарахування та виплата компенсації за невикористані дні відпустки здійснена в повному обсязі. Також зазначено, що враховуючи те, що фінансовий бюджетний рік має бути закритий до 22 грудня, розрахунки з оплати праці проводяться у визначений термін. Оскільки наказ №399-о "Про звільнення" позивача був виданий 30.12.2005, саме тому розрахунок за невикористану відпустку в кількості 85 днів, проведений у січні 2006 року в сумі 6413,08 грн. Розрахунок здійснено з грошового забезпечення поточного місяця (без урахування одноразових виплат та премій), з урахуванням премії, виплаченої у попередньому місяці розділеного на кількість календарних днів поточного місяця та помноженого на кількість днів невикористаної відпустки. Даний вид виплат є одноразовим, тому не включається в грошовий атестат, та не враховується при нарахуванні пенсії (а.с.20).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необгрунтованості позовних вимог та відсутності правових підстав для їх задоволення.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким в позові відмовлено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Приписами положень п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) (далі - Закон №2262-ХІ) право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше.
Згідно з ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
Згідно пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 №393 (в редакції, чинній на момент призначення пенсії) (далі Порядок №393) встановлено, що пенсії, які призначаються особам, офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується цим особам на день звільнення зі служби.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що так як відповідно до наказу Державної податкової адміністрації у Житомирській області №124-ф від 29.12.2005 премія за грудень 2005 року, яка визначена ОСОБА_2, фактично виплачена у січні 2006 року, тобто вже після звільнення, то відповідно до положень ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІ, зазначена премія не підлягала включенню до грошового забезпечення, визначеного у грошовому атестаті з якого призначена пенсія.
Колегія ж суддів наголошує, що правомірність визначення суми премії за грудень 2005 року та її включення в грошовий атестат позивача уже була предметом розгляду та доказування у адміністративній справі №0670/6430/12 за його ж позовом. За рішенням даної справи її розмір було визначено у 2496,36 грн. у зв"язку з чим було зобов"язано Державну податкову службу подати до Пенсійного фонду новий грошовий атестат з включенням різниці у сумі премії - 446,46 грн., як різниці між самостійно визначеною Відповідачем у грошовому атестаті сумою премії за грудень 2005 року - 2049,90 грн. та сумою визначеною судовим рішенням.
Таким чином, позовна вимога про включення до грошового атестату та грошового забезпечення премії за грудень 2005 року в розмірі 2049,90 грн., отриманої позивачем у січні 2006 року, є необґрунтованою так як її розмір уже було визначено вказаним судовим рішенням, яке набуло законної сили, та з урахуванням якого було здійснено обрахунок пенсії.
Щодо позовних вимог про неправомірність обрахунку пенсійної надбавки у розмір 726,9 грн., а не 1538,21 грн., тобто з урахуванням у складі грошового забезпечення для визначення розміру пенсійної надбавки, премії за грудень 2005 року, суд зазначив наступне.
Відповідно до пп.1 "г" п.5 Постанови КМУ №1592 керівникам органів державної податкової служби надано право у межах установлених фондів оплати праці та граничної чисельності працюючих, встановлювати особам рядового і начальницького складу податкової міліції, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, виплачувати щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50% суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована.
Тобто такий вид доплати є правом керівника, а не його обов'язком, а також його встановлення можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Колегія суддів погоджується з тим, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині включення надбавки від належної суми пенсії до грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок пенсії, оскільки щомісячна доплата в розмірі 50% суми пенсії, яка б могла бути нарахована, не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення, що включаються при обчисленні пенсії, оскільки є фактично виплатою частини пенсії, яка виплачується працівникові у зв'язку з набуттям права на пенсію за вислугу років і який продовжує працювати.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 03.02.2011 у справі №2-а- 794/06, від 16.09.2010 у справі №К-24133/08-с.
Щодо позовних вимог про врахування при обчисленні пенсії суми компенсації за невикористану відпустку, суд зазначив наступне.
Державні гарантії права на відпустки, визначення умов, тривалості і порядку надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи встановлені Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР( в редакції, чинній на момент звільнення позивача) (далі - Закон №504/96-ВР).
Відповідно до ст.24 Закону №504/96-ВР, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Приписи частини 3 ст.41 Закону №2262-XII не містить положень про включення до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії такої виплати, як компенсація за невикористану відпустку. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 24 Закону №504/96-ВР, які пов'язані зі звільненням працівника.
Отже, грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка, хоча і включається до фонду заробітної плати (додаткового), проте є виплатою за невідпрацьований час (п.2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати), тобто має іншу правову природу - відноситься до разових платежів; не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків і має компенсаційний характер, пов'язаний, як правило, із фактом звільнення працівника.
Таким чином, грошова компенсація за невикористану відпустку при звільненні не входить до системи оплати праці осіб, на яких розповсюджується дія Закону №2262-XII, та з якої обраховується пенсія, оскільки має інше правове призначення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №205/4584/16-а (2а/205/3/17) №К/9901/21851/18.
Зважаючи на вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно з ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 11 квітня 2019 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Охрімчук І.Г. Моніч Б.С.