Справа № 810/557/16 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
10 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві, у порядку ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року (справу розглянуто у порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія" про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2016 року позивач, ОСОБА_4, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої А.М. щодо невключення ОСОБА_4 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку №18647/П-1-980 від 09.07.2015;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєву А.М. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_4 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку №18647/П-1-980 від 09.07.2015.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі:
- визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, оформлене повідомленням від 19.11.2015 №3811/15, про визнання нікчемним правочину, що був вчинений Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" з ОСОБА_4: трансакції ПАТ "Радикал Банк" від 09.07.2015 щодо перерахування на користь ОСОБА_4 грошових сум з призначенням платежу «Поповнення поточного рахунку» на суму 188 000,00 грн.
- зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєву Анну Миколаївну надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі 188 000,00 грн. за договором банківського рахунку №18647/п-1-980 від 09.07.2015.
Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, відповідачем, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" подано апеляційну скаргу у якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи. Зокрема, апелянт вказує на те, що позивача правомірно не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв'язку із застосуванням наслідків нікчемності правочину щодо перерахування на поточний рахунок позивача 09.07.2015 коштів у розмірі 188 000,00 грн.
25.10.2016 до Київського апеляційного адміністративного суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, якими підтримав позицію суду першої інстанції.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Від представника позивача та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності. Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судом першої інстанції встановлено, що 01.07.2015 між ОСОБА_4 (Позичальник) та Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» (Позикодавець) було укладено договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 43/15, за умовами якого позикодавець зобов'язався надати позичальнику безвідсоткову поворотну позику, а позичальник - прийняти та повернути названу позику позикодавцеві у визначений договором строк.
Відповідно до п.2.1 договору сума позики становить 190 200,00 (сто дев'яносто тисяч двісті гривень 00 копійок) гривень.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що термін надання позики позичальнику до 31.12.2016.
Термін, визначений у п. 3.1 договору, може бути скорочений чи подовжений за згодою сторін.
Згідно із п. 4.1 договору позикодавець перераховує суму позики у безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника на протязі 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання цього договору.
Відповідно до п. 4.2 договору позика вважається переданою позичальнику в повному обсязі в момент зарахування повної суми позики, яка передбачена в п.2.1 договору на поточний рахунок позичальника.
Пунктом 7.1 договору встановлено, що цей договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту зарахування позики позичальникові.
Термін дії договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.3.1 цього договору та закінчується моментом повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 7.2 договору).
09.07.2015 між Публічним акціонерним товариством «Радикал Банк» (Банк) та ОСОБА_4 (Клієнт) було укладеного договір банківського рахунку № 18647/П-1-980, за умовами якого банк зобов'язався відкрити клієнту поточний рахунок у гривнях НОМЕР_2, здійснювати його розрахунково-касове обслуговування протягом операційного часу, але в межах режиму роботи установи банку та здійснювати нарахування процентів, на умовах та у порядку, визначених цим договором та чинним законодавства України, внутрішніми нормативним актами банку.
Відповідно до п.2.1 договору клієнт має право самостійно розпоряджатись коштами на своєму рахунку на підставі розрахункових документів у готівковій та безготівковій формі; отримувати готівкові кошти у межах залишку коштів на його поточному рахунку; вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим договором послуг.
Згідно із п. 2.4 договору банк бере на себе зобов'язання: належним чином здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, у тому числі: перераховувати та зараховувати кошти на поточний рахунок клієнта; приймати готівкові грошові кошти; видавати клієнту готівкові грошові кошти в межах залишку коштів на його рахунку.
Пунктом 8.1 договору встановлено, що договір укладений на невизначений строк та набуває чинності з дня його підписання.
З метою виконання умов договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №43/15 від 01.07.2015, Приватним акціонерним товариством "Українська охоронно-страхова компанія" 09.07.2015 було перераховано на банківський рахунок позивача НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 190 200,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача за 09.07.2015 та виписка по рахунку ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" за 09.07.2015.
Надалі позивач здійснив зняття грошових коштів у розмірі 188 000,00 грн. з вказаного поточного рахунку (сума допомоги за вирахування комісії за зняття готівки).
Судом встановлено, що 09.07.2015 ОСОБА_4 було здійснене внесення грошових коштів у розмірі 188 000,00 грн. на вказаний банківський рахунок, про що свідчить квитанція №14836 від 09.07.2015.
На підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних" від 09.07.2015 №452/БТ, виконавчою дирекцією Фонду гарантуванні вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №130 від 09.07.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк", яким було розпочато з 10 липня 2015 року процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" (код ЄДРПОУ:36964568, МФО:319111, місцезнаходження: вул. Леніна, 2В, с. Петропавлівська Борщагівка, Київська область, 08130) з ринку, шляхом запровадження тимчасової адміністрації.
Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 10 липня 2015 року по 09 жовтня 2015 року.
08.10.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантуванні вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №184 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" на один місяць - по 09.11.2015 (включно).
На підставі постанови Правління Національного банку України від 09.11.2015 №769 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 09.1 1.2015 № 203 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Радикал Банк" з 10 листопада 2015 року по 09 листопада 2017 року включно з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб, та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Савельеву Анну Михайлівну.
Позивач звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни із заявою, в якій просив відповідача включити його до реєстру вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантованої суми вкладу за договором банківського рахунку.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвою Анною Миколаївною було прийнято повідомлення за вих. №3709/15 від 19.11.2015, яким позивача проінформовано про те, що відповідно до положень ч. З ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є нікчемним правочин вчинений (укладений) Банком з позивачем, а саме: трансакція ПАТ "Радикал Банк" щодо перерахування на користь ОСОБА_4 грошових сум з призначенням платежу "Поповнення поточного рахунку" на суму 188 000,00 грн., дата вчинення трансакції 09.07.2015, час вчинення трансакції 18:18.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив та зазначив, що суд не вбачає жодних порушень положень чинного законодавства при укладанні та виконанні між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" договору банківського рахунку, та вважає, що факт внесення коштів в касу банку підтверджується належними та допустимими доказами - банківською квитанцією та випискою по рахунку, що є підставою для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування, та від здійснення чого відповідач безпідставно ухилився.
Крім того, суд першої інстанції вважав, що оскільки протиправне невключення позивача Уповноваженою особою до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування, пов'язано саме з прийняттям рішення про визнання нікчемним правочину по перерахуванню коштів, то належним способом захисту порушених прав позивача у даному випадку є визнання протиправними та скасування такого рішення, оформленого відповідним повідомленням, яке персоналізовано відносно позивача, і яке стало перешкодою для отримання вкладником своїх коштів
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Положеннями ч. 4 ст. 26 зазначеного Закону передбачено, що Фонд не відшкодовує кошти передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад власником істотної участі банку; розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; за вкладами у філіях іноземних банків; за вкладами у банківських металах.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом тимчасової адміністрації ПАТ "Радикал Банк" від 09.1 1.2015 №204 було визнано такими, що є нікчемними відповідно до ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (трансакції в системі АБС Б2 щодо розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через рахунки каси Банку 09.07.2015 поза межами робочого та/або операційного дня, а також трансакції в системі АБС Б2 щодо розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через рахунки каси Банку 09.07.2015 за одним й тим самим часом проведення трансакцій в одній касі одним і тим самим касиром), які пов'язані з вкладними (депозитними) операціями за договорами банківського вкладу (депозиту) та/або договорами банківського рахунку (поточними рахунками), а також зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб в ПАТ "Радикал Банк", згідно з Додатком №1, який додається до цього наказу і є його невід'ємною частиною.
Уповноважена особа стверджує , що транзакцію щодо перерахування коштів на користь позивача на суму 188 000, 00 грн. визнано нікчемною, оскільки правочини (у тому числі договори), вчинені через каси банку, що мають одночасну реєстрацію в системі АБС Б-2 за одним й тим самим часом проведення транзакції в одній касі одним і тим же касиром, свідчать про протиправне внесення інформації до АБС Б-2 з метою виведення активів банку та надання одному кредитору переваги над іншими, тобто правочини (у тому числі договори) є нікчемними з підстав, встановлених ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме: п. 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Таким чином, передумовою для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами є наявність чинного договору, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та залишку коштів на рахунку станом на день отримання Уповноваженою особою рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Не включивши позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноважена особа фактично застосувала наслідки нікчемності правочину.
Колегія суддів вважає, що Уповноважена особа, встановивши обставини, передбачені ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", має право не включити фізичну особу до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами посилаючись на нікчемність договору (правочину). Натомість, вкладник, договір із яким Уповноважена особа вважає нікчемним, може захистити свої права, які випливають із договору банківського вкладу або із договору рахунка, шляхом пред'явлення позову про визнання протиправними дій або бездіяльності Уповноваженої особи, вчинених у зв'язку з визнанням відповідного правочину нікчемним.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з повідомленням від 19.11.2015 вих. №3811/15 Уповноважена особа визнала нікчемною транзакцію з перерахування коштів на рахунок позивача.
Перевіряючи правомірність дій Уповноваженої особи щодо проведення перевірки на наявність ознак, передбачених ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", саме транзакції з перерахування коштів на поточний рахунок позивача, а також обґрунтованість висновку про нікчемність такої операції, колегія суддів виходить із наступного.
У відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Зазначена норма права визначає коло правочинів, які Уповноважена особа зобов'язана перевірити на предмет наявності ознак нікчемності. Обов'язковою умовою перевірки правочину (договору) на відповідність ознакам, визначеним у ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є їх укладення або вчинення саме банком.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Під час вирішення справи № 826/1476/15 Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку про те, що здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492, та договорами з відповідними клієнтами банку.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що операція по зарахуванню коштів на рахунок позивача від 09 липня 2015 року в сумі 188 000 грн 00 коп. не належить до правочинів та не підлягає перевірці на предмет нікчемності відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
У свою чергу, відповідно до п. 2.9 Інструкції № 174, банк ( філія, відділення ) зобов'язані видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію ( другий примірник прибуткового касового ордеру ) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.
У п. 1.3 Інструкції № 174 закріплено, що касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.
До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформляються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також належать номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача.
Отже, достатньою правовою підставою для включення особи до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних, є наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватись банківським документом, зокрема квитанцією про внесення коштів на її рахунок.
Фактичне надходження та зарахування коштів у розмірі 188 000 грн 00 коп. на поточний рахунок позивача підтверджується квитанцією, копія якої приєднана до матеріалів справи (том 1 а.с.56). Наявність зазначених коштів на вказаному рахунку також не заперечується відповідачем.
Уповноважена особа вказує на те, що кошти були зараховані на рахунок позивача у незаконний спосіб, а саме - в однаковий час в одній касі касиром здійснено декілька транзакцій. На думку відповідача вказана обставина вказує на те, що документальне оформлення транзакції було здійснене з метою створення передумов для отримання гарантованих виплат від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Разом з тим, проведення транзакції за одним й тим самим часом в одній касі одним і тим же касиром не є підставою для визнання правочину недійсним, оскільки така підстава не передбачена ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а може мати відповідні правові наслідки лише для осіб, що здійснюють операційне супроводження клієнтів. Позивач як вкладник банку не має нести відповідальність за дії інших осіб - співробітників банку. Уповноважена особа наділена повноваженнями щодо стягнення грошових коштів зі співробітників банку у разі визнання таких осіб винними у вчиненні злочину судовим рішенням.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то ст. 38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Уповноважена особа не здійснювала перевірку договору банківського рахунку № 18647/П-1-980 від 09 липня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та не встановлювала його нікчемність.
Також в матеріалах справи відсутні докази визнання зазначеного договору недійсним у встановленому законом порядку чи застосування наслідків нікчемності такого договору в судовому порядку.
У свою чергу, колегія суддів зауважує, що договір банківського рахунку № 18647/ П-41-980 від 09.07.2015 не передбачає жодних пільг (переваг) для позивача, які б не були передбачені законодавством чи внутрішніми документами банку. Це є цілком стандартний масовий договір банку з клієнтом.
Доводи відповідача, що аналіз трансакцій щодо внесення Приватним акціонерним товариством "Українська охоронно-страхова компанія" на поточний рахунок позивача грошових коштів у розмірі 188 000,00 грн., їхнє подальше зняття позивачем з рахунку та поповнення ним на цю ж суму вказаного поточного рахунку, які мали місце 09.07.2015, свідчить про дроблення вказаною юридичною особою вкладу у розмірі, що є більше 200 000,00 грн., з метою відшкодування коштів за рахунок Фонду, є припущенням та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Посилання на ч. 4 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як підставу для не виплати позивачу коштів, які перебувають на поточному рахунку в ПАТ "Радикал Банк", за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - відсутні.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що підстави, з яких Уповноважена особа не включила інформацію щодо ОСОБА_4 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - є необґрунтованими.
Відтак, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію "Радикал Банк" не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону № 4452.
Оскільки, відповідачем не доведено наявність правових підстав стосовно невключення позивача до переліку вкладників "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду як вкладника відповідно до договору банківського вкладу, а тому колегія суддів вважає, що така відмова Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , що має наслідком зобов'язання вчинити дії для відновлення порушених прав позивача.
Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить імперативну вимогу відшкодувати за рахунок Фонду кошти вкладнику за його вкладом, а отже за умови недоведеності протиправних дій позивача щодо укладення з банком договору банківського рахунку, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язана внести позивача до переліку осіб, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом.
Відповідно до положень пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, відповідач наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.
Надання Уповноваженою особою додаткової інформації про вкладника на підставі п. 6 р. ІІІ Положення № 14, є підставою для включення такого вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відтак, висновки суду першої інстанції в цій частині є правильними та правильно зобов'язано Уповноважену особу надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів.
Разом з тим, суд першої інстанції вважав, що оскільки протиправне невключення позивача Уповноваженою особою до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування, пов'язано саме з прийняттям рішення про визнання нікчемним правочину по перерахуванню коштів, то належним способом захисту порушених прав позивача у даному випадку є визнання протиправними та скасування такого рішення, оформленого відповідним повідомленням, яке персоналізовано відносно позивача, і яке стало перешкодою для отримання вкладником своїх коштів
За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.10.2018 року у справі № 802/351/16-а, при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
Зміст вищевикладеного дає підстави для висновку, що права позивача у межах спірних правовідносин не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.
Отже, встановлена правова природа наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними та скасування рішень Уповноваженої особи щодо визнання нікчемними правочинів (трансакцій) щодо перерахування на користь Позивачів грошових коштів, відтак не може бути розглянута у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах)
З огляду на викладене, право позивача може бути захищене шляхом визнання протиправної бездіяльності (дій) уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині невключення позивача, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправним та скасував рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, оформлене повідомленням від 19.11.2015 №3811/15, про визнання нікчемним правочину, що був вчинений Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" з ОСОБА_4, у зв'язку із чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.
Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України , колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія" про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії. При цьому обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, оформлене повідомленням від 19.11.2015 №3811/15, про визнання нікчемним правочину є помилковим.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалено постанову з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова суду першої інстанції - скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, оформлене повідомленням від 19.11.2015 №3811/15, про визнання нікчемним правочину, що був вчинений Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" з ОСОБА_4: трансакції ПАТ "Радикал Банк" від 09.07.2015 щодо перерахування на користь ОСОБА_7 грошових сум з призначенням платежу «Поповнення поточного рахунку» на суму 188 000,00 грн. з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року - задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року - в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, оформлене повідомленням від 19.11.2015 №3811/15, про визнання нікчемним правочину, що був вчинений Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" з ОСОБА_4: трансакції ПАТ "Радикал Банк" від 09.07.2015 щодо перерахування на користь ОСОБА_7 грошових сум з призначенням платежу «Поповнення поточного рахунку» на суму 188 000,00 грн. - скасувати.
Ухвалити цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія" про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії в частині визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої А.М. щодо невключення ОСОБА_4 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку №18647/П-1-980 від 09.07.2015 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої А.М. щодо невключення ОСОБА_4 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку №18647/П-1-980 від 09.07.2015.
В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено - 10.04.2019.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Н.В. Безименна,
А.Ю.Кучма