П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/492/18
Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,
при секретарі - Ханділян Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Короткий зміст позовних вимог.
У лютому 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 11 січня 2018 року № 35 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ від 24 січня 2018 року № 41 о/с в частині звільнення зі служби в поліції з 24 січня 2018 року; поновити лейтенанта поліції ОСОБА_3 на роботі інспектора роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Одеській області; стягнути моральну шкоду у розмірі 15000,00 грн.; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 січня 2018 року по день фактичного поновлення на роботі, судові витрати; допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог, на ряду з іншим, зазначалось, що спірні рішення відповідача щодо його звільнення з Національної поліції України є протиправними, а зазначені правові акти індивідуальної дії (накази) відносно особи яка перебуває на публічній службі - підлягають скасуванню в частині, що стосується прав та обов'язків позивача, оскільки є безпідставними.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року позовні вимоги було задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 11 січня 2018 року № 35 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнав протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 24 січня 2018 року № 41 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_3 з 24 січня 2018 року; поновив лейтенанта поліції ОСОБА_3 на роботі на посаді інспектора роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Одеській області з 24 січня 2018 року; стягнув з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 39433,60 грн. з урахуванням належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів. В решті позову було відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду в частині задоволених позовних вимог Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Обставини справи.
Судом першої інстанції було встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_3 проходив публічну службу в Національній поліції України на посаді інспектора роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 26 жовтня 2017 року № 5288 «Про призначення та проведення службового розслідування» з метою встановлення причин та обставин події, яка сталася за участю інспектора роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 та інших, було призначено службове розслідування, доручено його проведення комісії зі складу посадових осіб Управління патрульної поліції, інспектора роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 відсторонено від виконання службових обов'язків за займаною посадою зі збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років та безперервну службу, інших надбавок та виплат.
За результатами проведення службового розслідування 12 грудня 2017 року було складено висновок службового розслідування події, яка сталася за участю інспекторів роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у місті Одесі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3, лейтенанта поліції ОСОБА_4, інспектора роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у місті Одесі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_5, інспектора роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у місті Одесі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_6, які у позаслужбовий час 21 жовтня 2017 року своїми діями перешкоджали працівникам УПП у м. Одесі ДПП виконувати службові обов'язки, пов'язані із оформленням адміністративних матеріалів за статтею 130 КУпАП.
Відповідно до висновку службового розслідування від 12 грудня 2017 року члени комісії вважали за доцільне за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні підпункту 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 1, 4, 10, 11 частини 1 статті 7, частини 2 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», пункту 3 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09 листопада 2016 року, Присяги працівника поліції, зухвалій неповазі до колег по службі, недотриманні субординації, норм професійної етики, негідної поведінки в позаслужбовий час та перешкоджанні працівникам УПП у м. Одесі ДПП виконувати службові обов'язки, пов'язані із оформленням адміністративних матеріалів за статті 130 КУпАП, на підставі п.8частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», інспектора роти № 1 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 звільнити зі служби в поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 11 січня 2018 року № 35 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» наказано (пункт 3) за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні підпункту 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту 1, 4, 10, 11 частини 1 статті 7, частини 2 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», пункту 3 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09 листопада 2016 року, Присяги працівника поліції, зухвалій неповазі до колег по службі, недотриманні субординації, норм професійної етики, негідної поведінки в позаслужбовий час та перешкоджанні 21 жовтня 2017 року працівникам УПП у м. Одесі ДПП виконувати службові обов'язки, пов'язані із оформленням адміністративних матеріалів про правопорушення, відповідальність за яке передбачена статті 130 КУпАП, на підставі п.8частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», інспектора роти № 1 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 звільнити зі служби в поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 24 січня 2018 року № 41 о/с «По особовому складу» відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» та п.8частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту ОВС на підставі наказу від 11 січня 2018 року № 35 лейтенанта поліції ОСОБА_3 інспектора роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Одеській області було звільнено зі служби в поліції з 24 січня 2018 року.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позов в частині, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач своїми навмисними діями скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Крім того, під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів, що позивач поводився з колегами по службі зухвало та неповажливо, недотримувався субординації, норм професійної етики, негідно поводив себе в позаслужбовий час, а також перешкоджав виконувати службові обов'язки, як зазначено в акті службового розслідування та наказах про звільнення.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог правомірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Закону України Про національну поліцію та Дисциплінарному статуту органів внутрішніх справ України.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З матеріалів справи, а саме прохальної частини апеляційних скарг вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог, а тому з врахуванням наведеного, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції лише в цій частині.
Положеннями частин 1, 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон) визначено, що поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність у порядку та на підставах, передбачених Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджується законом.
Згідно з пунктом 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України Про Національну поліцію», до набрання чинності Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
Згідно з підпунктами 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У статті 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» визначено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового і начальницького складу службової дисципліни.
Згідно частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», службова дисципліна - не дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу:
дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;
поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу;
дотримуватися норм професійної та службової етики;
виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;
Згідно з частини 1 статті 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.
Пунктом 3 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179 (далі Правила) визначено, що поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Правил за будь-яких обставин і відносно будь-якої лини як у робочий так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Згідно з пункту 1 розділу V Правил керівник органу (підрозділу) поліції зобов'язаний запобігати проявам неетичної поведінки своїх підлеглих поліцейських шляхом організації роботи з розвитку професійної етики, у тому числі через проведення навчань, інформаційно-роз'яснювальної роботи.
Частиною 10 статті 14 передбачено, що Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» зазначено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації.
З аналізу висновку службового розслідування вбачається, що 21 жовтня 2017 року, будучи у позаслужбовий час, інспектор роти № 1 батальйону № 4 УПП у м. Одесі ДПП лейтенант поліції ОСОБА_3, інспектор роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у місті Одесі Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_5, інспектор роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у місті Одесі Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_6 з невідомих причин прибули за адресою: м.Одеса, вул. Тіниста, 15, та своїми діями перешкоджали працівникам УПП у м. Одесі ДПП виконувати службові обов'язки, а саме, знаючи аспекти діяльності патрульної поліції, своєю поведінкою провокували конфліктну ситуацію, підвищували голос на поліцейських, необґрунтовано ставили запитання стосовно підстав проведення поверхневої перевірки автомобіля таксі, при цьому стверджували, що відношення до вказаного транспортного засобу та водія ніякого не мали. Згодом після проведення поверхневої перевірки транспортного засобу таксі було виявлено документи ОСОБА_7, який підозрювався у вчинені адміністративного правопорушення за статті 130 КУпАП, ціленаправлений намір вищевказаних працівників, які знаходилися поза службою поїхати додому саме на вказаному транспортному засобі, незважаючи на те, що працівниками поліції неодноразово останнім було повідомлено про підстави проведення поверхневої перевірки автомобіля та озвучено вимоги відійти від нього, в ситуації яка склалася був невиправданим і недоречним. При цьому лейтенант поліції ОСОБА_6, лейтенант поліції ОСОБА_3 та лейтенант поліції ОСОБА_5 неодноразово ігнорували законні вимоги поліцейських, поводили себе агресивно, проявляючи таким чином неповагу до колег по службі.
Колегія суддів зазначає, що вказаний висновок службового розслідування та обставини встановлені ним по відношенню до ОСОБА_6 стали підставою для винесення наказу Департаменту патрульної поліції від 11 січня 2018 року № 35 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції; наказу Департаменту патрульної поліції від 24 січня 2018 року № 41 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_6 з 24 січня 2018 року.
Так, не погоджуючись з вказаним наказами ОСОБА_6 звернувся до суду з позовними вимогами про їх скасування, а також про поновлення на роботі, стягнення з Департаменту патрульної поліції на його користь моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн., стягнення з Департаменту патрульної поліції на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 січня 2018 року по день фактичного поновлення на роботі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року (справа 815/493/18), залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року, позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував спірні накази Департаменту патрульної поліції в частині звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_6, поновлено лейтенанта поліції ОСОБА_6 на роботі на посаді рівнозначній посаді інспектора роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Одеській області з 24 січня 2018 року та стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 січня 2018 року по день ухвалення рішення суду. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Так, приймаючи вказані рішення, суди вважали, що ані наявний в матеріалах справи висновок службового розслідування, що затверджений 12 грудня 2017 року, ані відеозаписи подій 21 жовтня 2017 року, що надані сторонами, ані показання допитаних під час розгляду справи, в якості свідків співробітників патрульної поліції в Одеській області ДПП, які були присутні під час подій 21 жовтня 2017 року, не містять беззаперечних, належних та достатніх доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_6 своїми навмисними діями проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Також, суд першої інстанції вважав, що доводи, наведені у висновку службового розслідування, ґрунтуються лише на поясненнях працівників УПП у м. Одесі, які знаходилися при виконанні службових обов'язків та містять припущення, а не конкретно встановлені обставини.
Колегія суддів зазначає, що вказаний висновок складений сукупно по відношенню, як ОСОБА_6, так і ОСОБА_3, таким висновком надано правову оцінку спільним діям вказаних осіб, а тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне враховувати обставини та висновки, зроблені в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року та постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року по відношенню до даної справи 815/492/18 такими, що є преюдиційними, тобто, не потребують доказування. Наведені висновки узгоджується з частиною 4 статті 78 КАС України, за якою, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Додатково колегія суддів зазначає, що Департаментом патрульної поліції, як відповідачем по справі 815/493/18 (за позовом ОСОБА_6С.), вказані рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року, які було винесено не на користь відповідача, в касаційному порядку до Верховного Суду оскаржено не було, рівно як і не було вчинено жодних ініціативних дій по такому оскарженню, що свідчить про фактичну згоду Департаменту патрульної поліції з такими рішеннями судів та висновками, зазначеними в них.
Окремо, стосовно нанесення під час конфліктної ситуації за участю лейтенанта поліції ОСОБА_6, лейтенанта поліції ОСОБА_3, інспектору Заболотній Є.І., яка знаходилась при виконанні службових обов'язків, легких тілесних ушкоджень руки (у зв'язку з чим нею 22 жовтня 2017 року було подано заяву до Шевченківського ВП, а слідчим вказаного підрозділу було прийнято рішення внести відомості до ЄРДР за № 12017161500003450), колегія суддів зазначає, що вказані обставини не можуть розглядатись та бути досліджені в даних спірних правовідносинах та в рамках цього адміністративного провадження, в яких розглядається дисциплінарна складова спірних дій позивача, оскільки такі обставини можуть бути предметом дослідження в рамках кримінального провадження та лише рішення суду за наслідком такого провадження може враховуватись при розгляді даних спірних правовідносин, які розглядаються в межах адміністративної юрисдикції.
Тому, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні до зазначених в позові, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.
Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішенні, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325,-
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 11 квітня 2019 року.
Головуючий суддя Шляхтицький О.І.
Судді Потапчук В.О. Семенюк Г.В.