03 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 0440/6016/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Шальєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою
Білгород-Дніпровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року в адміністративній справі №0440/6016/18 (головуючий суддя у 1 інстанції Дєєв М.В., повний текст рішення складено 09.10.2018 року)
за позовом ОСОБА_1
до Білгород-Дніпровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України
про визнання дій протиправними та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Білгород-Дніпровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просив визнати протиправними дії та скасувати рішення від 04.08.2018 року про заборону громадянину Азербайджану ОСОБА_1 в'їзду в Україну терміном на три роки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно винесено рішення про заборону йому в'їзду в Україну терміном на три роки, чим грубо порушено права останнього.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано постанову Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління від 04.08.2018 року про заборону громадянину Азербайджану ОСОБА_1 в'їзду в Україну терміном на три роки. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
З матеріалів справи слідує, що 03.08.2018 року о 23:23 год. на виїзд з України у пішому порядку у напряму Одеса (Україна) - Кишинів (Молдова) прибув гр.Азербайджану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває у шлюбі з громадянкою України ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
Під час проходження прикордонного контролю у паспорті позивача було виявлено 500 гривень, у звязку з чим по даному факту здійснено доповідь по команді СПН в ППр ст.прапорщику Сараін В.М., яким було відібрано пояснення у позивача.
Одночасно було направлено повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.369 КК України до Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області з інформацією про пропозицію грошової винагороди службовій посадовій особі ДПСУ у розмірі 500 гривень за безперешкодний перетин Державного кордону України.
04.08.2018 року на підставі абзацу 5 частини 1 статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідачем було прийнято постанову про заборону в'їзду в Україну громадянину Азербайджану ОСОБА_1 в'їзду в Україну терміном на три роки.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VI (далі - Закон № 3773-VI).
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №3773-VI, іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.
Абзацом 5 ч.1 ст. 13 Закону №3773-VI встановлено, що в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється: якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні.
Рішення про заборону в'їзду в Україну приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону.
Відповідно до п. 2.1. «Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства», затвердженої Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 05.12.11р. № 946 (далі - Інструкція), рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцю приймається органом охорони державного кордону в разі, якщо іноземець порушив у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України або не виконав законних вимог посадових та службових осіб органу охорони державного кордону.
Згідно з пунктом 2.1 розділу II Інструкції №946 рішення про заборону вїзду в Україну іноземцю (далі - рішення про заборону в'їзду в Україну) приймається органом охорони державного кордону в разі:
а) якщо при клопотанні про в'їзд в Україну іноземець подав про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи;
б) якщо паспортний документ іноземця, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі;
в) якщо іноземець порушив у пункті пропуску через державний кордон України (далі - пункт пропуску) правила перетинання державного кордону України або не виконав законних вимог посадових та службових осіб органу охорони державного кордону;
г) якщо іноземця затримано під час незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску;
ґ) якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну;
д) якщо іноземця затримано у межах контрольованого прикордонного району під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України;
е) якщо іноземець намагається здійснити в'їзд через контрольні пункти в'їзду - виїзду на тимчасово окуповану територію без спеціального дозволу або така особа під час попереднього перебування на території України здійснила виїзд із неї через контрольний пункт в'їзду - виїзду.
Пунктом 2.2 розділу II Інструкції встановлено, що рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцю може бути прийнято органом охорони державного кордону: щодо осіб, зазначених у частині другій статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», у разі прийняття рішення про їх примусове повернення; за поданням державного виконавця у разі невиконання особою рішення про накладення штрафів за правопорушення, розгляд справ за якими належить до компетенції Державної прикордонної служби України.
Згідно з п. 2.3 Інструкції рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцю органом охорони державного кордону приймається відповідно до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» на строк 3 роки.
Разом з тим, відповідно до п.п. «в» та «г» п. 2.1 Інструкції, органом охорони державного кордону приймається рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцю в разі якщо іноземець порушив у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України або не виконав законних вимог посадових та службових осіб органу охорони державного кордону; якщо іноземця затримано під час незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску.
При цьому, відповідно до п. 3.1 розділу ІІІ Інструкції № 946, у разі наявності підстав для прийняття рішення про заборону в'їзду в Україну в пункті пропуску старшим прикордонних нарядів у пункті пропуску або у разі затримання особи за незаконне перетинання державного кордону поза пунктами пропуску старшим зміни прикордонних нарядів (далі - старший зміни) складається довідка, зміст якої має відповідати вимогам п. 3.2 зазначеної Інструкції.
На підставі відомостей, викладених у довідці, старшим зміни готується та підписується постанова в двох примірниках про заборону в'їзду в Україну (далі - постанова).
Пунктами 3.4.3.8 Інструкції №946 визначено порядок перевірки обставин, викладених у постанові, складеній старшим прикордонних нарядів, та наявності підстав для застосування до іноземця, що порушив правила перетинання державного кордону України, санкції у виді заборони в'їзду в Україну.
Згідно з п. 2.3 Інструкції, рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцю органом охорони державного кордону приймається відповідно до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» на строк 3 роки.
Так порушення позивачем правил перетинання державного кордону України полягало в тому, що під час прикордонного контролю у паспорті позивача було виявлено грошові кошти у розмірі 500 гривень, у зв'язку з чим відповідачем було направлено повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.369 Кримінального кодексу України до Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області.
Відповідачем ані до суду першої інстанції, ані апеляційному суду не було надано обвинувального вироку за результатами розгляду кримінального провадження, яким би позивача було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення та яке б набрало законної сили.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень не надано належних доказів, які підтверджують порушення позивачем правил перетинання державного кордону України.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Білгород-Дніпровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року в адміністративній справі №0440/6016/18 за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дніпровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та скасування рішення - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року в адміністративній справі №0440/6016/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.04.2019 року.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.І. Малиш
суддя В.А. Шальєва