Справа № 640/462/19 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.
10 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги Міністерства юстиції України та політичної партії "ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК-ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, державного реєстратора Міністерства юстиції України Заєць Юлії Анатоліївни, треті особи: політична партія "ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК", політична партія "ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК-ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ", Центральна виборча комісія про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся з позовом до Міністерства юстиції України та державного реєстратора Міністерства юстиції України Заєць Юлії Анатоліївни, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК», Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК - ПАРТІЯ МИТРУ ТА РОЗВИТКУ» та Центральної виборчої комісії про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Заєць Юлії Анатоліївни про реєстрацію змін до установчих документів та відомостей про Політичну партію «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК - ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі якого внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10701050009059768 від 22 грудня 2018 року; визнання протиправним та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10701050009059768 від 22 грудня 2018 року, що внесений Заєць Юлією Анатоліївною щодо реєстрації змін до установчих документів юридичної особи Політична партія «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК - ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ»; зобов'язання Міністерство юстиції України вилучити запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10701050009059768 від 22 грудня 2018 року, що внесений Заєць Юлією Анатоліївною, Міністерство юстиції України, щодо реєстрації змін до установчих документів юридичної особи Політична партія «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК - ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ».
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якій останній просив:
- зупинити дії рішення державного реєстратора Заєць Юлії Анатоліївни, Міністерство юстиції України, шляхом зупинення дії реєстраційного запису від 22 грудня 2018 року (запис № 10701050009059768) щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстрації змін до установчих документів юридичної особи політична партія «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК - ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ»;
- заборонити політичній партії «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК - ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ» використовувати у своїй діяльності повне найменування політична партія «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК - ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ» та скорочене найменування ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК - ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ, в тому числі, але не виключно, приймати будь-які рішення та вчиняти дії, результатом яких може бути використання повного та скороченого найменування під час виборчих процесів на території України;
- заборонити до вирішення спору по суті суб'єктам державної реєстрації, зокрема, Міністерству юстиції України, його департаментам, структурним підрозділам та територіальним органам, акредитованим суб'єктам державної реєстрації, відділам державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та легалізації громадських формувань, будь-яким іншим державним реєстраторам відповідних реєстраційних органів, а також всім приватним та державним нотаріусам, здійснювати державну реєстрацію (проводити реєстраційні дії) будь-яких змін до установчих документів, а також внесення будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно політичної партії «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК - ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ», в тому числі, але не виключно, щодо зміни керівника, осіб, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи, перереєстрацію, ліквідацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та заборонити реєстрацію або скасування реєстрації будь-яких змін інших відомостей;
- заборонити до вирішення спору по суті Центральній виборчій комісії приймати документи та вчиняти будь-які дії, які породжують правові наслідки щодо реєстрації кандидатів у Президенти України, народні депутати України, їх довірених осіб від політичної партії «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК - ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2019 року заяву про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено дії рішення державного реєстратора Міністерства юстиції України Заєць Юлії Анатоліївни, шляхом зупинення дії реєстраційного запису від 22 грудня 2018 року №10701050009059768 щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстрації змін до установчих документів юридичної особи політична партія «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК - ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ». Визначено спосіб і порядок виконання даного судового рішення шляхом зобов'язання Міністерство юстиції України відновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про повне та скорочене найменування юридичної особи політичної партії у стані, що існував до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційного запису від 22 грудня 2018 року № 10701050009059768.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2019 року. На думку апелянта, суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та грубо порушив норми процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не здійснив оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з'ясував співмірність виду забезпечення позову, який просив застосувати позивач, позовним вимогам, не оцінив рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, жодним чиом не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів.
Політична партія "ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК-ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ", не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2019 року, також подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції, а заяву позивача про забезпечення позову залишити без задоволення. В обґрунтування скарги зазначила, що суд вийшов за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною 1 ст.150 КАС України, що є неприпустимим. На думку апелянта, вживши такі заходи забезпечення позову, суд фактично ухвалив рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Позивач у судовому засіданні зазначив, що застосовані судом першої інстанції заходи є співмірними заявленим вимогам, відповідають предмету позову та безпосередньо пов'язані з ним; не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду по суті; є адекватним та ефективним способом забезпечення позову; є необхідними та достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а ухвалу суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
За приписами ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).
Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, в якій зазначено, зокрема, що судам необхідно враховувати, що, згідно з ч. 3 та 4 ст. 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Вирішуючи питання щодо правомірності вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
26 серпня 2014 року на З'їзді політичної партії «Закон і Порядок» було прийнято рішення про затвердження Статуту Партії в новій редакції, в тому числі назву Партії з «Закон і Порядок» змінено на «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК».
09 вересня 2014 року державний реєстратор Дунаєвська Софія Анатоліївна Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації провела державну реєстрацію зміни керівника, змін до установчих документів, зміни повного та скороченого найменування, зміни складу підписантів політичної партії «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК», про що було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач є членом та співголовою Політвиконкому вказаної політичної партії «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК».
22 грудня 2018 року Міністерством юстиції України було прийнято рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про політичну партію «ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ» №551/19.4 та внесено до реєстру запис №10701050009059768. Зокрема, політичну партію «ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ» було змінено на: політична партія «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК - ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ», що підтверджується відповідним записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг з якого долучено до матеріалів справи.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що рішення Міністерства юстиції України та дії по внесенню реєстраційного запису від 22 грудня 2018 року № 10701050009059768 щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстрації змін до установчих документів юридичної особи політична партія «ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ», а саме: зміни повного та скороченого найменування політичної партії на «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК - ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ», є такими, що прийняті (вчинені) всупереч вимог статті 9 Закону України «Про політичні партії в Україні», якою передбачено, що найменування політичної партії, її символіка не повинні збігатися з найменуванням чи символікою іншої (зареєстрованої) політичної партії.
Рішенням Конституційного Суду України у справі N 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Так, у справі "Мікалефф проти Мальти" Суд визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.
Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа "Меркіка та інші проти Мальти").
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
В даному випадку, колегія суддів вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення державного реєстратора Міністерства юстиції України Заєць Юлії Анатоліївни, шляхом зупинення дії реєстраційного запису від 22 грудня 2018 року №10701050009059768 щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстрації змін до установчих документів юридичної особи політична партія «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК - ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ», є забезпечувальним заходом, необхідним для збереження існуючого становища до вирішення справи по суті позовних вимог.
Колегія суддів звертає увагу на те, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, колегія суддів оцінила, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшла висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Вказані заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення державного реєстратора Міністерства юстиції України Заєць Юлії Анатоліївни, шляхом зупинення дії реєстраційного запису від 22 грудня 2018 року №10701050009059768 щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстрації змін до установчих документів юридичної особи політична партія «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК - ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ».
При цьому, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а лише забезпечує збереження існуючого становища до вирішення справи по суті позовних вимог.
Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Посилання апелянтів на те, що судом першої інстанції не встановлено чи дійсно були порушені права позивача діями відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення, апеляційним судом при вирішення питання щодо застосування заходів забезпечення позову за відокремленими матеріалами - не оцінюється, оскільки вони мають оцінюватися судом першої інстанції виключно при вирішенні справи по суті, виходячи з усієї сукупності письмових ті інших доказів, які знаходяться у матеріалах справи №640/462/19.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми процесуального права.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційні скарги Міністерства юстиції України та політичної партії "ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК-ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ" залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 10.04.2019 року.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В.Файдюк
Є.І.Мєзєнцев