Справа № 2240/3382/18
Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
10 квітня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Совгири Д. І. Курка О. П.
за участю:
секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,
представника відповідача: Рудківської Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
у жовтні 2018 року ОСОБА_3 звернулась в суд з адміністративним позовом до Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 13 липня 2017 року №488 прийняте для затвердження акту від 12 травня 2017 року в частині, що стосується громадянки ОСОБА_3 п. 1.23 рішення.
04 грудня 2018 року Хмельницьким окружним адміністративним судом прийнято рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
У судовому засіданні представник відповідача про задоволення апеляційної скарги заперечила, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
Позивач в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомлялась про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням 44 сесії Хмельницької міської ради №43 від 12.11.2014 року ОСОБА_3 надано в оренду строком на 3 роки земельну ділянку площею 1000 м.кв. по АДРЕСА_1 під реконструкцію приміщення магазину та офісу під житловий будинок та зобов'язано орендаря укласти договір оренди землі у чотирьох місячний термін від дати прийняття даного рішення.
Проте, орендарем у вказаний в рішенні термін договір укладено не було, а звернення про виготовлення договору оренди землі від орендаря ОСОБА_3 надійшло до Хмельницької міської ради 25.03.2015 року, однак підписано та зареєстровано договір було 05.06.2015 року.
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №488 від 13.07.2017 року затверджено акт визначення розміру збитків за фактичне використання ОСОБА_3 земельної ділянки без правовстановлюючих документів від 12.05.2017 року.
Так, згідно вказаного акту, територіальній громаді міста Хмельницького внаслідок використання земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів за період з 01.04.2015 по 01.06.2015, заподіяно збитки в розмірі 11 003,10 грн.
Непогоджуючись із вказаним рішенням позивач оскаржила його до суду.
За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог.
Визначаючись щодо компетенції суду по розгляду такого спору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Визначення поняття «адміністративної справи» наведено у статті 4 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
При цьому, публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Таким чином, до адміністративних відносяться ті справи, що виникають зі спорів в публічно-правових відносинах, що стосується тих відносин, в яких один із його учасників- суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, предметом спору у даній справі є питання щодо правомірності дій відповідача при ухваленні рішення щодо затвердження розміру визначених збитків, завданих позивачем як землекористувачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 157 Земельного кодексу України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Таким чтном, виконавчий комітет Хмельницької області, вважаючи, що ОСОБА_3 завдала органу місцевого самоврядування збитків у вигляді неодержаних доходів, мав право та повноваження скласти акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також затвердити його відповідним рішенням.
За таких обставин, повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку, які не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення виконавчого комітету, а відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Отже, оскаржуване рішення виконавчого комітету про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для ОСОБА_3, тому воно не може бути предметом спору.
При цьому, відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, а відтак такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року справа №501/463/15-а.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених ст. 19 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції помилково прийняв до свого провадження і розглянув справу, яка не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, а тому ухвалене в даній справі рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження в ній.
Керуючись ст.ст. 19, 238, 243, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року скасувати, а провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення закрити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 10 квітня 2019 року.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Совгира Д. І. Курко О. П.