Справа № 826/28283/15 Головуючий у І інстанції - Федорчук А.Б.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
04 квітня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,
при секретарі: Андрієнко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними,-
Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офіс великих платників податків ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.10.2015 року № 0000894102, № 0000904102.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 року, позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України 12.12.2017 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року залишено без змін.
Вищим адміністративним судом України 13.12.2017 року видано виконавчий лист № 43 про стягнення з Офісу великих платників податків ДФС за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 14384850,39 грн. (чотирнадцять мільйонів триста вісімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят грн. 39 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", з зазначенням строку пред'явлення виконавчого документа до виконання 13 березня 2018 року.
30 травня 2018 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від Державної судової адміністрації України (надалі - Заявник) надійшла заява про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа.
Вмотивована тим, що відповідно до реєстру вихідної кореспонденції від 13.03.2018 року лист ДСА України від 12.02.2018 року № 10-6498/18 був зданий на пошту 13.03.2018 року, але з незрозумілих причин був проштампований та відправлений лише 16.03.2018 року. Зважаючи на стислі строки пред'явлення виконавчих документів про стягнення судового збору до виконання та недопущення збитків державного бюджету, Державна судова адміністрація України просить поновити строк пред'явлення до виконання виконавчого листа Вищого адміністративного суду України від 13.12.2017 року № 826/28283/15 про стягнення судового збору.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2018 року заяву представника Державної судової адміністрації України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа у справі № 826/28283/15 задоволено.
Поновлено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, виданого Вищим адміністративним судом України 13.12.2017 року по справі № 826/28283/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Офіс великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.10.2015 року № 0000894102, № 0000904102 до виконання строком на три місяці з дня набрання даною ухвалою законної сили.
В апеляційній скарзі Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення у справі, яким в задоволені заяви ДСА України відмовити.
Так, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби зазначає, що заявником не наведено поважних причин пропуску строку, не надано належних доказів, що підтверджують направлення поштового конверту 13.03.2018року, а тому жодних підстав для висновку суду, які б дозволили б дійти до висновку про поважність причин пропуску строку заявником немає.
Державною судовою адміністрацією України подано відзив, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, оскільки ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2018 року, якою задоволено заяву ДСА України та поновлено строк для пред'явлення виконавчого листа Вищого адміністративного суду України від 13.12.2017 року про стягнення судового збору у розмірі 14384850, 39 грн. є законною та обґрунтованою.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи заяву Державної судової адміністрації України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа у справі № 826/28283/15 суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не надано доказів того, що останнім виконано ухвала Вищого адміністративного суду України від 12.12.2017 року в частині сплати судового збору в сумі 14384850,39 грн. на користь Вищого адміністративного суду України, тому, поновлено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, виданого Вищим адміністративним судом України 13.12.2017 року по справі № 826/28283/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Офіс великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.10.2015 № 0000894102, 0000904102 до виконання строком на три місяці з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Стаття 124 Конституції України. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
За приписами ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час звернення з заявою про поновлення строку) передбачено, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час звернення з заявою про поновлення строку) будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
За приписами ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на момент видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на момент видачі виконавчого листа) строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на момент видачі виконавчого листа) передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Отже, за приписами КАС України та Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа, має право звернутись до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із заявою про поновлення пропущеного строку. При цьому, підставою для поновлення строку можуть слугувати лише поважні причини.
В свою чергу, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Водночас, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Конституційний Суд України у рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 року, зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Як свідчать матеріали справи, ухвалю Вищого адміністративного суду України від 03.10.2017 року № К/800/26432/17 клопотання Офісу великих платників податків ДФС про зменшення розміру судового збору задоволено частково. Відстрочено сплату судового збору у розмірі 14384850,39 грн. до ухвалення судового рішення по суті.
Ухвалю Вищого адміністративного суду України від 12.12.2017 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року залишено без змін та стягнуто з Офісу великих платників податків ДФС за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 14384850,39 грн. (чотирнадцять мільйонів триста вісімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят грн. 39 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)".
Як вбачається з ЄДРСР ухвала Вищого адміністративного суду України від 12.12.2017 року набрала законної сили 12.12.2017 року.
13.12.2017 року Вищим адміністративним судом України видано виконавчий лист по справі № 826/28283/15 в якому зазначено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - 13 березня 2018 року.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
З метою стягнення коштів та відповідно до вказаного виконавчого листа ДСА України звернулось до Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі листом від 12.03.2018 року № 10-4770/18.
20 березня 2018 року Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі листом № 05-17/882 повернуло виконавчий лист без виконання у зв'язку із пропущенням строку пред'явлення його до виконання.
Державна судова адміністрація України листом від 02 квітня 2018 року № 10-6498/18 повторно направила вказаний виконавчий лист до Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі разом із копією реєстру вихідної кореспонденції від 13.03.2018 року.
Управлінням Державної казначейської служби України у Печерському районі повторно повернуто виконавчий лист, оскільки відповідно до календарного штемпеля, фактичною датою повернення заяви про стягнення судового збору від 12.03.2018 року № 10-4770/18 є 16.03.2018 року.
Державна судова адміністрація України зазначає, що відповідно до реєстру вихідної кореспонденції від 13.03.2018 року лист ДСА України від 12.03.2018 року № 10-6498/18 був зданий на пошту 13.03.2018 року, але з незрозумілих причин був проштампований та відправлений лише 16.03.2018 року (а.с. 14-18 том 3).
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Тобто, копія реєстру вхідної кореспонденції від 13.03.2018 року не є у розумінні зазначених Правил документом, що підтверджує факт прийняття поштової кореспонденції.
Натомість, Державною судовою адміністрацією України не надано жодних інших доказів, які б підтверджували сукупність послідовних дій, спрямованих на вжиття заходів з пред'явлення виконавчого документа № 826/28283/15 до виконання у встановлений строк (13.03.2018 року).
Доведення обґрунтованості і поважності пропуску строку звернення із виконавчим листом покладається на особу, яка пропустила цей строк, а тому посилання Державної судової адміністрації України на те, що лист від 12.02.2018 року № 10-6498/18 був зданий на пошту 13.03.2018 року, але з незрозумілих причин був проштампований та відправлений лише 16.03.2018 року, та на підтвердження вказаного надано лише реєстр вихідної кореспонденції від 13.03.2018 року, на переконання колегії суддів не є поважною причиною та достатньою підставою для поновлення такого строку.
Оскільки заявником не наведено поважних причин, які заважали йому вчасно пред'явити до виконання виконавчий лист, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання строком на три місяці.
З підстав вищенаведеного, враховуючи, що Державною судовою адміністрацією України не доведено поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви Державної судової адміністрації України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання необхідно відмовити.
Відповідно до положень ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби викладені в апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні заяви Державної судової адміністрації України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331, 370, 376 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення яким у задоволенні заяви Державної судової адміністрації України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.О. Лічевецький
Повний текст складено 09.04.2019 року.