Справа № 560/3667/18
Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.
Суддя-доповідач: Іваненко Т.В.
28 лютого 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Франовської К.С. Кузьменко Л.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В.,
позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року (місце постановлення ухвали - м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В листопаді 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області №0445266-1304-2214 від 10.04.2018 року.
Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області №0445266-1304-2214 від 10.04.2018 року - залишено без розгляду.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.11.2018 року розгляд справи провадиться за правилами спрощеного позовного провадження. Позивач вказав, що у відповіді на відзив просив суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.11.2018 року судом першої інстанції відкрито провадження у справі та розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначити на 03.12.2018 року.
Копію вказаної ухвали отримано позивачем 14 листопада 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням (а.с.17).
03 грудня 2018 року позивач в судове засідання не з'явився.
Протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 18.12.2018 року о 12:00 год.
У зв'язку із відсутністю підтвердження отримання позивачем повістки про виклик до суду, судом першої інстанції розгляд справи відкладено на 11.01.2019 року, про що позивач був повідомлений в установленому законом порядку (а.с.36).
У судове засідання, яке відбулося 11 січня 2019 року позивач не з'явився.
Як слідує із змісту оскаржуваної ухвали, підставою для залишення позовної заяви без розгляду в порядку ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240 КАС України покладено судом ті обставини, що ОСОБА_2 повторно не прибув в судове засідання без повідомлення ним про причини неприбуття, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходили.
Вирішуючи процесуальні питання судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Приписами ч.2 ст.44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У відповідності до ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року), суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду і відсутність поважних причин такого неприбуття в судове засідання або неповідомлення ним про причини неприбуття, за умови також відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі.
В ухвалі від 09 листопада 2018 року суд першої інстанції визначив, що справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Кодекс адміністративного судочинства України визначає види проваджень, за якими здійснюється розгляд, у тому числі, позовних заяв. При відкритті провадження в адміністративній справі суд першої інстанції в ухвалі зазначає, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатись справа (п. 4 ч. 9 ст. 171 Кодексу).
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
У відповідності до вимог частини 8 статті 262 коментованого Кодексу, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.
Відповідно до вимог ст. 259 КАС України позивач може звернутись до суду з клопотанням про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, яке подається у письмовій формі.
Суд першої інстанції при постановлені ухвали залишив поза увагою подану до суду відповідь на відзив, в якій позивач просить суд проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак дійшов помилкового висновку про повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин та не повідомлення суду про причини такої неявки.
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з'ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Натомість оскаржуване судове рішення суду першої інстанції не містить жодних висновків щодо неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції явка позивача обов"язковою не визнавалася.
Таким чином, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому є підстави вважати, що висновок суду про повернення позовної заяви є передчасним.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що висновок суду першої інстанції про залишення адміністративного позову без розгляду, у зв'язку з повторним неприбуттям позивача у судові засідання без поважних причин, є неправильним та таким, що не ґрунтується на нормах КАС України, а відтак є підстави для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За правилами статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.
Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 11 квітня 2019 року.
Головуючий Іваненко Т.В.
Судді Франовська К.С. Кузьменко Л.В.