Постанова від 10.04.2019 по справі 826/722/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/722/18 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю: секретаря Суркової Д.О.,

представника позивача Павленка В.В.,

представників відповідача Волинець О.Я., Поліщука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тандем-Фінанс» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тандем-Фінанс» звернулося до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0066541409 від 26.12.2017 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок податкового органу про вчинення позивачем порушення при проведенні операції з переказу коштів із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування без застосування належним чином зареєстрованих, опломбованих та переведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій та, як наслідок, застосування фінансових санкцій, не відповідає чинному законодавству України, оскільки, позивач не здійснює продажу товарів, робіт, послуг за місцем розташування ПТКС та приймання готівкових коштів. На думку позивача, ним не допускалось порушення, визначені пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» протягом календарного року, відтак відсутня повторність таких порушень та підстави застосовувати дану норму законодавства при визначенні фінансових санкцій. При цьому, позивач звертає увагу, що законодавча норма, яка встановлює обов'язок використовувати РРО небанківськими фінансовими установами суперечить Конституції України, а тому рішення, прийняте на підставі таких висновків, є протиправним.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено, при цьому, суд першої інстанції дійшов до висновку, що за місцем прийняття готівкових коштів, тобто за місцем розташування ПТКС, не здійснюється будь яких розрахункових операцій, позаяк не здійснюється продажу товарів, робіт, послуг; не надається послуга з переказу коштів, оскільки момент отримання послуги з переказу коштів не пов'язаний у часі з моментом внесення грошових коштів до ПТКС. Суд зазначив, що операція з переказу коштів, яку виконує TOB «ФК «Тандем-Фінанс», не є розрахунковою операцією в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що, в свою чергу, унеможливлює застосування штрафних санкцій, передбачених цим Законом.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апелянт зазначає, що в розумінні п.1.24 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі, тому послуга з переказу коштів є розрахунковою операцією, що вказує на обґрунтованість застосування Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Також апелянт звертає увагу, що відповідно до ліцензії від 05.07.2017 року №36/1, позивач є небанківською фінансовою установою, тому РРО та розрахункові книжки повинні застосовуватись ним при здійсненні операцій з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПТКС.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін та вказує на правомірність висновків суду першої інстанції і безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Фінансова компанія «Тандем-Фінанс» є фінансовою установою, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК № 509 від 18.02.2015 року та на підставі ліцензії НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків №361 від 05.07.2017 року здійснює діяльність з прийому платежів та переказу коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування (згідно з КВЕД 2010 - 64.19 Інші види грошового посередництва).

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі наказу від 28.11.2017 року № 13909 та направлень від 12.12.2017 року № 8152/26-15-14-09, №8155/26-15-14-09 проведено фактичну перевірку програмно-технічного комплексу самообслуговування за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А, суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тандем-фінанс» з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв.

За результатами вказаної перевірки 13 грудня 2017 року складено акт №2470/26/15/14/39405417, яким встановлено порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В ході проведення перевірки було встановлено, що підприємство надає фінансові послуги з використанням ПТКС за готівку, який належним чином не зареєстрований, неопломбований та не переведений у фіскальний режим роботи, а саме поповнення (оплату) мобільного рахунку в сумі 500 грн через ПТКС.

На підставі акту перевірки від 13 грудня 2017 року №2470/26/15/14/39405417 Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві відповідно до підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2017 №0066541409, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 500,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення є предметом цього позову, оскільки позивач вважає його протиправним.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР) реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що ТОВ «ФК «Тандем-Фінанс» здійснює свою діяльність з переказу коштів, зокрема, встановлено порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: надання фінансової послуги з переказу коштів із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС) на суму 500,00 грн без застосування належним чином зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункової операції (РРО).

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи - вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

За визначенням статті 2 Закону № 265/95-ВР програмно-технічний комплекс самообслуговування застосовується у значенні, наведеному в Законі України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, технічні особливості ПТКС полягають у тому, що сам по собі ПТКС це частина системи до якої входять сервер фінансової компанії, комп'ютерна система фінансової компанії, разом із програмним забезпеченням, що забезпечує сам переказ.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що ПТКС- це програмно-технічний комплекс самообслуговування - пристрій, що дає змогу користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира).

Тобто, ПТКС виконує лише частину операції з усього циклу операції з переказу коштів. Суть функції ПТКС полягає в прийнятті готівкових коштів для переказу. Отже, це лише частина операції за якою слідують інкасація, фінансовий моніторинг та безпосередньо сам переказ.

Відповідно до пункту 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон № 2346-III) переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до пункту 8.5 статті 8 цього ж Закону строки проведення переказу за допомогою платіжних інструментів, крім встановлених пунктами 8.1 - 8.4 цієї статті, визначаються правилами платіжної системи та договорами, що укладаються між учасниками та користувачами платіжної системи. Строк виконання міжбанківського переказу, що здійснюється на підставі клірингових вимог, не може перевищувати строк, установлений пунктом 8.4 цієї статті.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, за місцем прийняття готівкових коштів, тобто за місцем розташування ПТКС, не здійснюється будь-яких розрахункових операцій, оскільки не здійснюється продажу товарів, робіт, послуг; не надається послуга з переказу коштів, оскільки момент отримання послуги з переказу коштів не пов'язаний у часі з моментом внесення грошових коштів до ПТКС. Час надання послуги пов'язаний з моментом зарахування грошових коштів на рахунок отримувача.

При цьому, операція з переказу коштів, яку виконує TOB «ФК «Тандем-Фінанс» не є розрахунковою операцією в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що в свою чергу унеможливлює застосування штрафних санкцій передбачених пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Обов'язок використовувати реєстратори розрахункових операцій для позивача встановлено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» № 569-VIII від 01 липня 2015 року, який набув чинності 1 липня 2015 року. Вказаним Законом були внесені зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зокрема, Законом № 569-VIII було внесено зміни до статті 9 Закону № 265/95-BP, якими встановлено вимоги щодо застосування РРО при виконанні операцій з приймання готівки для подальшого її переказу небанківськими фінансовими установами, відповідно до якої реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Операції з приймання готівки в гривнях для подальшого її переказу здійснюють виключно: банки (комерційні агенти банків - юридичні особи, які уклали агентські договори з банками); небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали ліцензію відповідного органу на переказ коштів і є платіжними організаціями та/або учасниками платіжної системи та здійснюють свою діяльність відповідно до узгоджених Національним банком України правил платіжної системи.

Відповідно до пункту 1.32 2 статті 1 Закону №2346-III ПТКС - пристрій, що дає змогу користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира).

Тобто, ПКТС- це не місце проведення розрахункових операцій, а місце ініціювання переказу коштів.

Судова колегія звертає увагу, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що особи, які здійснюють операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

При цьому, в розумінні цього Закону розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).

Таким чином, на суб'єкт господарювання покладається обов'язок застосовувати РРО при здійсненні операції, яка полягає у прийманні від покупця готівкових коштів за місцем реалізації товарів (послуг).

При цьому, судом встановлено, що фізична особа вносила кошти в ПТКС не за отримання послуг чи товарів від позивача, а здійснювала поповнення мобільного рахунку.

Таким чином, позивачем при прийманні готівки на поповнення рахунку, не здійснювалася розрахункова операція з приймання коштів від покупця за реалізацію послуг, оскільки ця послуга фактично отримується від ПрАТ «Київстар», а тому така операція в порядку Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не є розрахунком, у зв'язку з чим доводи відповідача про необхідність застосування РРО суд визнає безпідставними.

Щодо посилання апелянта на лист ДФС №4315/7/99-99-22-07-03-17 від 10.02.2015 року, то колегія суддів зазначає, що даний лист не є офіційним тлумаченням норм законодавства, а лише відображає позицію контролюючого органу до застосування РРО.

Крім того, спірним у даній справі, крім іншого, є застосування штрафної санкції, передбаченої п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у зв'язку з повторністю порушення у розмірі 100 відсотків від вартості проданих товарів.

Винесення податкового повідомлення-рішення Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві № 0066541409 від 26.12.2017 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 500,00 грн, обґрунтовано тим, що у позивача на дату його прийняття, наявні порушення, за які його було притягнуто до відповідальності, а саме факт першого порушення встановлено актом документальної планової виїзної перевірки від 27.10.2017 року №1286/26-15-14-06-02/39405417, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0060001409 від 21.11.2017 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.

Вищевказане податкове-повідомлення рішення було оскаржено в судовому порядку, та станом на дату винесення податкового повідомлення-рішення № 0066541409 від 26.12.2017 року не було узгодженим в силу п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України.

При цьому, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/15504/17 від 27.02.2018 року податкове повідомлення-рішення №0060001409 від 21.11.2017 року визнано незаконним та скасовано.

З вищевикладеного вбачаться, що відповідачем не надано доказів вчинення позивачем відповідного порушення повторно, не надано доказів існування не скасованого та не оскаржуваного на час прийняття спірного рішення, податкового повідомлення-рішення, прийнятого з підстав, передбачених п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем порушено процедуру прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тому враховуючи порушення з боку контролюючого органу норм чинного законодавства, враховуючи відсутність факту повторності вчинення позивачем порушення норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», податкове повідомлення-рішення № 0066541409 від 26.12.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо про виправності винесеного податкового повідомлення-рішення.

При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 10.04.2019.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк

Попередній документ
81088823
Наступний документ
81088825
Інформація про рішення:
№ рішення: 81088824
№ справи: 826/722/18
Дата рішення: 10.04.2019
Дата публікації: 15.04.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); передачі майна у податкову заставу; спорів за участю органів доходів і зборів