10 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 280/4472/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Центрального об'єднаного районного військового комісаріату м. Запоріжжя Міністерства оборони України
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року по справі
за позовом ОСОБА_1
до Призовної комісії по Олександрівському району м. Запоріжжя, Центрального об'єднаного районного військового комісаріату м. Запоріжжя Міністерства оборони України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року по справі №280/4472/18 позовну заяву ОСОБА_1 до Призовної комісії по Олександрівському району м. Запоріжжя, Центрального об'єднаного районного військового комісаріату м. Запоріжжя Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Відповідачем-2 19.02.2019 року подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2019 року апеляційну скаргу Центрального об'єднаного районного військового комісаріату м. Запоріжжя Міністерства оборони України залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом:
- подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;
- подання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору у розмірі 1057,20 грн.;
- зазначення в апеляційній скарзі повного найменування та місцезнаходження Призовної комісії по Олександрівському району м. Запоріжжя;
- зазначення в апеляційній скарзі правильного процесуального статусу ОСОБА_1 як Позивача.
У межах строку, встановленого для усунення недоліків на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від Центрального об'єднаного районного військового комісаріату м. Запоріжжя Міністерства оборони України надійшов лист про виконання вимог ухвали від 11.03.2019 року у справі №280/4472/18, до якого додано, зокрема, виправлену апеляційну скаргу, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, платіжне доручення №371 від 15.02.2019 року.
В обґрунтування заявленого клопотання Відповідачем-2 зазначено про те, що першочергово апеляційна скарга подана без порушення строків на апеляційне оскарження, однак ухвалою суду апеляційної інстанції останню було повернуто заявнику без попереднього залишення її без руху.
Мотивуючи клопотання заявником також зазначено про те, що повторна апеляційна скарга не подавалась у зв'язку з відсутністю оплати судового збору не з вини Центрального об'єднаного районного військового комісаріату м. Запоріжжя Міністерства оборони України.
Разом з тим, наведені Відповідачем-2 у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.
З матеріалів справи встановлено, що 29.11.2018 року в порядку письмового провадження складено повне судове рішення у справі №280/4472/18 (а.с. 68-72). Копія означеного рішення отримана заявником 05.12.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 74).
03.01.2019 року Відповідачем-2 було вперше подано апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року по справі №280/4472/18 (а.с. 78-92).
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2019 року вперше подану апеляційну скаргу Центрального об'єднаного районного військового комісаріату м. Запоріжжя Міністерства оборони України повернуто заявнику на підставі ст. 298 КАС України.
Вказана ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2019 року Відповідачем-2 в касаційному порядку оскаржена не була та є чинною.
Колегія суддів звертає увагу на те, що незгода заявника апеляційної скарги з ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги є підставою для її оскарження, але не може визнаватись поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, при повторному поданні Відповідачем-2 апеляційної скарги.
Крім того, посилання заявника апеляційної скарги на відсутність оплати судового збору не з вини останнього, як на поважну підставу пропуску строку, є необґрунтованою, оскільки Відповідач-2 є суб'єктом владних повноважень та фінансується з Державного бюджету України.
Колегія суддів вважає, що в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору фіскальним органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження і доводи Відповідача-2 щодо несвоєчасного фінансування, оскільки Центральний об'єднаний районний військовий комісаріат м. Запоріжжя Міністерства оборони України, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому несвоєчасність фінансування, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинна впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з пунктом шостим частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” від 07.07.1989).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також, колегія суддів зазначає, що Відповідачем-2 не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після повернення вперше поданої апеляційної скарги) до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в найкоротші строки.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених Відповідачем-2 у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст. 299 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання Центрального об'єднаного районного військового комісаріату м. Запоріжжя Міністерства оборони України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року по справі №280/4472/18.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Центрального об'єднаного районного військового комісаріату м. Запоріжжя Міністерства оборони України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року по справі №280/4472/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Призовної комісії по Олександрівському району м. Запоріжжя, Центрального об'єднаного районного військового комісаріату м. Запоріжжя Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов