П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 квітня 2019 р.м. ОдесаСправа № 522/15687/18
Категорія: 3.7.1 Головуючий в І інстанції: Шенцева О.П.
Дата та місце ухвалення рішення: 12.11.2018 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Стас Л.В.
судді - Турецької І.О.
за участю секретаря - Колеснікова-Горобець І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 3-ї роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Черкашина Олександра Юрійовича про визнання протиправними дій з притягнення до адміністративної відповідальності, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У вересні 2018 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач-1), інспектора 3-ї роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Черкашина Олександра Юрійовича (далі - відповідач-2), в якому позивач просив: визнати протиправними дії відповідача-2 з притягнення позивача до адміністративної відповідальності, скасувати постанову серії ВР № 219442 від 23.08.2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2018 року позов задоволено частково. Скасовано постанову серії ВР № 219442 від 23.08.2018 року інспектора № 35 № 3 УПП в Одеській області ДПП, лейтенанта поліції Черкашина Олександра Юрійовича про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального права.
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що 23.08.2018 року лейтенантом поліції Черкашиним О.Ю. винесено постанову серії ВР № 219442 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн.
Згідно зазначеної постанови, 23.08.2018 року о 21 годині в м. Одесі за адресою: вул. Черняховського 5, позивач, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz 300JD, номерний знак НОМЕР_1, не виконав вимоги знак 4.4 «Рух прямо та праворуч», чим порушив п. 8.5 ПДР України.
Не погоджуючись із діями відповідача-2 щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та складеною постановою, останній звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи справу та задовольняючи частково заявлений позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірна постанова прийнята інспектором лейтенантом поліції Черкашиним О.Ю. з порушенням повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підлягає скасуванню.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на викладене.
Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 8.5 р. 8 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що дорожня розмітка (додаток 2) поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.
Підпунктом 4.4 пункту 4 розділу 33 Правил дорожнього руху встановлений наказовий знак «Рух прямо або праворуч».
Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За правилами ст. 280 КУпАП (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 283 КУпАП (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Зі змісту оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що підставою для прийняття вказаної постанови стали встановлені відповідачем-2 обставини щодо не виконання позивачем 23.08.2018 року о 21 годині в м. Одесі за адресою: вул. Черняховського 5, при керуванні транспортним засобом Mercedes-Benz 300JD, номерний знак НОМЕР_1, вимог знаку 4.4 «Рух прямо та праворуч» та порушення п. 8.5 ПДР України, чим позивач скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Так, як встановлено відповідачем-2 та підтверджується наявними в матеріалах справи відеозаписом, схемою здійсненого правопорушення, фото щодо розташування знаку 4.4 «Рух прямо та праворуч» на вул. Черняховського, м. Одеса, позивач, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz 300JD, номерний знак НОМЕР_1, по вул. Черняховського, м. Одеса, здійснив поворот ліворуч, не виконавши вимоги знаку 4.4 «Рух прямо та праворуч» та порушивши п. 8.5 ПДР України.
За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем-2 цілком правомірно прийнято оскаржуваного постанову та застосовано до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В заявленому позові позивачем не заперечено здійснення ним повороту ліворуч за наведеною адресою всупереч встановленому знаку 4.4 «Рух прямо та праворуч».
Разом з цим, як на підставу для скасування оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, останній послався на протиправність дій з боку інспектора поліції щодо не задоволення його клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення з метою забезпечення правовою допомогою.
Суд першої інстанції погодився із вказаними доводами позивача.
Проте, колегія суддів не приймає до уваги наведені доводи позивача та вважає, що суд першої інстанції визнаючи такі доводи позивача обґрунтованими не врахував наступні вимоги КУпАП.
Так, колегія суддів зазначає, що згідно ч.ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, протокол не складається. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Отже, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в Кодексі України про адміністративні правопорушення.
Крім того, колегія суддів зазначає, що під час розгляду відносно позивача справи про адміністративне правопорушення останньому з боку відповідача-2 не здійснювалось будь-яких перешкод щодо участі у розгляді справи для захисту прав позивача адвоката. Позивач самостійно не скористався таким правом.
Також, в заявленому позові, підставою для скасування оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності останнім визначено порушення з боку інспектора патрульної поліції процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме, на думку позивача, інспектором патрульної поліції помилково було розглянуто справу про адміністративне правопорушення відносно позивача безпосередньо на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Проте, колегія суддів вважає безпідставними такі доводи позивача з огляду на викладене.
Згідно ст. 222 КУпАП (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга і четверта статті 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 276 КУпАП (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
В рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015, на яке посилається позивач, зазначено, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Приймаючи зазначене рішення Конституційний Суд України виходив з того, що в ч.ч. 1, 2 ст. 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
За Кодексом до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина перша статті 85); порушення правил рибальства (частина третя статті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третя статті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 116-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.
Після прийнятті вказаного рішення Конституційного Суду України 14.07.2015 року на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» до ст. 258 КУпАП внесено зміни.
Так, згідно ч. 2 ст. 258 КУпАП (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частиною 5 статті 258 КУпАП (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.
Як встановлено матеріалами справи, постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено інспектором патрульної поліції, який відповідно до вимог ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, безпосередньо на місці його вчинення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що приймаючи оскаржувану постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення, відповідач-2 діяв у межах повноважень, а тому підстави для скасування прийнятої ним постанови у справі про адміністративне правопорушення відсутні.
З огляду на викладене, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2018 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 3-ї роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Черкашина Олександра Юрійовича про визнання протиправними дій з притягнення до адміністративної відповідальності, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судове рішення складено у повному обсязі 11.04.2019 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька