Справа № 640/20027/18 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
Добрівська Н.А.
Іменем України
09 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдом" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2019 року, що прийнята у місті Києві, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдом" до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними дій, скасування індивідуальних актів,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області щодо призначення і проведення 02.11.2018 позапланової перевірки ТОВ «Трейдом»;
- визнати протиправним скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної Інспекції у Київській області від 02.11.2018 №С-0211/1 про усунення порушення я вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм. Стандартів і правил, виданий керівнику ТОВ «Трейдом» (далі - Припис від 02.11.2018);
- визнати протиправною і скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної Інспекції у Київській області від 14.11.2018 №3-1411/1-10/10-30/1411/06/01 про накладення на ТОВ «Трейдом» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності з врахуванням листа Заступника директора - начальника відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 19.11.2018 №10/10-45/1911/06/01 «Про технічну помилку» (далі - Постанова від 14.11.2018).
В подальшому позивачем також було подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій заявник додатково просив:
- визнати протиправним і скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної Інспекції у Київській області від 15.11.2018 №С-1511/4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий керівнику ТОВ «Трейдом» з врахуванням листа Заступника директора - начальника відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 26.11.2018 № 10/10-25/2611/06/01 «Про технічну помилку» (далі - Припис від 15.11.2018);
- визнати скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної Інспекції у Київській області від 28.11.2018 №3-2811/1-10/10-38/2811/06/01 про накладення на ТОВ «Трейдом» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Постанова від 28.11.2018).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2019 року заяву повернуто у зв'язку із порушенням прави об'єднання позовних вимог.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для повернення заяви були відсутні.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Оскаржувану ухвалу прийнято судом на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), згідно якої позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Таким чином, для правильного вирішення апеляційної скарги слід встановити, чи було порушено позивачем правила об'єднання позовних вимог при поданні заяви про їх збільшення.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За змістом частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист <…>.
Пунктом 1 частини другої статті 172 КАС передбачено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача.
Відповідно до частини першої статті 172 КАС в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (пункт 23 частини першої статті 4 КАС).
Отже, правила об'єднання позовних вимог дозволяють вирішення у межах однієї справи позовних вимог одного й того самого позивача щодо рішень, дій чи бездіяльності одного й того самого суб'єкта владних повноважень, що виникли з одних і тих же підстав, за одних і тих же обставин, а також вимог, задоволення яких є безпосередньою підставою для задоволення інших вимог.
Правила об'єднання позовних вимог підлягають також застосуванню при реалізації позивачем права на зміну предмету або підстав позову, збільшення розміру позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було оскаржено дії відповідача щодо призначення та проведення 02.11.2018 перевірки позивача, а також Припис від 02.11.2018 та Постанову від 14.11.2018, що прийняті у зв'язку із висновком відповідача про необґрунтований недопуск 02.11.2018 його садових осіб до перевірки. У приписі від 02.11.2018 позивача зобов'язано допустити 15.11.2018 посадових осіб відповідача до перевірки.
15.11.2018 на підставі наказу відповідача від 08.11.2018 № 237П (згідно розділу І акту № Т-1511/2; а.с. 58) посадовими особами останнього здійснюватися заходи щодо перевірки виконання вимог припису від 02.11.2018, за результатами яких був складений Припис від 15.11.2018 та винесена Постанова від 28.11.2018 у зв'язку із висновком відповідача про необґрунтований недопуск 15.11.2018 його садових осіб до перевірки.
Наведене свідчить, що Підстави перевірки 02.11.2018, за результатами якої винесено Припис від 02.11.2018 та Постанову від 14.11.2018 не є тотожними з підставами перевірки 15.11.2018, за результатами якої винесено Припис від 15.11.2018 та Постанову від 28.11.2018. При цьому, Припис від 02.11.2018 та Постанова від 14.11.2018 стосувалася обставин, що мали місце 02.11.2018, а Припис від 15.11.2018 та Постанова від 28.11.2018 - подій, що мали місце 15.11.2018.
Таким чином, не зважаючи на те, що позовні вимоги про скасування Припису від 02.11.2018 і Постанови від 14.11.2018 та Припису від 15.11.2018 і Постанови від 28.11.2018 заявлені одним і тим же позивачем до одного і того ж відповідача, проте підстави їх прийняття є різними. Колегія суддів вважає, що результат вирішення первинних вимог, наведених у позові, може бути врахований судом при вирішенні позовних вимог, що наведені у спірній заяві про їх збільшення, проте, задоволення перших не є безумовною підставою для задоволення останніх.
З огляду на це, вимоги, заявлені у позові та вимоги заяви про їх збільшення не можуть бути об'єднані в одному проваджені, оскільки це суперечитиме частини першої статті 172 КАС.
Відповідно до частини шостої статті 7 КАС у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
За таких обставин, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про повернення заяви позивача, оскільки ним було порушено правила об'єднання позовних вимог.
При цьому, повернення заяви про збільшення позовних вимог, не позбавляє права позивача звернутися до суду із відповідним позовом у загальному порядку.
Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 312, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдом" залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя І.В. Федотов
Повний текст постанови складений 11.04.2019.