08 квітня 2019 р.Справа № 440/3496/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калитки О. М.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 року, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, місце складання м. Полтава, повний текст складено 10.12.18 року по справі № 440/3496/18
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення,
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.08.2018 №0069201303.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що податкові накладні своєчасно та неодноразово направлялися на реєстрацію, однак зареєстровані ДФС з після спливу строку встановленого для їх реєстрації, тому вважає, що ним виконано обов'язок щодо реєстрації податкових накладних в межах граничного терміну встановленого ст. 201 Податкового кодексу України, а отже у відповідача відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій передбачених ст. 120-1 Податкового кодексу України.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі № 440/3496/18 задоволено адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 14.08.2018 №0069201303.
Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 26.07.2018 головним ревізором-інспектором відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Полтавській області Гавриленко Галиною Георгіївною проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1.
Результати передвіки оформлені актом №6618/16-31-13-03/30195127 від 26.07.2018, яким зафіксовано несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, чим порушено п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України.
За результатами розгляду вказаного акту ГУ ДФС у Полтавській області 14.08.2018 винесено податкове повідомлення-рішення №0069201303, яким до позивача, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування по податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 137257,92 грн, застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 13725,81 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вчинено усіх залежних від нього дій спрямованих на реєстрацію податкових накладних та дотримання строків їх реєстрації.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 201.1 Податкового Кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 Податкового Кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем складено податкові накладні №1681, №689, №686, №1686 від 14.06.2018; №951, №950, №684, №949, №953 №952, №763 від 15.06.2018 та №1060 від 02.06.2018, які починаючи з 28.06.2018 неодноразово направлялися до ДФС України для проведення їх реєстрації, що підтверджується інформацією з програми MEDOC.
Відповідно до абз. 9-10 п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Абзацом 13 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи те, що позивачем надано докази своєчасного направлення податкових накладних до ДФС, а відповідачем не надано доказів недоставлення податних накладних, поданих позивачем, або їх неприйняття, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідності до вимог абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні №1681, №689, №686, №1686 від 14.06.2018; №951, №950, №684, №949, №953 №952, №763 від 15.06.2018 та №1060 від 02.06.2018 вважаються прийнятими у день їх первісної подачі.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не витребовувались докази від Головного управління ДФС у Полтавській області про недоставлення податкових накладних, які направлялися до ДФС 28.06.2018 та 29.06.2018, колегія суддів зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Натомість, відповідач як суб'єкт владних повноважень всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів та не обґрунтував правомірність свого рішення.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ
Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі № 440/3496/18 відсутні.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 року по справі № 440/3496/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 11.04.2019 року