Справа № 761/45609/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Осаулов А.А.
10 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кузьменка В.В.;
за участю секретаря: Горяінової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2018 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - 25 травня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У грудні 2017 року, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач-2), в якому просив зобов'язати відповідача-1 на підставі грошового атестату серії ЗС №487845 та архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 23.11.2017 №179/1/12965 зробити перерахунок пенсії позивачу включивши в суму заробітної плати для обчислення пенсії суми грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги, індексації та одноразової грошової допомоги при звільнені та надати документи до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві для проведення відповідного перерахунку пенсії, а також зобов'язати Відповідача-2 на підставі довідки Київського міського військового комісаріату здійснити перерахунок пенсії Позивачу з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги, індексації та одноразової грошової допомоги при звільнені, з урахуванням вже виплачених коштів за 3 роки до звернення до суду.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що перебуває на обліку ГУПФУ в м.Києві та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Проте при розрахунку розміру пенсії Позивача не включено грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги, індексації та одноразової грошової допомоги при звільнені, тобто усіх доплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Разом з тим, листом від 23.10.2017 №ВСЗ/1965 Київський міський військовий комісаріат відмовив Позивачу у задоволені заяви, посилаючись на відповідні положення постанови Кабінету Міністрів України від 07.10.2007 №1294 та Постанови №393.
Також, Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві листом від 03.11.2017 №26369/03/К-2406 відмовило позивачу у перерахунку пенсії, оскільки чинне пенсійне законодавство не містить відповідних норм, які б надавали можливість здійснити перерахунок пенсії.
Позивач вважає, що діями відповідача порушуються його права та не відповідають вимогам закону та судовій практиці з розгляду справ вказаної категорії, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту свого порушеного права.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2018 позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Київського міського військового комісаріату щодо не підготовки та не поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про перерахунок пенсії відносно ОСОБА_1 із урахуванням відповідних видів грошового забезпечення.
Зобов'язано Київський міський військовий комісаріат оформити (підготувати, скласти) довідку про усі, в тому числі додаткові види грошового забезпечення, отриманих ОСОБА_1 за останніх 24 місяці перед місяцем звільнення з військової служби, яка має містити дані щодо розміру сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні.
Зобов'язано Київський міський військовий комісаріат подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві довідку про усі, в тому числі додаткові види грошового забезпечення, отриманих ОСОБА_1 за останніх 24 місяці перед місяцем звільнення з військової служби, яка має містити дані щодо розміру сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем 1 подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п.13 ст.10 КАС України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.229 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.2 ст.313 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
Згідно ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2018 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено справу до розгляду на 15 серпня 2018 року на 13 год 10 хв.
У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Під час розгляду колегією суддів справи виникла необхідність зупиненні провадження у даній справі.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Київського міського військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії - зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17.
Зазначена справа разом з апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2018 року надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду відповідно до ч. 3 ст. 29 КАС України як визначеного ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суду, якому передаються справи Київського апеляційного адміністративного суду, що ліквідований згідно з Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах».
У відповідності до ч. 2 ст. 30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
На час надходження справи до Шостого апеляційного адміністративного суду було відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду.
Відповідно до ч. 14 ст. 31 КАС України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року прийнято справу №761/45609/17 до провадження Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді - доповідача Костюк Л.О. та суддів Бужак Н.П., Кузьменка В.В.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року провадження у справі за Київського міського військового комісаріату зупинено до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17.
Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.
Оскільки на даний час необхідність в зупиненні провадження у справі відпала, так як рішення Верховного Суду у зразковій справі набрало законної сили, колегія суддів вважає за необхідне поновити провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 КАС України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
На підставі вище зазначеного повістками - повідомленнями Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 року призначено до рогляду питання щодо поновлення провадження у справі та розгляду на 10 квітня 2019 року на 10 год. 00 хв.
Перевіривши матеріали справи, керуючись ст.237 КАС України, під час розгляду питання про поновлення провадження у справі, колегія суддів протокольною ухвалою постановила, провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, поновити та розглянути справу у судовому засіданні на 10 квітня 2019 року об 10 год. 00 хв.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, що з витягу із Наказу Міністра оборони України (по особовому складу» від 18 жовтня 2004 року №806 вбачається, що полковник юстиції ОСОБА_1 , начальник відділу організації представництва, моніторингу та аналізу справ щодо захисту інтересів Міністерства оборони України в юрисдикційних органах - заступника начальника управління організаційно-аналітичного забезпечення Юридичного департаменту Міністерства оборони України, звільнено з військової служби у запас за пунктом 67 підпункт «в» (у зв'язку із скороченням штатів), з правом носіння військової форми одягу.
Згідно Листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.11.2017р. №26369/03/К-2406 ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Судом встановлено, що Позивач звертався до Київського міського військового комісаріату із відповідною заявою про оформлення довідки з урахуванням одноразових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та направлення її до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для проведення відповідного перерахунку. Між тим, листом від 23.10.2017 року № ВСЗ/1965 Відповідач-1 повідомив, що п. 3 постанови КМУ від 07.11.2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, згідно з додатком 25 та в цьому переліку зазначені Позивачем грошові забезпечення, зокрема грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація,та одноразова грошова допомога при звільненні відсутні.
Крім цього, Відповідач-2 у своєму вищевказаному листі зазначив, що в ст. 43 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 не зазначені такі види грошового забезпечення як грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, одноразова грошова допомога при звільненні, їх не може бути враховано до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії відповідно до Закону.
У зв'язку з викладеним Позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії.
Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ) (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) та Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі по тексту - Постанова № 1294) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Правовими приписами п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України встановлено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Так, ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з ч. 2-3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 1 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, ч. 3 ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII, обчислюються з розміру грошового забезпечення та враховують, зокрема, надбавки, доплати, підвищення та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Аналізуючи в сукупності та взаємозв'язку вищезазначені правові положення Закону № 2262-ХІІ та Закону № 2011-ХІІ, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що грошове забезпечення військовослужбовців при призначенні (обчисленні), перерахунку їм пенсії має включати крім відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років тільки щомісячні додаткові види грошового забезпечення.
Включення не регулярних виплат до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, означатиме, що особа двічі користується соціальною пільгою: у першому випадку - одноразово, у другому - регулярно отримуючи пенсію, що суперечить принципам соціального забезпечення.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного у постанові від 06 лютого 2019 року № 11-806апп18 (справа №522/2738/17).
Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» передбачено перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мінюсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзвязку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (пункт 2 Порядку № 45).
Згідно з п. 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Тобто, підставою для перерахунку пенсії є довідка встановленої форми, видана уповноваженим органом.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що Київський міський військовий комісаріат вправі підготувати позивачеві довідку для перерахунку пенсії лише у випадку надіслання Головним управлінням пенсійного фонду України списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 до Порядку проведення перерахунку пенсій, у якому буде визначено позивача - Кондик І.М.
Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що в даному випадку відповідачем доведена правомірність
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до не правильного висновку щодо задоволення позовних вимог, а тому постанова суду першої інстанції має бути скасована з постановлянням нової про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.
Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2018 року підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 229, 237, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Київського міського військового комісаріату - задоволити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2018 року - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 10 квітня 2019 року).
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
В.В. Кузьменко