П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1440/2503/18
Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Стас Л.В.
суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання протиправними та скасування розпоряджень про відмову у призначенні субсидії, державної соціальної допомоги, -
Позивач, ОСОБА_2, звернулась з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (далі - відповідач 1, Департамент), Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (далі - відповідач 2, Управління), в якому просила визнати протиправними та скасувати розпорядження Управління від 27 квітня 2018 року № 2/4404, № 2/2250, № 1/5067, № 1/397 про відмову у призначенні субсидії, державної соціальної допомоги.
В обґрунтування позову посилалась на те, що оскаржувані розпорядження прийняті відповідачем поза межами та не успосіб, що передбачені Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженим Постанововю КМУ № 250 від 24.02.2003 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у задовлені позову ОСОБА_2 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішені суду, обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначала про відсутність у Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради законодавчо встановлених повноважень для прийняття рішення про відмову в призначенні державної соціальної допомоги, після того, як вже прийнято рішення про призначення такої допомоги та проведена її виплата, оскільки у даному випадку, у відповідності до норм чинного законодавства відповідач повинен був прийняти рішення про припинення виплат.
Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу зазначав про безпідставність доводів апеляційної скраги та наголошував на тому, що оскільки позивач має у власності або володінні два транспортних засоби, відсутні правові підстави для призначення йому державної соціальної допомоги. У зв'язку з викладеним просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року - залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 має почесне звання «Мати-героїня» (а.с. 21), є матір'ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 22, 23, 24, 25, 26).
Позивач перебувала на обліку у відділі соціальних виплат та компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради з жовтня 2015 по травень 2018 року, та зверталася із заявами про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. До заяв позивач долучала, окрім іншого, декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.
Рішенням Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради № 606014 від 20.11.2015 р. позивачу була призначена соціальна допомога на період з 01.10.2015 р. по 31.03.2016 року; рішенням № 1859 від 05.07.2016 р. здійснений перерахунок соціальної допомоги в межах призначення на період з 01.10.2015 р. по 31.03.2016 р. (а.с. 10).
Рішенням Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради № 1860 від 06.07.2016 р. (а.с. 11) позивачу повторно призначена соціальна допомога на період з 01.06.2016 р. по 30.11.2016 року.
Рішенням Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради № 1843 від 19.12.2016 року (а.с. 11) позивачу повторно призначена соціальна допомога на період з 01.12.2016 року по 31.05.2017 року.
Рішенням Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради № 6682 від 01.03.2018 року (а.с. 12) позивачу повторно призначена соціальна допомога на період з 01.01.2018 року по 30.06.2018 року .
Рішенням Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради № 6682 від 01.03.2018 року (а.с. 12) позивачу повторно призначена соціальна допомога на період з 01.01.2018 року по 30.06.2018 року .
27 квітня 2018 року відповідачем було проведено перевірку правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидій та соціальної допомоги, результати якої зафіксовано в Акті від 27.04.2018 року.
Вказаною перевіркою виявлено надання ОСОБА_2 невірної інформації (сім'я має більше одного транспортного засобу). Згідно висновків Акту, у період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року заявнику було надмірно виплачено кошти в сумі 42463,06 грн. Також у висновках вказаного Акту зазначено - дію соціальної допомоги припинити з 01.04.2018 року (а.с. 55).
Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що Управлінням соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради прийнято Розпорядження про відмову у призначенні субсидій, державних соціальних допомог від 27.04.2018 р. №2/4404, згідно якого позивачу не призначено соціальну допомогу на період з 01.01.2015 р. по 31.03.2016 р., з посиланням на п. 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, як осбі яка має у володінні два транспортних засоби (а.с. 13).
Крім того, Розпорядженням Управління від 27.04.2018 р. №2/2250 позивачу відмовлено у призначенні соціальної допомоги на період з 01.06.2016 р. по 30.11.2016 р., з посиланням на п. 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, як осбі, яка має у володінні два транспортних засоби (а.с. 14).
Розпорядженням Управління від 27.04.2018 р. №2/5067 позивачу відмовлено у призначенні соціальної допомоги на період з 01.12.2016 р. по 31.05.2017 р., з посиланням на п. 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, як осбі, яка має у володінні два транспортних засоби (а.с. 15).
Розпорядженням від 27.04.2018 р. №2/397 позивачу відмовлено у призначенні соціальної допомоги на період з 01.01.2018 р. по 30.06.2018 р., з посиланням на п. 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, як осбі, яка має у володінні два транспортних засоби (а.с. 15).
Вважаючи протиправними зазначені розпорядження відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що оскільки перевіркою було встановлено наявність у позивача два транспортних засоби, про що позивач не повідомила у заявах про призначення державної допомоги малозабезпеченим сім'ям, відповідачем правомірно прийнято оскаржувані розпорядження про відмову у призначенні державної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 10 ст. 4 Зкону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям з дітьми» порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів країни.
Порядк призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям затвердженоий Постанововю КМУ № 250 від 24.02.2003 року (Порядок № 250, тут та надалі в редакції, чинній станом на 27.04.2018 року).
Відповідно до абзацу 4 ч. 1 ст. 7 Зкону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям з дітьми» (тут та надалі в редакції, чинній станом на 27.04.2018 року), державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). Аналогічні приписи містяться і в абзаці 6 п. 10 Порядку № 250.
Частиною 2 статті 7 Зкону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям з дітьми» встановлено, що за наявності обставин, передбачених у частині першій цієї статті, державна соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо:
- у складі сім'ї є особа з інвалідністю;
у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);
- неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов'язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім'ї.
Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.
Відповідно до частини 4 ст. 7 Зкону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям з дітьми» якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення. Аналогічні приписи містяться і в п. 12 Порядку № 250.
Відповідно до п. 8 та п. 9 Порядку № 250, соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє уповноваженого представника сім'ї, які документи повинні бути подані додатково.
Орган соціального захисту населення видає уповноваженому представнику сім'ї повідомлення про прийняття заяви та документів із зазначенням дати прийняття.
Рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення протягом десяти календарних днів.
У разі прийняття рішення про відмову в наданні соціальної допомоги орган соціального захисту населення письмово повідомляє про це уповноваженого представника сім'ї із зазначенням підстав відмови та порядку оскарження рішення.
Абзацами першим та другим пункту 25 Порядку № 250 передбачено, шо виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється у разі якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, в якому виявлено порушення.
Таким чином, за приписами зазначених норм, рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її призначенні приймається протягом десяти календарних днів з дня прийняття заяви про призначення соціальної допомоги та доданих до неї документів. При цьому, у разі, якщо після прийняття рішення про призначення соціальної допомоги, в подальшому встановлена наявність обставин, за яких особа не має права на отримання цієї допомоги, приймається рішення про припиненя її виплати.
Колегія суддів зазначає, що за матеріалами справи відповідачем - Управлінням соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради були прийняті рішення про призначення апелянту соціальної допомоги та така допомога виплачувалась в порядку встановленому законом та Порядком № 250.
Отже, ані Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям з дітьми», ані Порядком № 250 не надано право органу, який вирішує питання щодо призначення соціальної допомоги, приймати рішення (розпорядження) про відмову у призначенні соціальної допомоги після того, як вже прийнято рішення про її призначення. Натомість, встановивши в ході перевірки обставини, які вплинули на право апелянта на отримання соціальної допомоги, відповідач - Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради має право зупинити виплату такої допомоги та вчинити дії щодо повернення надміру виплачених сум, зокрема запропонувати особі добровільно повернути кошти або звернутись до суду з відповідним позовом.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що приймаючи оскаржувані розпорядження, Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради діяло не у спосіб та поза межами повноважень, які встановлені Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям з дітьми» та Порядком № 250.
Колегія суддів вважає помилковим обгрунтування судом першої інстанції правомірності оскаржуваних розпоряджень посиланням на відсутність доказів, які б спростовували висновки відповідачів щодо наявності у апелянта двох транспортних засобів. За приписами Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям з дітьми» та Порядку № 250 наявність у позивача двох транспортних засобів є підставою для прийняття рішення про відмову у призначенні соціальної допомоги при розгляді заяви позивача, та у випадку, коли така допомога вже призначена (виплачена) є підставою для припинення її вплати та вчинення дій, спрямованих на повернення надміру виплачених сум такої допомоги.
Оскільки оскаржувані розпорядження були прийняті не у спосіб та поза межами повноважень, що встановлені законом, що є порушенням ст. 19 Конституції України, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для їх скасування.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задовленню, оскаржуване судове рішення - скасуванню,з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів вважає, що відповідно до приписів ст. 139 КАС України, понесені апелянтом судові витрати у загальному розмірі 2162,01 грн., а саме: сплачений судовий збір за подання позову в сумі 704,80 грн. (а.с. 4), та за подання апеляційної скарги - 1057,21 грн. (а.с. 72), має бути відшкодований апелянту за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, структурним підрозділом якого - Управлінням соціальних виплат і компенсацій Корабельного району, в порушення ст. 19 Конституції України були прийняті оскаржувані розпорядження.
Керуючись ст. ст. 139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати розпорядження Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради від 27 квітня 2018 року №2/4404, №2/2250, №1/5067, №1/397 про відмову у призначенні субсидії, державної соціальної допомоги.
Стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (ЄДРПОУ - 03194499, місцезнаходження: вулиця Мала Морська, 19, місто Миколаїв, 54001) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1, місце реєстрації (проживання): АДРЕСА_1) у відшкодування судових витрат, сплаченого судового збору, 2162,01 грн. (дві тисячі сто шістдесят дві гривні 01 коп.), за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 11.04.2019 року.
Головуючий суддя Стас Л.В.
Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.