ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
11 квітня 2019 року № 826/10183/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу без повідомлення учасників процесу (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі наданих ним копій особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2012-2014 роки, а також дії відповідача щодо виплати позивачу з 01 квітня 2018 року перерахованої йому відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби. Та деяких інших осіб», пункту 1 Постанови Уряду від 28 лютого 2018 року № 103 підвищеної пенсії у розмірі 50 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року з урахуванням при її обчисленні грошової допомоги для оздоровлення (9 418,50 грн.), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (2 100,00 грн.), одноразової премії за наказом згідно Дисциплінарного статуту ЗСУ (12914,00 грн) та індексації грошового забезпечення (920,81 грн.), які він отримував впродовж останніх 24 місяців перед звільненням з військової служби, і з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснювати виплату з 01 квітня 2018 року ОСОБА_1 перерахованої відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пункту 1 Постанови Уряду від 28 лютого 2018 року № 103 пенсії з урахуванням 100 відсотків суми підвищення призначеної йому пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;
- стягнути на користь ОСОБА_1 понесений судовий збір в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Пенсію позивачу призначено з грудня 2014 року у порядку і розмірі визначеного чинним законодавством на час призначення пенсії.
У зв'язку з тим, що відповідачем до сум грошового забезпечення не були включені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії за наказом згідно Дисциплінарного статуту ЗСУ та індексації грошового забезпечення, позивач у квітні 2018 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про перерахунок пенсії.
Однак листом відповідача від 17 травня 2018 року № 3662/02 позивачу повідомлено, що підстави для врахування зазначених сум відсутні. Також в листі було зазначено, що на виконання Постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» управлінням було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Позивач вважає, що відмова у перерахунку пенсії шляхом включення до сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії за наказом згідно Дисциплінарного статуту ЗСУ та індексація грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якої має бути обчислено пенсію позивачу.
Ухвалою суду від 06 липня 2018 року відкрито провадження у справі №826/10183/18, з розглядом справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач надав відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи та з якого вбачається, що підстави для врахування сум індексації, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії при розрахунку середньої суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням для розрахунку пенсії відсутні. Також зазначив те, що Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України не повідомляло Пенсійний фонд України про необхідність проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям, оскільки КМУ постановою від 22.09.2010 року № 889 встановив грошову винагороду, яка не є складовою грошового забезпечення для обрахування розміру пенсії.
Відповідачем також зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 203 утворено Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яке реорганізоване шляхом злиття Правобережного, Лівобережного та Центрального об'єднаних управлінь Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідача, як юридичну особу припинено 27 квітня 2018 року.
Правонаступником Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві є Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ЄДРПОУ 42098368; 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16).
Відповідно до положень статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність заміни Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві (ЄДРПОУ 42098368; 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16) .
Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у місті Києві та з 31 грудня 2014 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
У березні 2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з запитом щодо розрахунку призначеної йому з 31 грудня 2014 року пенсії за вислугу років. 06 березня 2018 року вих. № 8481/03/П-2436 відповідачем на адресу позивача було надіслано розрахунок пенсії станом на 05.03.2018 року.
У квітні 2018 року позивач звернувся з заявою до військової частини № НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України з запитом про надання належним чином завірених копій грошового атестату та додатку до цього атестату про додаткові види грошового забезпечення, які встановленим порядком були подані до відповідача для призначення пенсії, а також копії документів за останні 24 календарні місяці до дня виключення зі списків частини та про суми сплачених страхових внесків за зазначений період.
Головним військово-медичним клінічним центром Державної прикордонної служби України 24 квітня 2018 року позивачу видано копії грошового атестату № 9 від 30.12.2014 року; копії додатків до грошового атестату; копії особистих карток грошового забезпечення та повідомлено, що з грудня 2012 року по листопад 2014 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з одноразових видів грошового забезпечення нараховувався.
З отриманих копій особистих карток грошового забезпечення за 2012-2014 роки вбачається, що впродовж останніх 24 місяців перед звільненням з військової служби ОСОБА_1 нараховувались та виплачувались: матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; матеріальна допомога на оздоровлення; одноразові премії за наказами, у тому числі згідно Дисциплінарного статуту ЗСУ, індексація.
Наявна в матеріалах справи копія грошового атестату № 9 військової частини № 1465 свідчить про те, що підполковник медичної служби ОСОБА_1 задоволений такими видами грошового забезпечення: посадовим окладом із розрахунку 1050,00 гривень з 01 грудня по 30 грудня 2014 року - 1016,13 гривень; окладом відповідно до військового звання із розрахунку 130,00 гривень з 01 грудня по 30 грудня 2014 року - 125,81 гривень, відсотки за надбавку за вислугу років із розрахунку 40% 472,00 гривень з 01 грудня по 30 грудня 2014 року - 456,77 гривень; надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби 50% з 01 грудня по 30 грудня 2014 року - 799,35 гривень; премія 235% з 01 грудня по 30 грудня 2014 року -2387,90; надбавка за вищу кваліфікаційну категорію військовослужбовців 7.5% з 01 грудня по 30 грудня 2014 року -76,21 гривень; індексація з 01 грудня по 30 грудня 2014 року -229,85 гривень.
До грошового атестата № 19 від 30 грудня 2014 року долучено додатки про додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії позивачу з яких вбачається, що у період з грудня 2012 року по листопад 2014 року позивачем отримано: надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби (50%) - 19824,00 гривень, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень 10% - 479,50 гривень; надбавку за кваліфікаційну категорію вища 7,5% -1890,00 гривень; премію 205% по 31.08.2014 235% з 01.09.2014 - 52605,00 гривень; матеріальну допомогу на оздоровлення - 9418,50 гривень; матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань - 1050,00 гривень; грошову премію - 12914,00 гривень; індексацію грошового забезпечення - 920,81 гривень.
У квітні 2018 року позивач з урахуванням отриманих документів звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві з проханням здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової премії та індексації грошового забезпечення.
Листом від 17 травня 2018 року № 3662/02 Головним управління Пенсійного фонду України у місті Києві повідомлено позивача про відсутність підстав для врахування сум індексації грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, інших разових заохочень при розрахунку середньої суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням для розрахунку пенсії позивача виходячи з норм статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» а також пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393.
Також в листі було зазначено, що на виконання Постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» управлінням було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , який був проведений із наступних сум грошового забезпечення: посадовий оклад 5500,00 грн.; оклад за військове звання 1410,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 3455,00 грн.. Основний розмір пенсії:70% грошового забезпечення (вислуга років 32) у розмірі 7255,50 грн.
Позивач вважає, що відповідачем при прийняття рішення про відмову у перерахунку пенсії із зазначенням вказаних видів грошового забезпечення порушено вимоги чинного законодавства.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22 Конституції України).
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до п.1,2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (надалі також - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 №889 (надалі також - Постанова №889) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду (надалі також - винагорода) для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 7 листопада 2007 №1294 (надалі також - Постанова №1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови №1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 закону України №2011-XII), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Законом України №2011-XII також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).
Частиною 2 ст. 10-1 Закону №2011 визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою №1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 п.5 Постанови №1294, підпункт 30.4 п.30 розділу ХХХ Інструкції).
Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови №1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).
Правила виплати премії з нагоди дня Збройних Сил України, регламентується пп.«в» ст.27 Закону України «Про Дисциплінарний статут ЗС України» заохочення, які застосовують до офіцерів. До офіцерів застосовуються такі заохочення: в) нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією.
Відповідно до ч.1 ст.43 Закону України №2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
Згідно ч.2 ст.43 Закону України №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 №393 (надалі також - Постанова №393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011- страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне.
Згідно зі ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно п.1.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міноборони від 11.06.2008 №260, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до п.7 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, такий перелік затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 22.12.2010 № 117.
Зазначений Перелік не містить таких видів виплат, як премія до дня Збройних Сил України, щомісячна додаткова грошова винагорода: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Наведені правові норми вказують, що премія до дня Збройних Сил України, щомісячна додаткова грошова винагорода: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, які позивач отримав під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, мають бути включені до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Аналіз копій особових карток грошового забезпечення за 2012-2014 роки свідчить про те, що виплата додаткових видів грошового забезпечення мала чіткий алгоритм систематичності виплат, зокрема: щомісячна додаткова грошова винагорода та премія, згідно Дисциплінарного статуту Збройних Сил України виплачувалися позивачу щомісячно; грошова; допомога на оздоровлення виплачувалася у 2013, 2014 році; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - у 2013 році, а відтак не носить постійного, систематичного характеру.
Таким чином з вищевказаного вбачається, що щомісячна додаткова грошова винагорода, премія згідно Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є системними та періодичними додатковими видами грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, а відтак доводи Пенсійного органу в цій частині підлягають спростуванню.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №346/2949/17, адміністративне провадження №К/9901/3333/17.
Щодо позовної вимоги в частині перерахунку призначеної пенсії з врахуванням суми індексації, судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання купівельної спроможності.
Складові грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначені Постановою № 1294. Перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначений у додатках 25-28 зазначеної постанови.
Суми індексації грошового забезпечення не віднесені до зазначеного переліку, тобто з сум індексації грошового забезпечення єдиний внесок не сплачується.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» чітко передбачено, що пенсії особам офіцерського складу обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Тому, індексація грошового забезпечення не може включатися до розрахунку розміру пенсії позивача, оскільки з неї не сплачувались страхові внески.
Отже, пенсія позивача не підлягає перерахунку з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Також, суд звертає увагу позивача, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними уповноваженими на те органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення зазначених у довідках.
Разом з тим, у відзиві на адміністративний позов Головним управлінням Пенсійного фонду України у місті Києві зазначено, що Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України не повідомляло Пенсійний фонд України про необхідність проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям.
При цьому суд не приймає до уваги долучені позивачем до матеріалів справи копію грошового атестату № 9 від 30.12.2014 р. та Додатків до нього, до грошового атестату № 12 від 11 травня 2014 року про додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії, копії особистих карток грошового забезпечення за 2012-2014 роки, оскільки зазначені документи не можуть слугувати підставою для здійснення перерахунку пенсії позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України у місті Києві.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Згідно з пунктом 3 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
Частиною першою статті 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України у межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Пунктом 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, встановлено, що на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (надалі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30 січня 2017 року № 3-1 «Про затвердження порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що при виникненні підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку із уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень виконання зазначеної вимоги та повідомлення органів Пенсійного Фонду України в установленому порядку про необхідність перерахунку пенсій окремим категоріям військовослужбовців.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання противоправною бездіяльність відповідача.
Судом встановлено, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доказів протилежного позивачем суду не було надано та правомірність заявлених вимог під час судового розгляду не було доведено.
Зважаючи на те, що суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України щодо не здійснення перерахунку, як наслідок, підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити перерахунок та виплату перерахованої позивачу пенсії також відсутні.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Беручи до уваги вищевикладене, виходячи з предмету адміністративного позову та встановлених обставин під час розгляду справи, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість адміністративного позову, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, тому підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 257-263 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.І. Келеберда