08 квітня 2019 р. м. ХарківСправа № 520/1368/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Гуцала М.І.,
Суддів: Бенедик А.П. , Донець Л.О. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В. (повний текст складено 12.02.2019) по справі № 520/1368/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 відмовлено у відкритті провадження у даній справі.
Не погодившись з таким судовим рішенням позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 та направити справу № 520/1368/19 для розгляду до суду першої інстанції. Вважає висновок суду першої інстанції про наявність підстав про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі є незаконним та як наслідок неправильне застосування норм КАС України.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час комп'ютерного набору тексту адміністративного позову, позивачем була допущена помилка у тексті позову, а саме: при зазначені повної назви відповідача було пропущене слово «Головне». В той же час, код ЄДРПОУ відповідача та відомості про його місцезнаходження відповідають тим, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також тим відомостям, що містяться на бланках документів відповідача, які були подані позивачем до адміністративного позову в обґрунтування позовних вимог.
Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглядаючи судове рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у тексті позову зазначено Управління Державної міграційної служби України в Харківській області, яке не значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Оскільки позов заявлено до неіснуючого учасника суспільних правовідносин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов до неіснуючої особи не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Дійсно, згідно вимог ст.160 КАС України, у позовній заяві має бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Разом з тим, ч. 1 ст. 169 КАС України регламентовано дії судді у разі встановлення подання позовної заяви без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу - постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, якщо позивач не виконав вищезазначених вимог щодо чіткого викладення у позовній заяві повного найменування відповідача, а відсутність певної інформації не дає можливості вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі та виконати обов'язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі, суддя повинен був залишити позовну заяву без руху і запропонувати позивачу виправити виявлені недоліки, а не відмовляти у відкриття провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративній справі необхідно визначитися з такими питаннями: які саме права, свободи чи інтереси позивача порушені, в чому саме вони полягають і якими саме рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень вони порушені; чи належать спірні правовідносини до публічно-правових; чи не підлягають порушені права чи інтереси фізичної або юридичної особи захисту в порядку іншого судочинства.
Стаття160 КАС України стандартизує структуру позовної заяви - містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), які дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Разом з тим, суд не повинен тлумачити положення статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі.
Практика Європейського суду з прав людини, врахування якої при застосуванні принципу верховенства права є обов'язковою, згідно вимог ч. 2 ст. 6 КАС України, є сталою на захист права на справедливий судовий розгляд, який не може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що визнано порушенням пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів зауважує, що завданням адміністративного судочинства, згідно вимог ст. 5 КАС України, є надання позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З матеріалів справи встановлено, що 11.02.2019 ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції адміністративний позов, в якому зазначив не повне найменування відповідача, проте інформацію щодо його місцезнаходження, код ЄДРПОУ, засоби зв'язку та електронну адресу вказав правильними.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 в адміністративному позові просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (код ЄДРПОУ 37764460) від 14.08.2018 № 04/1-861-17 про скасування дозволу на імміграцію в Україну, видане громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (код ЄДРПОУ 37764460), на користь ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) сплачений судовий збір.
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкриті провадження формально підійшов до вирішення питання про відкриття провадження у справі, чим завадив позивачу у доступі до суду.
Колегія суддів зазначає, що недотримання ОСОБА_1 вимог ст. 160 КАС України є підставою для залишення без руху адміністративного позову та надання строку для усунення недоліків, проте, зазначене не є перешкодою для відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду, згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України.
Згідно положень ст. 139 КАС України, вирішення розподілу судових витрат, пов'язаних зі сплатою позивачем судового збору за подання апеляційної скарги, має бути вирішено судом першої інстанції за наслідками розгляду по суті заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року по справі № 520/1368/19 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал
Судді(підпис) (підпис) А.П. Бенедик Л.О. Донець
Повний текст постанови складено 11.04.2019.