Справа № 278/149/19
Провадження №1-кп/278/14/19
іменем України
11 квітня 2019 року, Житомирський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
адвоката: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №42018060360000314 від 27 грудня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Житомира, громадянина України, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працюючого начальником повітрянодесантної служби військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, -
До суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч.4 ст.407 КК України та угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим від 17 січня 2019 року.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин:
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за контрактом осіб офіцерського складу військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та ст.ст. 11, 16, 30, 35, 37, 127, 128, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду, без дозволу командування та поважних причин, з 30 листопада 2018 року по 05 грудня 2018 року, а також з 10 грудня 2018 року по 21 грудня 2018 року не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась за адресою: АДРЕСА_3 , проводив час на власний розсуд не пов'язуючи його із виконанням військових обов'язків.
Такі умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у невчасному з'явленні на військову службу військовослужбовцем (крім строкової служби) без поважних причини, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, кваліфіковані за ч.4 ст.407 КК України.
В наданій угоді обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин та за вказаною статтею Кримінального кодексу, окрім того було визначено та узгоджено вид та розмір покарання, яке визначалося з застосуванням вимог ст.69 КК України у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом з'ясовано у обвинуваченого чи цілком він розуміє своє право на судовий розгляд, його права; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд вважає, що укладена угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, умови угоди не суперечать вимогам кодексу (зокрема в частині кваліфікації дій), умови відповідають інтересам суспільства; не порушують прав, свобод чи інтересів інших громадян або осіб; укладені обвинуваченим добровільно, а тому затверджує угоду про визнання винуватості.
Речові доказ, процесуальні витрати відсутні, запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст.ст. 314, 394, 473, 474, 475, 374, КПК України, суд -
Затвердити угоду між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості, укладену 17 січня 2019 по кримінальному провадженню №42018060360000314 від 27 грудня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.4 ст.407 КК України.
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.407 КК України та призначити покарання з застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень.
Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня проголошення до Житомирського апеляційного суду:
1) обвинуваченим, захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без їх згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя: ОСОБА_1