Ухвала від 11.04.2019 по справі 540/2447/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 квітня 2019 р. м.ОдесаСправа № 540/2447/18

Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Турецька І.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Митницею ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подано апеляційну скаргу, однак без документу, що підтверджує сплату судового збору (п.1 ч.5 ст.296 КАС України).

Одночасно з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, з причин тимчасової відсутності коштів на його оплату.

Ознайомившись з даним клопотанням, суддя вважає необхідним відмовити у його задоволенні, з наступних підстав.

До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору (п.1 ч.5 ст.296 КАС України).

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон №3674), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону №3674).

Вказана норма Закону №3674 кореспондується зі ст.133 КАС України, зокрема, ч.1 даної статті передбачає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки статтею 8 Закону №3674 передбачено можливість такого відстрочення виключно для фізичних осіб.

Аналогічний висновок міститься і в ухвалі Верховного Суду від 26 січня 2018 року (справа №826/11019/15).

Визначаючи розмір судового збору, який апелянту необхідно сплатити, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно з п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Оскільки позов подано позивачем у 2018 році, суд керується положеннями Закону №3674 у відповідній його редакції, п.3 ч.2 ст.4 якого передбачав, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 6 Закону №3674 передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року складав 1762,00 грн.

Враховуючи, що адміністративний позов містить дві вимоги немайнового характеру, апелянт при поданні апеляційної скарги мав сплатити судовий збір, який складає 2114,40 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму - (704,80+704,80)х 150 % = 2114,40 грн.).

Таким чином, для розгляду даної апеляційної скарги апелянт має сплатити судовий збір у сумі 2114,40 грн. на зазначений рахунок:

Отримувач коштівУК у м. Одесі / Приморський р-н./ 22030101/

Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38016923

Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО)899998

Рахунок отримувача34315206081007

Код класифікації доходів бюджету22030101

Призначення платежу*; 101;________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом_________ (ПІБ чи назва установи).

та надати оригінал квитанції до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без руху та надає строк для усунення вказаного недоліку.

Крім того, в апеляційній скарзі, апелянт просить суд поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, з підстав отримання його тексту лише 12.03.2019 року.

Ознайомившись зі змістом апеляційної скарги та матеріалами справи, суд апеляційної інстанції вважає, що викладені апелянтом причини пропуску строку на подання апеляційної скарги є поважними, а, отже, скаржник, відповідно до ч.2 ст.295 КАС України, має право на поновлення цього строку.

За правилами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Поновити Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі строк на апеляційне оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року.

У задоволенні клопотання Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліку поданої апеляційної скарги - 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз'яснити, що у разі неусунення зазначеного недоліку апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України, апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Турецька

Попередній документ
81087986
Наступний документ
81087988
Інформація про рішення:
№ рішення: 81087987
№ справи: 540/2447/18
Дата рішення: 11.04.2019
Дата публікації: 15.04.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:; оскарження рішень, дій чи бездіяльності Державної митної служби та її органів щодо визначення митної вартості товару