27 березня 2019 року м. Дніпросправа № 280/4685/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року (суддя Артоуз О.О., м. Запоріжжя) у справі № 280/4685/18
за позовом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області
до Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування постанови, повідомлення, -
встановив:
У листопаді 2018 року позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 21.08.2018 р. № ВП 5670365 про скасування процесуального документа, а саме постанови про відкриття виконавчого провадження, а також визнати протиправним та скасувати повідомлення від 21.08.2018 р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання (а.с. 4-6).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2018 р. позовні вимоги задоволено (а.с. 79-82). Вказане рішення суду мотивовано дотриманням позивачем строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та відсутністю підстав для скасування процесуального документа, а саме постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.07.2018 р.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Комунарський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області оскаржив його в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що ухвала суду першої інстанції про призначення судового засідання на 11 год. 30 хв. 03.12.2018 р. була отримана ним о 14 год. 15 хв. 03.12.2018 р., у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості взяти участь у судовому розгляді, а також надати докази, що суттєво стосуються розгляду справи. По суті спору скаржник не погоджується з твердженням суду першої інстанції щодо набрання 23.11.2017 р. чинності постановою від 11.08.2016 р. про накладення штрафу на ОСОБА_1 за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, посилаючись на те, що строком набрання чинності вказаною постановою є 26.08.2016 р. Відповідно, строк пред'явлення вказаного документа до виконання - 11.08.2018 р., що суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, скаржник зазначає, що оскільки виконавчий документ звернено для виконання до відділу у червні 2018 року, то, навіть, якщо постанова набула чинності 23.11.2017 р., стягувачем порушено строк на пред'явлення виконавчого документа до виконання. Також, скаржник вказує на те, що рекомендованим поштовим відправленням за №6909505107985 до Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області постанова про накладення штрафу від 11.08.2016 р. не надходила. Водночас, вказана постанова була отримана ним 04.07.2018 р. з порушенням встановленого строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, що стало підставою для винесення оскаржуваних постанови та повідомлення. Враховуючи вищевикладене, скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду у цій частині.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 р. відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 27.03.2019 р.
Не погодившись з апеляційною скаргою, позивач 20.03.2019 р. надіслав на адресу суду відзив, який був отриманий судом 25.03.2019 р. У відзиві на апеляційну скаргу позивач погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити посилаючись на дотримання ним строку пред'явлення ним постанови про накладення штрафу від 11.08.2016 р. до примусового виконання, а саме - 17.01.2018 р.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 11.08.2016 р. позивачем винесено постанову № 28/1008-23.2/2406 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ОСОБА_1, якою на останнього було накладено штраф у сумі 52 200 грн.
Вказана постанова про накладення штрафу була оскаржена ОСОБА_1 у судовому порядку (справа 333/4233/16-а (ЗП808/23/16).
За результатами розгляду справи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо скасування вищезазначеної постанови про накладення штрафу залишено без задоволення.
Вказане рішення набрало законної сили 23.11.2017 р. в день винесення Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом ухвали про відмову у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1
17.01.2018 р. постанову про накладення штрафу було звернуто до виконання, шляхом направлення на адресу Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області заяви про примусове виконання рішення за вих. № 1008-23.4/188. Вказана заява разом із постановою про накладення штрафу була отримана посадовою особою Комунарського відділу державної виконавчої служби
м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 19.01.2017 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 10).
На підставі заяви позивача від 17.01.2018 р, 04.07.2018 р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вищезазначеного виконавчого документа та направлено сторонам виконавчого провадження. Також, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.07.2018 р. державним виконавцем були направлені відповідні запити на встановлення майна боржника, а також 08.08.2018 р. винесено постанову про арешт майна боржника.
23.08.2018 року на адресу позивача надійшла постанова виконуючого обов'язки начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Тимофєєвої О.Г. від 21.08.2018 р.
№ ВП 56703654 про скасування процесуального документа, а саме постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.07.2018 р. з виконання постанови від 11.08.2016 р.
№ 28/1008-23.3/2406, виданої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету Жовтневого району штрафу у розмірі 52 200 грн.
21.08.2018 р. державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, у зв'язку із закінченням строку пред'явлення вказаного виконавчого документа до виконання.
При вирішенні спору колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у редакції, чинній на час винесення постанови від 11.08.2016 р., постанови про накладення штрафів, винесені за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у ч. 2 ст. 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на час винесення постанови від 11.08.2016 р., виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Водночас, п. 28 Порядку накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1995 р. № 244, передбачено, що постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб'єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.
При цьому, відповідно до п. 29 вказаного Порядку оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Як вже було зазначено раніше, постанова від 11.08.2016 р. про накладення штрафу на ОСОБА_1 за правопорушення у сфері містобудівної діяльності набрала законної сили 23.11.2017 р. внаслідок винесення Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом ухвали про відмову у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишення без змін рішення Запорізького окружного адміністративного суду про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування вказаної постанови.
Отже, крайній строк пред'явлення вказаної постанови до виконання - 23.02.2018 р.
Матеріалами справи підтверджено, що постанова від 11.08.2016 р. про накладення штрафу на ОСОБА_1 за правопорушення у сфері містобудівної діяльності була пред'явлена для виконання до Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 17.01.2018 р. шляхом надіслання вказаної постанови разом із заявою про примусове виконання № 1008-23.4/188 від 17.01.2018р. поштовим відправленням з повідомленням про вручення, відповідно до якого останнє було отримано адресатом 19.01.2018 р. (а.с. 8-10).
Таким чином, виконавчий документ пред'явлено позивачем до виконання з дотриманням встановленого законодавством України строку.
З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для винесення скаржником постанови від 21.08.2018 р. серії ВП № 56703654 про скасування процесуального документа з подальшим поверненням виконавчого документа виконавцю.
При цьому, колегія суддів погоджується з доводами позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу щодо не підтвердження позиції скаржника відповідними доказами, зокрема, ненадання конверту, у якому ним було отримано постанову від 11.08.2016 р. на підтвердження її отримання саме 04.07.2018 р.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Проте, позиція скаржника, викладена в апеляційній скарзі, не знайшла свого документального обґрунтування.
Також, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга містить суперечливі данні. Так, на третій сторінці апеляційної скарги скаржник зазначає, про отримання виконавчого документа від позивача у червні 2018 р. Водночас, на цій же сторінці скаржник вказує на отримання вказаного документа 04.07.2018 р. (а.с. 91).
Що стосується посилання скаржника на отримання ним ухвали суду першої інстанції про призначення судового розгляду на 03.12.2018 р., колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено факт направлення Запорізьким окружним адміністративним судом 27.11.2018 р. ухвали про відкриття провадження у цій справі на адресу скаржника.
Також, при винесенні рішення судом першої інстанції враховано позицію скаржника, викладену у відзиві на позовну заяву (а.с. 69-70).
Отже, порушення судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні рішення від 06.12.2018 р. - відсутні.
Крім того, колегія суддів зазначає, що скаржник у позовній заяві вказує на позбавлення його судом першої інстанції можливості надати докази, що суттєво стосуються розгляду справи. Проте, про які саме докази йде мова скаржником не зазначено. Нових доказів по суті спору до суду апеляційної інстанції скаржником не надано.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року у справі № 280/4685/18 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до статей 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Панченко
Суддя В.Є. Чередниченко
Суддя С.М. Іванов